На узбіччі дороги поблизу Петропавлівки у напрямку Покровська прямо під відкритим небом два дні поспіль розгорнута справжня волонтерська кухня. Капелан-доброволець Української церкви євангельських християн із села Цепцевичі Рівненської області Петро Губеня разом із однодумцями організували акцію “Підтримай військового”. Вони щоденно готують сотні порцій домашньої української їжі — смачної і з душею.
Поруч із дорогою, просто на узбіччі стоять кілька наметів. У повітрі змішуються запахи диму від вуличних пічок, свіжих овочів та наваристого бульйону. Поруч стукотить сокира: чоловіки ритмічно рубають дрова для польової кухні.
Троє казанів — по 80 літрів — киплять на відкритому вогні. Один — з густим борщем, що зберігає тепло весь день, інші два — для плову, який тут готують у кілька етапів. Спочатку «зривають» м’ясо з морквою та цибулею — на сильному вогні, щоб утворилась ароматна основа. Потім промивають рис у великих мисках, додають спеції, закладають усе в казан — і чекання: аби кожне зернятко ввібрало смак.
Ще за одним столиком дівчата готують гаряченькі бургери: без магазинних заготовок, свіжий фарш перетворюється на соковиті котлети, які вкладають у пухкеньки булочки та додають овочі й соуси.
- За день близько 250 гамбургерів готуємо. Любимо допомагати нашим захисникам, - говорить учасниця акції Софія Губеня.
В її словах — вся важливість ініціативи: не лише нагодувати, а й підтримати дух. Молодь активно допомагає: хтось готує, хтось подає напої — кава, чай, а також мохіто — це на спекотну другу половину дня.
- Ми тут з татом, тато готує плов, я готую каву й мохіто… солдати смакують прохолодними напоями, коли сонечко і спека, - говорить учасниця акції Соня Сергійчук.
1000 порцій плову та борщу на день
Два казани по 80 літрів: один розрахований на гарячий вже готовий плов (270 порцій), другий — для нового приготування. У іншому казані запашний український борщ. Всього за день — понад 1000 порцій плову з борщем, 250 бургерів, сили-силенні пельменів і вареників, а в додаток 30 кілограмів сосисок на грилі, свіжі салати та фрукти.
Можна поїсти гаряченьких страв прямо тут на свіжому повітрі. А ще взяти є закусочні ланч-бокси, аби бійці могли взяти харчування з собою.
У яскравому помаранчевому шкільному автобусі, саме такий як у американських фільмах, для місії його надав добрий самаритянин, є дві великі морозильні камери. У морозилках зберігаються власноруч наліплені вірянами та жителями села вареників та пельменів.
Дрова, вода, генератор забезпечені церквою «Нове життя» з Петропавлівки, подружжя Валентин та Юлія Моісеєнко з друзями також допомагають місії.
Це не просто кухня — це ціла родинна справа. Тут працюють пліч-о-пліч тато з донькою: він варить плов, вона розливає чай і подає мохіто. Дядько приїхав із племінниками — разом готують страви й пригощають захисників. Уся продукція — руками самих волонтерів: від бургерів до вареничків. У кожному русі — турбота, у кожній порції — домашнє тепло. І хоч на полі, та атмосфера тут — ніби велике родинне свято, де замість святкового столу — фронтова підтримка.
- Мій тато приготував борщ, я насипаю страву захисникам. У казані борщ зберігає тепло цілий день, а в лоточку ще три години. Дуже смачний борщ. Нам дуже дякують… Я вперше доєдналася до цієї акції, а тато понад 10 разів виїжджав на такі ініціативи, - розповідає Юлія Гамза.
За словами капелана Павла Губені, ця ініціатива — частина спільної справи сільської громади Цепцевичів, що на Рівненщині: об’єдналися церква, школа, жителі.
- Доленосний момент нашої країни, й ми хочемо підтримати військових не тільки словом а й ділом. Проєкт «Підтримай військового» - ініціатива небайдужих жителів нашого села. Хочемо підбадьорити наших військових, аби вони відчули, що не самі, а за ними небайдужі українці, - говорить капелан.
Готує плов у казанах за особливим рецептом Михайло Сергійчук:
- Ми не професіонали, але готуємо з любов’ю. Хочемо підняти настрій і дух нашим воїнам. Плануємо по всій межі зіткнення побувати, нагодувати наших захисників. Радію, що людей, які мотивовані підтримувати захисників, з кожним днем стає дедалі більше.
Народна підтримка на передовій
Акція охоплює не лише прифронтові території: це і Донеччина, і вже неодноразово бачили волонтерів на Сумщині, Лиманському, Костянтинівському, Білицькому напрямках. Волонтери переконані: домашня страва і тепла розмова — важлива підтримка для тих, хто стоїть на передовій.
Свою місії віряни з Рівненщини вважають важливою, бо це перш за все підняття морального духу. Солодкий чай, холодний мохіто чи ароматний плов — це більше, аніж їжа. Це сигнал: “Ми з вами, ваш народ за вами.”
А ще капелан запевняє, що це важливий момент залучення громади. Ініціатива “Підтримай військового” об’єднала село. Акція надихає й інших, доєднуються нові волонтери.
Зворушливий момент
- Наші воїни навіть не очікували, що хтось ось так приїде на Донеччину, на Сумщину і готуватимуть для них, маємо від них лише щиру вдячність, - говорить капелан.
Ці слова проростають у серцях: допомога без вимог і з щирим серцем — найцінніша.
Капелан наголошує, що кожен внесок у допомогу захисникам важливий. Волонтери з Рівненщини довели це — і їхній приклад хай надихає інших.
Фото з місця події:
