Обговорення медичної реформи в Петропавлівщині набирає обертів. Це вже друга зустріч у Петропавлівці, де головне питання – майбутнє вторинної ланки медицини в Петропавлівській центральній районній лікарні. Тема майбутнього лікарні набула соціального значення, палко обговорюють її жителі громад та медичні працівники лікарні.
Якщо минулої зустрічі обговорювали нові вимоги та критерії медичної реформи та ідею приєднати Петропавлівську центральну лікарню до Першотравенської міської лікарні, то минулого тижня в малій залі Петропавлівської селищної ради зібралися представники Петропавлівської та Межівської громад з ініціативою об’єднати в один медичний заклад Петропавлівську та Межівську лікарні. Таким чином, запевняють очільники громад, вдасться врятувати вторинну медицину одразу у двох колишній районах.
16 лютого до Петропавлівки завітала делегація з Межової на чолі з головою Межівської громади Володимиром Зражевським. Зустрічав гостей заступник голови Петропавлівської громади Іван Леонов. Від медичних колективів були присутні головні лікарі та медики Межівської та Петропавлівської лікарень. Це вже друга спільна зустріч представників Петропавлівської та Межівської громад.
Розпочали зустріч із обговорення чому зібралися та навіщо обом громадам варто об’єднувати лікарні й зусилля навколо медичної галузі.
- Ми зустрілися разом, бо маємо спільні наміри зберегти охорону здоров’я в наших громадах. Ми пропонуємо ініціативу об’єднання лікарень, і хотілося б, щоб наші ініціативи мали практичну реалізацію. Нам буде складно, тому що об’єднання двох медичних закладів ще не реалізувалося в жодній громаді України. Ми перші, хто проявив таку ініціативу та пропонує об’єднання двох лікарень з різних громад. Складно це все проаналізувати й нашим медикам. Реалізуючи ці плани, ми беремо на себе великі зобов’язання і постаємо перед ризиками, які будуть в ході реалізації цього проєкту, - звернувся до присутніх Володимир Зражевський.
Нагадаємо, що до обговорень та ініціатив обидві громади підштовхнув проєкт Постанови Кабінету Міністрів «Про організацію спроможної мережі закладів охорони здоров’я» та про терміни реалізації реформи. Постанова передбачає ряд вимог до районних та маленьких міських лікарень, у разі недотримання яких заклад може перестати існувати з 2024 року.
Аби лишитися на медичній карті держави, зокрема лікарня має обслуговувати не менше 40 тисяч населення та мати час доїзду до лікарні не більше 60 хвилин та радіус доступності до лікарні не більше 60 кілометрів.
З огляду на ці вимоги Петропавлівська та Межівська центральні лікарні не мають таку кількість населення. А отже, під питанням чи зможуть обидві лікарні функціонувати як загальні медичні заклади по одинці. І хоча постанова Кабінету Міністрів «Про організацію спроможної мережі закладів охорони здоров’я» це наразі проєкт, тобто, ще не прийнятий документ Верховною Радою України, очільники Петропавлівської та Межівської громади поспішають з прийняттям рішення щодо об’єднання лікарень.
- Ми обговорюємо проєкт Постанови (ця постанова ще не прийнята), але з огляду на розвиток подій і обговорень медичної реформи, зокрема Асоціацією міст і сіл України зрозуміло. Що зворотнього шляху не буде. Асоціація міст і сіл України обговорює організацію охорони здоров’я в сільській місцевості й винесла питання щодо внесення змін в Постанові, зокрема квоти населення з 40 до 20 тисяч людей. Але виходячи з обговорень, я розумію, що проєкт Постанови буде прийнятий, - доповнює Володимир Зражевський.
Очільники нагадали, що терміни, згідно яких діятиме реформа, вже встановлені. У громад є фактично два місяці, щоб подати пропозицію для включення лікарень у мережу медичних закладів Дніпропетровської області, що діятиме з 2024 року. Остаточно формуватиме систему охорони здоров’я Кабінет Міністрів України.
Що ж пропонують очільники Петропавлівської та Межівської громад?
Збереження вторинного рівня медицини (це вузькопрофільні спеціалісти та спеціалізована медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних) – це головне питання для громад. Оскільки кожна лікарня окремо не відповідає критеріям медичної форми, то об’єднавши лікарні, буде відповідність вимогам. Отже, пропонується Петропавлівську та Межівську лікарні реорганізувати – створити один юридичний медичний заклад, тоді як функціонуватиме він на територіях обидвох громад і, як і раніше, надаватиме медичні послуги. Це буде одна адміністративно-управлінська одиниця з одним штатним розписом, одним головним лікарем, однією бухгалтерією. Усі профільні відділення будуть розміщуватися на територіях двох лікарень: і в Межовій, і в Петропавлівці.
Одна об’єднання лікарня – більше послуг, запевняють очільники
Сформувати одну адміністративну одиницю - це не проблема, запевняють очільники, а от які послуги надаватиме об’єднана лікарня та в яких приміщеннях буде розміщене те чи інше спеціалізоване відділення (наприклад, хірургія чи паліативна допомога) залежатиме від матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу. До того ж очільники запевняють, що кошти є і в Межівській, і в Петропавлівській громаді, аби підтримати вторинну галузь медицини в громадах.
- Ми можемо мінімально забезпечити ті послуги, які наші лікарі здатні будуть надавати пацієнтам. Лікарні отримуватимуть фінансування за законтрактовані пакети від НСЗУ, а ми можемо забезпечити, щоб медичні послуги надавалися якісно. Специфіку роботи закладу визначатимуть самі лікарі. Головні лікарі знали потенціал своїх медичних закладів, коли укладали контракти з НСЗУ, аналізували й кадри, і матеріально-технічну базу, які є лікарі, яке є обладнання. Я не бачу проблеми в тому, що одне відділення, наприклад, терапевтичне, працюватиме в обох приміщеннях, у жодному документі не вказано, що це неможливо. Об’єднавшись, ми можемо отримати набагато більше пакетів медичних послуг, сконцентрувавши сили, кадри й ресурси, - говорить Володимир Зражевський.
- Це говорить про те, що людині не потрібно буде їхати з Петропавлівки в Межову чи навпаки з Межової в Петропавлівку, щоб отримати загальні медичні послуги. Об’єднання двох лікарень збільшує послуги: наприклад, у нас є матеріальна база, а лікаря немає, і навпаки в Межовій є лікар, не вистачає бази. А коли об’єднаємося, ми матимемо єдину матеріальну базу, єдиний трудовий колектив, і це дає змогу додатково запатентувати пакети медичних послуг, - говорить Іван Леонов.
Наприклад, громади можуть вирішити глобальну проблему з інфекційним відділенням, якого наразі немає ні в Петропавлівці, ні в Межовій.
- У нас наразі, як і в Петропавлівці, є проблема, це інфекційне відділення. Ми почали ремонт приміщення, але вимоги Міністерство охорони здоров’я ставить такі високі, що виконати самостійно ми їх не можемо. Навіть якщо ми мільйони вкладемо, то знайти трьох анестезіологів у відділення районної лікарні буде досить складно. Але об’єднавшись, можливо, нам це вдасться. Що стосується транспортного сполучення, то це найменша проблема. Якщо треба ми відкриємо маршрут, який буде курсувати між Петропавлівкою та Межовою. І лікарям і пацієнтам буде чим діставатися до лікарень. Транспортні засоби в нас для цього вже є. Матеріальні ресурси для цього передбачаються законом з бюджету громад, - запевняє голова Межівської громади Володимир Зражевський.
Головні лікарі – про підводні течії
Головні лікарі вбачають у цій ініціативні немало підводних течій та ризиків, як для персоналу лікарень, так і для пацієнтів.
- Якщо мені як лікарці треба покласти людину на лікарняне ліжко, я покладу. Медичні послуги зараз надаються. Буде завтра це одна лікарня чи дві, без різниці, але треба щоб була якісна послуга для пацієнта, інакше сенсу в об’єднанні немає. Наразі Петропавлівська лікарня має підписані пакети медичних послуг з Національною службою здоров’я України: паліативна стаціонарна допомога, стаціонарна допомога звичайна, пакет по психіатричній стаціонарній допомозі, стоматологічна допомога, пакет по рентгеноскопія, цистоскопія, ведення вагітних жінок, поліклінічний прийом, також педіатрія входить у лабораторний прийом. У нас немає хірургії, бо нема хірургів у достатній кількості. Я не можу відкрити ні хірургію одного дня, ні денний стаціонар з надання допомоги після проведення хірургічних операції, які проводить гінеколог. Інфекційне відділення я не відкрию, тому що не маємо ні будівлі, ні лікарів, - говорить головна лікарка Петропавлівської центральної лікарні Діана Костріцина.
- У Межівській лікарні на дві послуги більше, тобто, ми маємо такі ж послуги, які надає Петропавлівська лікарня, це стандартні послуги, окрім того, є медична допомога в стаціонарі одного дня, гастроскопія та колоноскопія. І паліативна допомога в нас є, і мобільна, і стаціонарна. У наданні послуг не бачу ніяких протиріч: хто що заробив, те й отримав. Кожен пацієнт буде прив’язаний до свого медичного закладу. А от те, що загальна лікарня має право бути, лише обслуговуючи з 40 тисяч населення, це головний критерій. Міністерство охорони здоров’я дозволяє перепрофілювати лікарню, або лікарня буде позбавлена стаціонару. Якщо не буде 40 тисяч населення, нічого не законтрактують ні з Петропавлівкою, ні з Межовою. Варто говорити про другий аспект – це кадровий потенціал. У нас 90% лікарів пенсійного віку, багатьох лікарів не вистачає. Треба молодих спеціалістів у лікарні стимулювати, без них не буде якості послуг, - сказав лікар-рентгенолог Межівської лікарні пан Ігор Миколайович.
Також рентгенолог зауважив, що ще з 2018 року міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун сказала, що лікарі повинні заробляти собі на зарплату. З того часу такий прагматизм накладається на всю реформу медицини. А це значить, що фінансування на медичну галузь зменшується та буде зменшуватися ще більше. Тож це не перший виклик перед районними лікарнями в реформуванні медицини, і не останній…
Про ризики й штрафи для лікарень
В Україні запроваджено НСЗУ-моніторинг, це значить, що протягом 2023 року Національна служба здоров’я України буде наглядати за тим, як надають медичні послуги за законтрактованими пакетами. Наскільки будуть виконані умови пакетів медичної допомоги, а вони мають бути виконані не менше ніж на 85%, стільки пакетів матимуть можливість заключити медичні заклади з 1 січня 2024 року.
- Щоб ми не робили, якби не направляли спільні зусилля на об’єднання закладів медицини, треба зважати, що 2023-й рік - це стартовий рік для того, щоб існував заклад у 2024 році. Наприклад, по Межівській лікарні в порівнянні з минулим роком законтрактовано коштів на 5 мільйонів менше, тому що не всі вимоги були виконані до пакетів послуг.
Основною вимогою до лікарень, які законтрактували медичні послуги й отримують кошти від НСЗУ це:
- 85% використання коштів на заробітну плату,
- 15% на розвиток закладу.
Якщо лікарня буде «з’їдати» 90-98% на зарплати, то НСЗУ матиме право:
- Перше, накласти штраф на медичний заклад до 15% законтрактованої суми.
- Друге, за неякісно надані послугу, за неправильне ведення системи, якщо не відповідає
кваліфікації медичний персонал, НСЗУ матиме право розірвати договори по наданню медичних пакетів. Наше завдання - надання якісних медичних послуг і виконання умов пакетів медичної допомоги. Це два основні напрямки у руслі яких повинні працювати в 2023 році.
Тож гонитва за кількістю пакетів медичних послуг уже не грає такої переваги, як якість лікування. Погане лікування – це відсутність пацієнтів, а отже, не буде наповнення лікарень пацієнтами.
Шляхи реорганізації лікарень
Орган місцевого самоврядування здійснює план розвитку медичної мережі на своїх територіях. Зараз Петропавлівська та Межівська громада на етапі розвитку мережі. Відтак є таке право вносити пропозиції в якому вигляді бачать об’єднання наших лікувальних закладів.
На засіданні обговорили шляхи об’єднання через реорганізацію або ліквідацію лікарень.
По процесу об’єднання є варіант шляхом злиття або приєднанням одного закладу до іншого, у такому разі один заклад стане правонаступником обох лікарень, тобто, утворено буде нове підприємство, але керувати одним підприємством будуть два органи місцевого самоврядування – Петропавлівська та Межівська селищні ради.
Також розглядають закон “Про співробітництво територіальних громад”. У законі сказано, що громади можуть спільно утримувати — фінансувати заклад. Ще можна утворити спільний орган управління медичним закладом. Цей орган буде управляти майном, затверджувати фінансові плани. Орган буде підзвітний обом громадам. Є ще варіант, коли одна селищна рада делегує іншій повноваження виконання певних функцій та завдань. Коли буде спільний заклад, покладається відповідальність на керівників усіх громад.
А як із трудовими відносинами?
Юристи Межівської громади розповіли про трудові відносини із працівниками лікарень та як їх торкнеться реорганізація закладів медицини.
Як же вплине реорганізація на працівників лікарень? Адже який би спосіб не обрали для реформування лікарень, є ризики для медичного персоналу втратити трудові договори. І про обов’язкове працевлаштування при ліквідації підприємств думки юристів Петропавлівки т Межової розійшлися. У Петропавлівці запевняють, що працевлаштування обов’язкове, а межівські юристи зауважують:
- При реорганізації припиняють трудові відносини, та є можливість скоротити штати медиків. Запропонувати працевлаштування можуть за можливості, тобто, обов’язкового працевлаштування немає. При реорганізації дія трудових договорів зберігається, але якщо керівництво бачитиме, що штат занадто великий має, то знову ж таки має право його скоротити.
Ризиків із ліцензіями на лікування не оминути
При злитті двох підприємств пакети на медичні послуги, які лікарні вже заключили, припиняться, і їх треба буде перезаключати наново. Це не вирішиться, звісно, за один-два дні.
Тож якщо реорганізація відбудеться посеред року, то підприємство втрачає можливість працювати, це на період, доки не перезаключаться договори на надання медичних послуг з НСЗУ. Окрім того, робочі місця будуть, але оплата праці медикам може бути припинена на певний час.
Юристи пояснюють, що зі зміною назви медичного закладу, потрібно буде отримати нову ліцензію на надання медичних послуг. Може бути фінансування лише однієї лікарні. Звісно, усі ці питання можна буде вирішити. Головне - правильно підійти до прийняття рішення, обрати оптимальний шлях злиття закладів, щоб ні населення, ні пацієнти не відчули браку медичних послуг.
А питань більше чим відповідей
А поки що в цій справі багато питань і в медиків, і в населення.
- А ми не біжимо попереду потягу? Проєкт ще не прийнятий Верховною радою. Чи можуть наші лікарні в такому статусі, як є, існувати в наступному році? Де написано, що не може існувати стаціонар? З усіх обговорень розумію, що ми зараз обговорюємо лише теоретичне бачення розвитку наших лікарень. Але все одно ви будете на папері показувати, який заклад буде юридичною особою. Навіть якщо це на папері, нам треба визначитися, який заклад буде головним. Ми знаємо вже про ризики одного закладу втратити свої ліцензії. Хтось у виграші, хтось у програші. Бачимо, що посидіти доведеться без зарплат медикам. І головне питання, чи вдасться створити такий заклад і де він буде, щоб люди й Межової і Петропавлівки лікувалися в наших лікарнях, а не їхали в Першотравенськ, Павлоград, Дніпро, - зауважила головна медична сестра Петропавлівської лікарні Людмила Рускевич.
Питання лишилися й у юристів селищних рад. Адже якщо з формою реорганізації лікарень можна визначитися, то юристи нині не знають, як вплине реорганізація та яким має бути кінцевий формат проєкту, щоб лікарні не втратили ліцензії, пакети послуг та не відбулося скорочення штату.
Меморандум
Протягом двох тижнів лікарі та юристи громад спільно вивчатимуть переваги й ризики реорганізації лікарень Петропавлівки та Межової. Наразі громади склали проєкт Меморандуму (дипломатичний документ, у якому викладені фактичні та юридичні сторони об’єднання Петропавлівської та Межівської лікарень). Питання вивчити мають до 1 березня, а проєкт Меморандуму затвердити на сесіях селищних рад. Після 1 березня зберуться на обговорення.
- Ми наб’ємо багато гуль. Знаходимося тут на передовій охорони здоров’я. Проєкт неприйнятий, але терміни встановлені. Ми з вами приймаємо рішення, яке буде зеленим світлом розпочати процес. Побачили, що нашу ініціативу підтримує Міністерство охорони здоров’я. Але ми нічого не можемо зробити без ініціативи лікарів та громадськості. – зауважують очільники громад.
А от питання: який же заклад може лишитися юридичною особою, а який перестане існувати як юридичне підприємство, не обговорювали.
