Своє село Хороше й околицю села, яку називають Причепилівкою, Ольга Стряпкова любить понад усе. Коли у 7-му класі батьки вирішили змінити місце проживання і виїхали в Харківську область, найбільше сумувала Оля.
«У серпні виїхали, а в березні вже й повернулися – не змогли жити на чужині! Коли повернулися в Хороше, йшла й навіть дерева гладила рукою, - згадує Ольга. – Там і школа була поряд, і клуб, а мені все немиле. Тоді й зрозуміла, що ні на що не помінює свою рідну Причепилівку!»
Навчалася в культосвітньому училищі в Дніпрі, в інституті культури в Києві, пропонували грати в оркестрі Київської області. Ні, тільки додому, тільки в рідне село. Так і пройшли швидкоплинні роки Ольги Василівни Стряпкової до ювілейної дати: вчитель музики в Хорошівській школі, художній керівник в Будинку культури. Малюки дитячого садочку «Малятко» теж виглядають часу, коли настане музична година і до них прийде Ольга Василівна з баяном.
Ольга Стряпкова
Дав Бог батькам Ольги - Василю та Клавдії – музичний дар, який вони щедро передали своїм дітям. Батько був керівником духового оркестру в клубі, мама гарно співала. Син Іван зі школи теж був учасником оркестру. Із заздрістю поглядала Оля на баян старшого брата.
У Будинку культури працював Микола Єгорович Тюря, пам’ять про якого зберігають його учні, що пройшли з ним шлях від музичної грамоти до виступу на сцені.
Щороку приходив у вересні Микола Єгорович, щоб зробити прослуховування і взяти для навчання. З перших хвилин вчитель розпізнав в 10-річної дівчини унікальний музичний слух і далі вже пропонував Олі самій визначити, чи вірно відтворили звук діти.
Ольга Стряпкова
Тендітну дівчинку взяли грати в оркестр і вчитель довірив дівчинці домбру. Коли вивчила нотну грамоту, Микола Єгорович запропонував спробувати грати на піаніно. До цього часу пам’ятає чорного кольору музичний інструмент «Україна», який стояв зліва за кулісами. Далі був баян, гітара. У Миколи Єгоровича була мрія створити дівочий вокально-інструментальний ансамбль. І цю мрію він здійснив. Олю він теж взяв до старших дівчат.
- Це був цікавий час. Ми часто бували на телебаченні, записувались на радіо. Наш оркестр їхав до обласного центру двома автобусами. А скільки було радості, коли ми їздили на телебачення вокально-інструментальним ансамблем. У нас були костюми червоного кольору з чорними маками. Вигляд у нас був гарний, на сцені завжди вітали оплесками.
Згадують випадок, який переказують, як легенду. Під час поїздки на обласне телебачення випадково до загальної теки не поклали ноти, з яких повинна грати Ольга. Керівник розхвилювався, а під час виступу Ольга зіграла без єдиної помилки. Микола Єгорович похвалив здібну ученицю, яка мала відмінну музичну пам’ять. Сама ж Ольга згадує, що неначебто перед очима бачила ноти і грала по нотах.
Цю історію написав у листі Микола Єгорович, коли рекомендував Ольгу для вступу в музичне училище. Не було й думки, що дівчина обере іншу професію. Все ж музичного училища злякалася, подала документи до культосвітнього училища.
Після закінчення вийшла заміж, а продовжила навчання у вищому навчальному закладі після народження первістка Дмитра.
Навчання в столичному виші було казковою мрією. Студенти мали змогу відвідувати безкоштовно всі концерти відомих артистів. За час навчання Ольга побачила усіх сучасних українських співаків. А на студентській лаві разом з нею навчалися майбутні зірки – Алла Кудлай, Назарій Яремчук.
Легко давалося Ользі те, що для інших було складністю: сольфеджіо та музична грамота, відмінно писала нотні диктанти і добре читала ноти з листа.
Своїми успіхами завдячує батькам та керівнику Миколі Єгоровичу Тюрі. Багато його учнів мріяло працювати поряд з ним.
Систематичні репетиції у клубі дали свій результат: всі учасники знали нотку грамоту та вміли грати на музичних інструментах.
Ольга Стряпкова
Цитата, яка стала банальною: «Талановиті люди талановиті у всьому». Але це дійсно так. Не лише музика стала життєвим орієнтиром для Ольги Василівни. Зізнається, що іноді, коли було важко розучувати нову партію, задивлялася на школу, на вікна спортивної зали, де проходили тренування.
Добре, що репетиції у клубі були через день, так як і заняття в спортзалі. І після музичних занять Ольгу чекав баскетбол. Із задоволенням і зараз Ольга Василівна грає в волейбол, баскетбол. Немає рівних для неї і в шахах. Неодноразово здобувала вона призові місця на обласних змаганнях.
Відмінно володіє технікою в’язання гачком та спицями.
Вдається їй освоїти нові види мистецтва: орігамі, вишивка на папері.
У родинному колі дарують натхнення для роботи чоловік, діти та онуки.
Серед друзів в усьому районі в Ольги Василівни культпрацівники, вчителі, спортсмени. Її вміння та запальна енергія гуртують навколо неї однодумців.
