28 червня виповнюється 50 років, як закінчили Петропавлівську середню школу №1 випускники 1974 року. За ці роки кожен з випускників та випускниць пройшов великий шлях: здобували вищу освіту, обирали професії, підкорювали кар’єрні сходини, закохувалися та створювали власні сім’ї, ростили дітей та онуків… Але весь цей час, яким би насиченим та заклопотаним не було життя кожного випускника, їх завжди об’єднували спогади про рідну школу, однокласників, учителів і незабутнє по-своєму щасливе шкільне життя. Про свій рідний випуск розповідає та ділиться спогадами Тетяна Васильченко.
З однокласниками завжди зустрічалися на ювілейні дати нашого випуску. На наші зустрічі запрошували однокласників з восьмирічної школи №2, з якими навчалися 8 років, та середньої школи №1, з якими вчилися в 9-10 класах.
Ми виходці із Петропавлівської восьмирічної школи N2, яка знаходиться біля Меморіала слави. В ній ми навчалися 8 років з 1964 року по 1972 рік. У восьмирічній школі першою вчителькою в 1-А класі була Рудоквас Тетяна Василівна, а в 1-Б - Желізняк Антоніна Костянтинівна.
Це був цілий квест - зібрати всіх до купи. Через соціальні мережі розшукували 50 випускників, які були і в Україні, і далеко за її межами. Географія нашого випуску вражає: Запоріжжя, Дніпро, Харків, Бахмут, Донецьк, Добропілля, Іловайськ, Київ, Сєвєродонецьк, Кривий Ріг, Кринички, Межівський район, Першотравенськ, Ялта, Феодосія, Куп’янськ, Москва, Молдова і навіть Петропавлівськ-Камчатський. Це не весь перелік місць, куди дістався наш розшук однокласників. Ми знайшли 38 випускників! В 2016 році відбулася перша за 43 роки зустріч.
Наша крайня зустріч із однокласниками була присвячена 45-річчю нашого випуску та відбулася 2019 року. Відтоді минуло ще 5 років, і знову маємо ювілей. Але, на жаль, війна розкидала нас так, що ми втратили можливість зібратися до 50-річчя випуску. Проте до 50-річчя хочу розповісти про наш особливий клас. Це ціла історія одного випуску, у якій зв’язані маленькі історії кожного з нас.
Ми навчалися в унікальному математично-педагогічному 10-А класі. Із 36 учнів - 5 відмінників, з них - 4 золотих медалісти. 17 випускників отримали повну вищу освіту, з них:
- 7 учителів,
- 2 інженери-будівельники,
- 1 інженер механік,
- 1 програміст,
- 4 економісти,
- 1 лікар,
- 1 лісовод.
Наші випускники своєю працею та наполегливістю досягли в житті великих успіхів! І це не перебільшення, усі мають досягнення й чесноти. Спробую нікого не забути та розповісти все, що знаю про своїх любих однокласників.
Юрій Петрович Совіт. Це наш золотий медаліст. Працював на високих посадах та викладав у Дніпропетровському національному університеті. Він завжди був взірцем у нашому класі, вундеркінд, якому не було рівних у всіх науках, а ще чемний, акуратний та коректний. Завжди приходив на допомогу та підтримував нас у складних ситуаціях.
Людмила Василівна Жорушкіна (Петюр). 31рік пропрацювала вчителем математики та фізики в Петропавлівській середній школі №2. Спокійна, сумлінний професіонал своєї справи, вона поєднувала викладання предметів та була класною керівницею. За педагогічні здібності та відмінну організацію роботи неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками. Її учні до сих пір з безмежною вдячністю пам’ятають її уроки та вітають із Днем учителя.
Тетяна Олексіївна Лозова (Штефан). Отримала диплом учителя початкових класів у Криворізькому педагогічному інституті та все своє життя присвятила навчанню діток-початківців. Стаж її роботи за професією склав 45років! Була кращим учителем у школі-ліцеї Кривого Рогу.
Тетяна Василівна Кравцова (Некрасова). Закінчила Запорізький педагогічний інститут і отримала професію вчитель історії. Усю свою трудову діяльність направила на навчання та виховання дітей, була кращою у своїй професії, неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками за старанну роботу.
Людмила Іванівна Сап’яна. Закінчила Слов’янський педагогічний інститут, трудилася вчителем, а потім методистом міського відділу освіти міста Бахмут.
Олена Олександрівна Кравцова (Сажина). Закінчила Дніпропетровський державний університет та отримала диплом учителя іноземної мови. За відмінну роботу та організаторські здібності була призначена та працювала директором Першотравенської спеціалізованої школи-інтернату.
Надія Іванівна Лозова. Закінчила Криворізький державний педагогічний інститут і працювала в місті Кривий Ріг.
Зоя Яківна Мороз (Корх). За професією - вихователь дошкільних закладів. Працювала в дитячому садочку «Барвінок» нашого селища. Це людина широкої душі й доброго серця, вона навчала та виховувала наших діток, і малята з великим задоволенням відвідували її групу.
Коля Нікітін. Закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут, захистився на кафедрі механізації сільського господарства, отримав учену ступінь. Це був золотий голос школи, грав на баяні та чудово співав на всіх шкільних вечорах і заходах.
Людмила Михайлівна Вібла (Корсун). Золота медалістка, після закінчення школи вступила до Дніпропетровського державного університету та отримала диплом програміста. Завдяки своїй високій працездатності, умінню постійно оновлювати свої знання в цій складній професії, вона до сих пір працює системним адміністратором в одній із лікарень міста Дніпро.
Євген Корсун та Леонід Зінченко. Дуже здібні завжди були до знань, товариські, дотепні та веселі, отримали престижну професію інженерів-будівельників, за якою працювали все життя. Будували житло, а Євген - газопроводи.
Валентина Олександрівна Калантай (Поліщук). Золота медалістка, закінчила Дніпропетровський медичний інститут. Завжди була кращою у своїй професії та 45 років працює за фахом на посаді завідувачки лабораторії Петропавлівської центральної районної лікарні.
Георгій Штим. Санітарний лікар за освітою, очолював санітарно-епідеміологічну службу міста Мелітополь. У школі завжди був веселий, дуже кмітливий і старанний.
Лариса Савелівна Бойко, Любов Миколаївна Ключик (Майстат) та Тетяна Олександрівна Шевченко (Васильченко). Усі три випускниці отримали професію економіста у Дніпропетровському сільськогосподарському інституті: усі трудилися в рідному селищі від моменту закінчення ВУЗу.
Лариса Савелівна ще зі школи мала сильні якості керівника, тож її кар’єра була такою: працювала головним бухгалтером, а потім начальником районного відділу державного казначейства. Управляла всіма бюджетними коштами району, що вимагало високого професіоналізму та відповідальності.
Любов Миколаївна Ключик (Майстат). Працьовита, сумлінна та відповідальна по натурі, прекрасний спеціаліст та чудова людина. Вона самовіддано працювала спеціалістом податкової інспекції, а потім головним бухгалтером РЕМ (районної електромережі).
Тетяна Олександрівна Шевченко (Васильченко). Створила та 20 років працювала директором Петропавлівського районного центру зайнятості. Займалася соціальною роботою та наданням послуг безробітному населенню. За рейтингом служба займала перше місце серед установ району з якості обслуговування.
Ірина Григорівна Зубар. Золота медалістка, розумниця була в школі та дуже відповідальна в навчанні, здобула освіту економістки, трудилася у Криничанському районі нашої області.
Олександр Москвітін. Усе своє трудове життя працював водієм. Чудовий сім’янин та вмілий господар, він і зараз невтомно працює на виробництві сільськогосподарської продукції.
Тетяна Олександрівна Міщенко (Назарова), Надія Павлівна Фоменко (Смирна) та Костянтин Нечипуришин отримали освіту, а потім і професію товарознавців. Працьовиті та невтомні, відповідальні та ініціативні - ці чудові слова про наших випускників.
Олександр Боровенський, Микола Двореченець, Валентин Рибальченко, Володимир Дерецький та Володимир Рудник – наші неймовірні шахтарі. Добрі та теплі слова хочемо сказати за наших хлопчиків-трударів, які самовіддано трудилися шахтарями на видобутку вугілля. Вони неодноразово отримували подяки та нагороди за свою нелегку працю. А Рибальченко Валентин є повним кавалером Ордена Шахтарської слави.
Декілька наших випускників мають рідкісні професії:
- Люба Нестеренко працювала топографом у Донецьку,
- Наталія Жмуренко працювала телефоністкою в Іловайську,
- Ніна Водолазька була кращою станочницею на Південмаші,
- Світлана Каменюк (Ломакіна) працювала апаратчицею Петропавлівського маслозаводу,
- Світлана Клємєнтьєва закінчила факультет лісоводства в Санкт-Петербурзі,
- Люда Кіріченко працювала обліковцем аграрного підприємства,
- Коля Корх усе життя трудився на залізниці, був машиністом електропоїздів.
Хазяйновиті господарі та господарочки, з них впору брати приклад та навчатися їх умінню працювати.
На превеликий жаль, уже немає з нами наших товаришів: Бойко Лариси, Нікітіна Миколи, Зінченка Леоніда, Корха Миколи. Світла їм пам’ять і вічний спокій... Ми завжди будемо пам’ятати їх живими та веселими...
З особливою теплотою та душевністю згадуємо наших шановних учителів Петропавлівської восьмирічної школи №2, які навчали нас життю, вкладали в наші буйні голови свої знання та сили.
Перші вчителі Тетяна Василівна Рудоквас і Антоніна Костянтинівна Желізняк прийняли нас в лоно школи, учили писати, читати та рахувати. З неймовірною самовіддачею та наполегливістю вчили працювати, товаришувати та цінувати дружбу.
Наша класна керівниця Тамара Василівна Дубініна завжди називала нас ласкаво - мої хлопчики та дівчатка. Її уроки української мови та літератури завжди були цікавими і змістовними, вона вміла заінтригувати клас так, що ніхто не бешкетував і не відволікався від предмету. Дай Боже Тамарі Василівні міцного здоров’я та довгих років життя!
А ще пам’ятаємо Стефанюк Олександру Федорівну, яка вела уроки співу. Вона встигала готувати з нами творчі вечори, учити пісні, співати в хорі й танцювати. З концертами ми виступали на підприємствах та фермах, брали участь у фестивалях і конкурсах. Низький їй уклін і найкращі побажання здоров’я!
У Петропавлівській СШ№1 ми навчалися в 9 та 10 класі. З любов’ю та подякою згадуємо класного керівника Скорик Галину Григорівну, учителя математики Петюра Григорія Савелійовича, учителя фізики Баскевича Олександра Семеновича, учительку хімії Ковальчук Галину Петрівну, учительку російської мови Браціло Віру Петрівну та Міхно Ніну Григорівну, яка навчала нас англійської мови.
У кожному з нас і в кожному нашому досягненні є частка невтомної праці наших учителів та вчительок. Світла їм пам’ять, ми завжди з вдячністю будемо їх пам’ятати.
А своїм друзям, нашим однокласникам, хочемо побажати всім миру, міцного здоров’я та любові близьких людей! Велика подяка вам за чудові шкільні роки, про які залишаться незабутні спогади про наше дитинство та юність! Наперекір усім перешкодам, які розлучають нас, вітаємо наших випускників із ювілеєм!
Бажаємо, наші дорогі однокласники, знову відчути себе юними! Нехай якнайскоріше настане мир у нашій багатостраждальній Україні, і життя в кожного з вас буде довгим, щасливим і спокійним. Усім міцного здоров’я! Дякуємо вам за чудові шкільні роки, про які ми до сих пір згадуємо з доброю посмішкою, за міцну дружбу, яка сьогодні підтверджується нашим спілкуванням та теплими зустрічами однокласників!
Тетяна ВАСИЛЬЧЕНКО
