Фізрук Новоселівської школи виховує спортсменів і досліджує кургани

Фізрук із села Українське виховує сильних спортсменів та веде зі школярами пошуково-дослідницькі роботи

Роман КОНОШЕНКО

Географія його життя у одній назві: село Українське. Біографія за трудовою  книгою у одному рядку: «Прийнятий на роботу вчителем фізкультури».  І у цьому весь він, Роман Коношенко: палкий прихильник здорового способу життя, спортсмен, один з кращих вчителів фізкультури району. А ще фізрук захопився вивчення історії, багато читав про кургани, які розкидані по степах України, то й залучив дітей до пошуково-дослідницької роботи по вивченню курганів Петропавлівщини.

Зі шкільних років Роман займався спортом, шкільне життя було наповнене тренуваннями, змаганнями. Як і для всіх хлопців, фізкультура була улюбленим предметом. Та думка про те, щоб спорт став професією, прийшла десь в 8 класі. Після школи Роман вступає до фізкультурного вишу, а 1994-го року повертається до рідної школи вчителем фізкультури.

- Не встиг озирнутись 23 роки роботи в школі й пройшло. Говорять, в школі працювати важко. Я так не вважаю. Я розумію учнів, учні розуміють мене, з колегами також склалися найкращі стосунки, - говорить Роман Олексійович.

Урок розпочинає Роман Олексійович із запитання про самопочуття учнів. Здоров’я дітей – це головне, вважає він. Діти, на жаль, стали слабшими, й екологія дає взнаки, й спадковість. Заняття спортом не повинні бути виснажливими, а приносити радість і користь.

Роман КОНОШЕНКО

Піджався на перекладині сьогодні 6 раз, завтра повинен це зробити 7. Тренування й ще раз  тренування! Тільки так штурмуються спортивні вершини! – говорить Роман Олексійович. – Намагаюсь дати учням спробувати  свої сили на великих змаганнях. Побували ми в Дніпрі, Кривому Розі, в Кам’янському, Синельникові. І завжди наша команда виглядала достойно й посідала високі місця.

За спеціалізацією Роман Олексійович легкоатлет. У виші мав високі результати в 100-метровці, в стрибках у довжину. А от нинішні учні більше полюбляють командні види спорту. У Новоселівській школі сильні футбольна, волейбольна команди.

- У своїй групі шкіл району по спорту ми найменша школа за кількістю учнів, але виборюємо високі місця, - говорить учитель.

Спортивний запал та волю до перемоги передає своїм учням. І багато хто з них вирішив обрати той же професійний шлях, що й улюблений вчитель фізкультури. Учні навчаються в навчальних закладах  Дніпра, Харкова, Кам’янського, а деякі вже працюють вчителями й тренерами. Тож пишається Роман Олексійович своїми учнями Артемом Симоненком, Вікторією Сірою, Богданом Симоненком, Олександром Гончаровим, Олександром Ландаром, Артемом Вовком, Євгеном Шевельовим, Сергієм Вороновим, Олександром Яловегою.

Роман КОНОШЕНКО зі своїми ученицями

Навчає Роман Олексійович своїх учнів широті мислення й любові до всього, що оточує. Захопився вивчення історії, багато читав про кургани, які розкидані по степах України, то й залучив дітей до пошуково-дослідницької роботи по вивченню курганів Петропавлівщини. На власному автомобілі й на велосипедах об’їздив він з учнями по району, щоб показати дітям пам’ятники минулого. Всього дослідили більше двох десятків курганів. Юні пошуковці зробили заміри, фотознімки курганів. Зібрані дані оформили в наукову роботу й подали на обласний конкурс, де й посіли призове місце.

- Спорт – це добре, - вважає Роман Олексійович, - але життя значно ширше і треба розширювати горизонти пізнання.

Вихованці гуртка «Джура» Новоселівської ЗОШ Чабан Діана, Нестеренко Маргарита, Мунтян Дмитро, Фігель Михайло разом з керівником гуртка Коношенком Романом Олексійовичем провели дослідження курганів Петропавлівщини.

Роман КОНОШЕНКО з вихованцями гуртка «Джура»

Кургани, як говорить Роман Олексійович, завжди хвилювали його уяву. Вони нагадують про давню історію, вони тривожать своєю таємницею, вони є ознакою українських степів. Тож і поставили собі за мету вихованці гуртка вивчити теоретичні і історичні матеріали про кургани, відвідати районний музей і дізнатись про все, що відомо про кургани району, дослідити (обстежити) кургани, які розміщені на території Перопавлівського району, скласти карту курганів, зібрати фольклорний матеріал.

Із літератури діти дізнались, що курган — різновид поховальних пам'ятників, у формі земляного насипу над поховальною ямою;  має штучне походження. В Україні поховальні кургани-насипи здавна називають могилами.  Чим більше пагорб, тим більше заслуг і слави в похованого.

Учитель Роман  Коношенко звертається до земляків:

- Ми зробили лише поверхове дослідження – вивчили теоретичну літературу та зробили заміри лише декількох курганів.  Пропонуємо й вам долучитися до цієї цікавої справи! А, окрім дослідницької роботи, всі учасники експедиції отримали нові знання й вміння, а головне – побували на найважливіших об’єктах найдавнішої історії нашого краю, немовби доторкнулись до історичного минулого. Тому що кургани – це вартові часу.

Із пошукових досліджень Романа Коношенка та його учнів

Протягом ХХ ст. були детально досліджені сотні великих могил українських степів. Так у 1924 році академік Д. І. Яворницький (1855—1940) досліджував могили катакомбної культури бронзової доби.

Курган

Відомо біля 80 місць – стоянки та поселення в межах Верхньодніпровського, Дніпропетровського, Солонянського, Синельниківського, Павлоградського, Петропавлівського районів, де були знайдені кремінні знаряддя праці давніх мисливців і збирачів.

Племена скіфів прийшли в степові райони Дніпропетровщини у VІІІ ст. до н.е. зі сходу. Саме з ними пов'язане виникнення першого державного утворення на території сучасної України — Великої Скіфії.

Понад 11 тисяч пам’яток археології: стоянок, поселень, курганів, поховань, святилищ, а також майже 60 тисяч археологічних знахідок (зброя, знаряддя праці, керамічні вироби, прикраси, культові речі, кам'яна монументальна та дрібна пластика тощо), які зберігаються в музеях області, є яскравими пам'ятками давньої історії Дніпропетровщини, джерелами, що допомагають реконструювати минуле краю. На території  Петропавлівського району існує понад 1000 пам’яток археологічної культури.

На території Петропавлівського району зареєстровано 250 курганів, площею 121,9898 га. На території нашої Української сільської  ради офіційно знаходиться 56 курганів площею 12,509 га.

Неможливо знайти у минулому України якесь інше явище, яке б так глибоко і різнопланово впливало на історичну долю всього українського народу, як українське козацтво. Свідченням їхньої діяльності є залишки на стародавніх курганах, де вони облаштовували сигнальні вежі, а інколи і свої кладовища

Відвідали учні районний краєзнавчий музей, а директор музею Сергієнко Ніна Іванівна дала ґрунтовну консультацію та провела екскурсію по матеріалам музею з даного питання. Ніна Іванівна розповіла про те, що козаки використовували стародавні кургани для облаштування сигнальних веж та інколи для кладовищ, де можливі свідчення їх перебування. Ніна Іванівна  порекомендувала маршрут дослідження курганів (смт Петропавлівка – с.Брагинівка, с. Коханівка – с. Хороше – с. Олександропіль – с. Українське)

Наш маршрут розпочався з кургану, що розташований при в’їзді в смт.Петропавлівка.

Далі наш маршрут прокладався до села Богинівка. Пошуківців  вразило те, що археологічна пам’ятка була зорана. Потім  вирушили в село Коханівка. Тут курган розташований серед села, має великі, чіткі розміри, не зруйнований,  оберігається  місцевим населенням.

Перед селом Васюківка з правого боку на полі розташований ще один курган

Звідти вирушили до села Олександропіль. По обидві сторони дороги дуже часто розташовані кургани (5 шт.), що дало змогу виміряти відстань розташування між курганами(1 км,1 км 200 м,800 м ). На одному з цих курганів розміщене місцеве кладовище . Для порівняння розмірів курганів зробили дослідження. Закінчився маршрут дослідженням кургану в селі Українське. Біля найбільшого кургану села  розташовані поряд ще два невеликих.

Дані вимірювання курганів учні занесли до таблиці

За історичними даними та довідковою літературою юні дослідники дізнались, що кургани на території Перопавлівського району, зокрема в селах Хороше, Коханівка, Олександропіль, Троїцьке з’явились у період Бронзової доби. Це були кургани-могильники і сигнальні кургани .

При обстеженні курганів визначили, що вони майже ідентичні один одному. Площа від 100 до 200 м2, висота від 3 до 7 м, відстань в середньому від 1 км до 1 км 200 м приблизно. За розмірами найменший курган виявлений в селі Українське, найбільший в селі Васюківка.

Творчою групою виявили, що кургани в нашій місцевості знищуються не шукачами скарбів, а землекористувачами, на землях яких розташовані археологічні пам’ятки, вони розорані тракторами і на місці курганів колосяться жита.

Читайте також: Руслан ГОРІН з села Дмитрівки знає все про таємниці Петропавлівської землі