Журналісти Петропавлівка.Cітy провели день з водієм міжміського автобуса та дізналися про всі залаштунки цієї професії.
Робочий день Анатолія розпочинається рано, ще до сходу сонця. Для багатьох водіїв це час, коли вони збираються, готуються до подорожі та налаштовуються на ще один день за кермом.
Наш герой за кермом вже майже двадцять років, ранок починає зі стандартних ритуалів. Після короткої ночі він прокидається о п'ятій ранку. Першим завданням є домашня рутина, потім випити чашку кави та можна вирушати у подорож рідними маршрутами.
Обов’язок кожного відповідального водія - дбати про безпеку пасажирів, тому вже звичний наступний етап - перевірка власного здоров’я та справності транспортного засобу. Для Анатолія - це не просто обов'язок, це запорука успішного та безпечного робочого дня. Поміряти тиск та перевірити склад алкоголю в крові, а також показати автобус механіку для обов'язкового технічного обстеження - це не лише процес підготовки до роботи, а й перевірка наявності всіх необхідних засобів безпеки, щоб забезпечити безпечну поїздку для кожного пасажира.
За роки керування транспортом Анатолій зрозумів: йому до вподоби міжміський маршрут. Він називає його "легким та спокійним". На відміну від міських маршрутів, де він повинен зупинятися на кожній зупинці і обслуговувати велику кількість пасажирів, на міжміському маршруті кількість зупинок зменшується.
- Ти просто сідаєш і їдеш, - каже Анатолій, описуючи свій улюблений маршрут.
Тому сьогодні о 6:30, водій взяв курс з Петропавлівки на Дніпро. Там вже на нас чекає годинна зупинка, під час якої можна випити кави та поспілкуватися з іншими водіями, поділитися новинами та здати першу звітність про перевезених пасажирів на станції.
- От як сьогодні сонечко сяє - то і настрій чудовий, легко, гарно. Всі пасажири усміхнені та вже з нетерпінням чекають нашого прибуття на їх станцію, - говорить водій.
Так вже о 9:25 ми виїжджаємо з Дніпра в Петропавлівку. Атмосфера автобуса як і настрій водія - тепла та радісна. Кожен пасажир їде в різні напрямки та є героєм різних історій.
- Я їду до бабусі в Петропавлівку, це вже традиція кожних канікул. У селищі дуже круто, є місце, де погуляти та на відміну від міста - дуже тихо та затишно. Атмосфера подорожей кудись - моя окрема любов. Цим рейсом я постійно їжджу до бабусі, тому знаю водія, він завжди привітний, – говорить 14-річна школярка Олександра.
Поспілкувавшись з пасажирами можна зрозуміти - цей рейс є найбільш зручним для маршруту Дніпро-Петропавлівка. Тут часто можна зустріти знайомі обличчя. Так і сталося, що цим рейсом ми зустріли багато мешканців Петропавлівщини.
- Їду на вихідні до мами в Петропавлівку. Коли тільки починала навчання, їздила іншими маршрутами й бувало, що потрапляла в неприємні пригоди на дорозі. Цей рейс є дуже комфортним, жодного разу не виникало жодних проблем, а якщо і були запитання - водій відкрито відповідав, – говорить 19-річна студентка Людмила.
- Я дуже зрідка їжджу автобусом, один раз в рік. Зараз їду в родинний будинок, до брата, до племінників в Петропавлівку. Від водія все залежить, тому нашому водію бажаємо здоров’я. От розповім вам, я завжди беру квитки на цей автобус до Петропавлівки, він швидкий, зручний та хоч автобус і старенький, зате комфортний, – говорить 57-річна домогосподарка Лариса.
Ніколи не знаєш, хто може їхати поряд з тобою, в автобусі знайомимося з письменницею Валентиною, яка пише свої вірші та залюбки розповіла про подорожі Україною.
- Я їду додому з подорожі Україною, зустрілась з сином та донькою, бачуся з ними зрідка, але за кожної можливості намагаюсь зустрітись. Зазвичай подорожую саме цим рейсом, водії завжди привітні і розуміючі. Я нашому водію, коли треба їхати, телефоную, запитую коли рейси, де краще зупинитися в місті. Він у нас молодець. Попрошу десь зупинитися - зупиняється, гарного дня бажає. Швидше б війна завершилась і новий автобус дали. Ми довіряємо життя нашим водіям, вони налаштовані на роботу і виконують їх на відмінно, - Валентина, 59 років, працює прибиральницею, пише вірші.
Дорога пролягає через мальовничі пейзажі, які розкриваються за вікном автобуса. Час від часу водій розповідає кумедні історії з поїздок, та згадує часи коронавірусу та повномасштабного вторгнення.
- Змінилось за останні роки дуже багато, у перші дні повномасштабного вторгнення транспорт не ходив взагалі і ми залишались вдома, потім поступово почали відновлювати роботу. Раніше, до 2022 року, я робив два, а то й три кола маршруту, на сьогодні це скоротилося до одного кола- туди й назад. Та й їздити треба обережно, відчувається, до Петропавлівки траса стала більш завантажена, аніж раніше, - пригадує водій.
Під час поїздки Анатолій дотримується всіх правил дорожнього руху та стежить за безпечністю на дорозі.
Після кількох годин, автобус знову зупиняється, цього разу вже в Петропавлівці. Пасажири виходять з транспорту. Для водія це час для короткої перерви, під час якої він може відпочити, поговорити з пасажирами, допомогти дістати багаж. Та продовжує свій маршрут далі.
Завершується день о 21-й годині вечора, коли після останнього рейсу повертається додому до родини.
Робочий день водія автобуса - це не лише подорож з одного місця в інше, але і постійна відповідальність за безпеку та комфорт пасажирів.
