У Петропавлівці матері загиблого Захисника України Людмилі Немирі вручили пам’ятну медаль «Материнське серце» — як знак вдячності за сина, який віддав життя за Батьківщину.
Відзнаку отримала Людмила Михайлівна Немиря — мама воїна Миколи Немирі. Медаль «Материнське серце» — це символ шани й подяки матерям, які виховали Героїв. Це — про любов, що сильніша за страх. Про віру. Про жертовність. Про біль, який не має строку давності.
Разом із відзнакою — слова вдячності й доземний уклін матері, яка виховала справжнього патріота.
Герой на щиті
Немиря Микола Анатолійович народився 9 травня у Петропавлівці. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут він зростав, мріяв, будував плани на майбутнє.
25 січня 2023 року Микола став на захист України. Служив солдатом артилерійського розрахунку артилерійського взводу та батареї десантно-штурмового батальйону 82-ї окремої штурмової бригади.
7 серпня 2024 року під час бою поблизу села Журавка на Сумщині він загинув.
«Я пишаюся своїм сином…»
Сьогодні головна в цій історії — мама. Її голос тремтить, але в словах — гідність і сила.
- Я пишаюся своїм сином. Ми б його не пустили… А він сказав: “А що я потім розповідатиму своїм дітям? Я йду захищати свою Батьківщину”.
Вона повторює — душа болить щодня.
- Душа болить… дуже болить. Я сьогодні всю ніч проплакала. Уже рік і шість місяців він мовчить…
Материнське серце не приймає тиші. Воно все ще чекає.
- Я виходжу за хвіртку і думаю: от зараз з’явиться машина… Приїде Коля. Швидко щось приготує нам… Синочок дуже смачно готував, завжди тішив нас своїми стравами…
Микола завжди заспокоював батьків:
- Мама, матуся, все добре, не плач. У нас усе добре.
І навіть тепер вона говорить до нього подумки:
- Колю, за нас не хвилюйся. Нехай у тебе там усе буде добре. Нехай твій ангел охороняє тебе…
Медаль «Материнське серце» — це подяка. Але жодна нагорода не зніме болю матері.
Вічна пам’ять Миколі Немирі.
Доземний уклін матері, яка виховала Героя.
