Про школу в Чумаках: чому закрили навчальний заклад та яка його подальша доля

Школу у селі Чумаки побудували в 1990­-му році. Була вона окрасою села: сучасна, двоповерхова, не схожа на всі, які були збудовані раніше у районі. Просторі класні кімнати із великими вікнами, широкі коридори з яскравими малюнками на стінах. У класах ­ сучасні меблі. Дзвеніли дитячі голоси, шкільні дзвінки кликали на уроки…

Цього року 1 вересня на великому пришкільному майданчику перед школою не буде святково одягнених дітей та їх батьків. Чумаківська школа ліквідована як навчальний заклад. Причина проста: недостатня кількість дітей. Будівля у задовільному стані, школа укомплектована кадрами й всіма необхідними засобами навчання. А давати знання немає кому.

Вестибюль школи Юлія Ларченко

Закриття школи – гірка звістка для села, для педагогічного колективу, для дітей та батьків. Причини шукати не доводиться: відсутність роботи змушує молодь виїжджати до міста.

Поряд із школою будівля фельдшерського пункту, який теж не працює. З іншої сторони – Будинок культури, теж збудований відносно недавно, як і школа. Будинок культури працює, але стає все менше жителів, все менше глядачів і відвідувачів заходів, які готують для односельців працівники культури.

Будівля фельдшерського пункту Юлія Ларченко

Через село двічі в день проходить автобус «Просяна­Дніпро», що все ж дає змогу добратися до обласного центру. Від села Дмитрівки до села Чумаки близько 15 км. Дорога, як і всюди, бажає бути кращою. Гілки  дерев лісосмуги схиляються над шляхом. Цією дорогою щодня курсуватиме шкільний автобус. У навчальний рік ­ восени та взимку ­ дорога кращою не стане.

Директор школи (справа) Юлія Ларченко

Колишній директор школи Юмина Галина Володимирівна розповідає:

­ Директором школи працювала 5 років. Із грудня минулого року школа стала філією Дмитрівської опорної школи. У школі навчалося 27 дітей, працювало 8 вчителів та 4 техпрацівника. Опалювалася будівля газом. Були у нас і шкільні меблі, і посібники. Будівля теж не аварійного стану. Одна проблема – дітей немає, ­ сумно підсумовує Галина Володимирівна. – Всім працівникам школи запропонували роботу.  Я буду помічником вчителя в інклюзивному класі Дмитрівської ЗОШ.

До Дмитрівської школи будуть їздити й інші вчителі та учні.