У редакції тижневика «Степова зоря» та сайту Petropavlivka.City оселилася гарнюня інтелігентна сова, яку я створила із сіна власними руками. Усе – під керівництвом майстрині сіноплетіння та сіномотання Ірини Северин. А все починалося із запрошення в гості від пані Ірини на майстер-клас із сіномотання.
Закохана у свою справу
Майстриня Ірина Северин
- Поки подоїла нашу корову Ромашку, прийшла ідея: приїздіть до нас у гості! Ми збираємося в середу в мене вдома. Домовилися з дітьми, що будемо виготовляти кожен собі сову, – запропонувала майстриня.
Понад п’ять років тому наша землячка Ірина Северин відкрила для себе оригінальну крафтову справу – сіноплетіння та сіномотання. Починала виготовляти поробки із сіна для місцевих фестивалів, нині поробки майстрині вже побували у Франції. А сіноплетінням та сіномотанням зацікавилися українці, які вже давно стали громадянами інших країн.
Вироби з сіномотання та сіноплетіння
У своєму рідному селі пані Ірина створила гурток для дітей та започаткувала дитячо-молодіжний волонтерський рух «Сіноcraft - об’єднує». Вчить дітей мистецтву плетення та мотання із сіна. Разом вони допомагають ЗСУ: виручені на ярмарках кошти за свої поробки передають волонтерам. Проводить майстер-класи, співпрацює з благодійними фондами та волонтерськими організаціями.
Зараз пані Ірина працює в Петропавлівському будинку творчості дітей та юнацтва керівницею гуртка сіноплетіння. А після роботи збирає дітей у себе вдома – вони виготовляють різноманітні фігурки із сіна.
Волонтерський рух
Цього дня і я приєднуюся до волонтерського руху «Сіноcraft- об’єднує». Підїжджаю до будинку пані Ірини. Хвіртка до подвір’я майстрині відкрита навстіж, саме сходяться юні майстри та майстрині на сіномотання.
Сіновироби
Заходжу разом із ними та проходжу вглиб подвір’я: за розкішним виноградником відкривається вулична майстерня. На столах уже розкладене сіно, підготовані необхідні матеріали та інструменти. Поряд гарненько розставлені вже готові вироби із сіна – для натхнення. Тут котики, пташки, кошики, серденька, місяць, картини, писанки. Очі просто розбігаються від цієї краси.
Майстер-клас від Ірини Северин
Діти вітаються, гостинно у фартушку та осяйною усмішкою зустрічає всіх пані Ірина.
– Сьогодні будемо виготовляти сову. Нам треба намотати голову, тулуб пташці, потім виготовлятимемо крильця, очі і прикрашатимемо, – пояснює майстриня.
Діти швидко беруться до роботи. Вони вже знають, що сіно треба трішки змочити перед тим, як виріб обмотувати нитками. Майстриня допомагає тим, хто вперше завітав на майстер-клас. Пропонує мені спробувати виготовити сову. Тож беруся до роботи.
На сінобазі в Ірини Северин
За якусь мить жмут сіна в моїх руках перетворюється на пахучий клубочок.
«Це буде голова, тепер робіть тулуб», – підказують мені діти.
Як же це цікаво мотати сіно і створювати диво фігури. А ще це неймовірний релакс: сіно пахне, з кожним рухом перетворюється на щось дивовижне, а результат вражає. Тим часом Ірина Сергіївна із захватом розповідає, як народилася ідея волонтерського руху.
– Уперше на свій майстер-клас я взяла небагато ниток і сіна. Думала, покажу дітям, що можна робити із цих матеріалів, може, хтось забажає спробувати. А прийшло так багато дітей. І всі хотіли спробувати сіномотання. Найцікавіше, що діти, які спробували створити поробки із сіна, стали постійно ходити на гурток. Ось Вероніка до нас їздить на велосипеді із сусіднього села Лозівське. Доєднуються і інші діти, – розповідає майстриня.
Діти приєдналися до волонтерського руху
Основні учасники гуртка та волонтерського руху – це Фіщенко Сергій, Чих Діана та Аня, Тимощук Даша та Кіра, Журба Валерія і Піхотіна Вероніка.
– Діти виготовляють вироби під моїм керівництвом, потім я їх довершую як майстриня. Потім продаємо. Робота гуртка та майстер-класів із сіномотання, а потім робота волонтерського руху вже існує півроку. А саме з 16 грудня, коли мене прийняли на роботу, – продовжує пані Ірина.
Спочатку гурток був у Лозівському сільському будинку культури. У холодний період року ходили місцеві діти, їх батьки, та навіть військові ЗСУ якось завітали та створили власноруч серденька із сіна. Як потепліло, створити дитячий волонтерський рух.
– Коли створювали волонтерський рух, була домовленість, що я буду навчати сіномотанню, а потім ці вироби продавати й отримані кошти від продажу направляти на ЗСУ. Й і це була потужна мотивація для дітей. Вони загорілися цією ідеєю. Відчули, що можуть приносити реальну допомогу нашій країні в такий складний час. Час війни, – розповідає пані Ірина.
На подвір'ї організували майстер-клас
Працювали і створювали вироби на дитячому майданчику. Потім перемістилися до дому майстрині.
– Тепер працюємо в мене вдома, на сінобазі, – сміється пані Ірина. Так жінка називає свою домашню майстерню. – Мене почали запрошувати на майстер-класи благодійні фонди та волонтерські організації. Якщо це ярмарок, я виставляю наші поробки, щоб люди бачили, що можна зробити із сіна. Пробували мотати сіно, звісно, купували наші вироби, – продовжує пані Ірина.
Із захватом пані Ірина розказує про кожен виготовлений дітьми виріб. Діти тим часом мотають сіно, хтось уже мотає вушка сові. Бачу, що й у моїх руках вимальовується щось цікавеньке.
Дівчатка мотають сову з сіна
Майстриня Ірина тим часом виносить із хати плетений з сіна кошик та пригощає дітей смаколиками. Це один із найприємнішим моментів гуртка. Дістається і мені маленька шоколадка з написом «Сіноcraft - об’єднує». Виявляється, маленькі волонтери вже мають брендові шоколадки.
– Ми замовили шоколадки з нашим логотипом. І тепер той, хто придбає в нас вироби, отримує брендові шоколадку нашого волонтерського руху, – пояснює майстриня. – Так, наприклад, дітки, які були на майстер-класі в Петропавлівці, за відгадані загадки про ремесло сіномотання отримали смаколики. Але першими посмакувати цими шоколадками я і мої вихованці, – говорить пані Ірина.
Діти вже продали виробів на 3480 гривень. Кошти передали в благодійні фонди та волонтерам Петропавлівки.
Із сіна поробки
Сіномотанням зацікавилися у Швеції
Про майстриню Ірину Северин і її жагу до сіноплетіння та сіномотання вже знають за кордоном і просять майстриню навчити цього мистецтва.
– До мене звернулася у месенджері Марія Мазалова. Жінка наразі проживає у Швеції. Переселенка з України. Виїхала, я так зрозуміла, через війну. Вона дуже захотіла навчитися сіномотанню, аби потім там, за кордоном, робити такі речі, продавати – й отримані кошти направляти на ЗСУ. Оце молодець! Оце круто! Вона замовила в мене відеоурок. Так, минулої п’ятниці, відзняла матеріал виготовлення сови із сіна. Діма, наш син, змонтував і зробив якісний відеопродукт. Й от сьогодні цей відеоурок з сіномотання відправили замовниці, – розповідає пані Ірина.
Діти приєдналися до волонтерського руху
Для роботи із сіном потрібні нитки, клей, різні стрічки для оздоблення виробів та супутні матеріали. Тож, коли надходить допомога та підтримка звідки не очікували, майстриня радіє та дякує.
– Дитячо-молодіжний волонтерський рух «Сіноcraft - об’єднує!» набирає обертів. Нас підтримують люди з різних куточків України та з-за кордону. Ми отримали посилку з нитками для виготовлення виробів із сіна. Я дуже вдячна за матеріальну підтримку своїй однокурсниці Марині Резнік, яка проживає в США. Це дуже радує, коли маєш підтримку, – розповідає пані Ірина.
Ані дня без сіно-мистецтва
Ірина Северин - майстриня сіноплетіння
Пані Ірина закохана у свою справу й закохує в неї всіх, хто її оточує. Діти злітаються до неї, як бджілки на мед. Я і сама так захопилася процесом сіномотання, що й не помітила, як уже звечоріло. Тож робимо з дітьми спільне фото на згадку, і діти повертаються додому. З Іриною Северин ще спілкуємося і прикрашаємо мою сову.
– Ось у мене ціла купа гарних стрічок, обирайте, якою прикрасимо вашу сову, – говорить майстриня.
Обираю ніжну білу стрічку – це буде жабо для моєї сови. Пані Ірина показує, як зробити жабо, наш майстер-клас продовжується.
– Скільки ж часу ви проводите без сіна? – питаю в майстрині.
– Майже у весь час я із сіном, – сміється пані Ірина. – О 6-й ранку прокидаюся, йду корівку Ромашку доїти, курчат годувати, собак, котів молоком напоїти. Коти чекають, їм аби п’ять разів на день молока наливати. Дякую чоловіку, що сіно заготовляє. Він жартує: «Я сіно й корівці заготовляю, і для Іри». І йду на сінобазу, тут у мене все: сіно, нитки, ножиці.
– Звідки ж стільки ідей щодо виробів? – питаю.
– Щось в інтернеті поглянула, щось на картинці побачила. Але це тільки картинка, а як його у фігуру перетворити, уже сама мудрую. Тільки як сама вже досконало можу виготовити виріб, тоді пропоную до нього майстер-клас, – розповідає пані Ірина.
Діти на майстер-класі у Ірини Северин
– Діти вже просять сіноплетінню їх вчити, це важче? – запитую майстриню.
– Діти, кажуть, що вже стільки намотали, що можна складнішому їх вчити. Але сіноплетіння складніше. Ще з ними помотаємо сіно, а коли побачу, що готові, будемо вивчати плетіння, – каже пані Ірина.
Сова з сіна житиме в редакції ПетропавлівкаюCity nf Степова зоря
Тим часом сова вбралася в розкішне біле жабо, з’явилися зіниці, лапки. Час промайнув швидко. На горизонті з’явилося яскраве червоне зарево – сонце сідає.
– Ось таке бурхливе в нас життя, – констатує пані Ірина. Потрібно жити в моменті й цінувати кожну секунду. Тому, що кожної хвилини – це прекрасне життя. Своєї мрії не зрікаюся – хочу створити сіноленд і розвивати мистецтво сіноплетіння та сіномотання, – говорить пані Ірина.
Повертаюся до дому й везу із собою пахощі сіна, дитячі усмішки, енергію, якою насичує всіх пані Ірина. У думках ще лунає дитяче гасло: «Сіноcraft - об’єднує». А на пасажирському сидінні везу в новий дім, у редакцію, сову із сіна.
Як ви мотали сову з сіна дивіться у нашому відео:
