Рік воєнного часу прожила Миколаївська громада та не втратила ані бажання розвиватися, ані можливості навіть у такий тяжкий час ні на хвилинку не зупинятися, ні на секунду не сумніватися. У минулій статті ми розповідали про здобутки Миколаївської громади в комунальній сфері. Цього разу розповідаємо про освіту, медицину та культуру та дізнаємося, яке найбільше досягнення за рік війни здобула громада.
КУЛЬТУРА
Денис Сімшаг та Оксана Конюшенко
Війна вплинула найбільше на культурне життя в громаді. Звісно, ви не побачите зараз концертних програм, розважальних заходів та звичних для Миколаївської громади туристичних мандрівок. Проте всі 9 закладів культури працюють, а от роботу перепрофілювали вимогам часу.
- З початку війни культурне життя в Миколаївській громаді переформувалося на волонтерство. Майже кожен заклад культури став волонтерським пунктом, куди люди зносили їжу, речі, посуд, засоби гігієни. Але гурткова та спортивна діяльність велася, і зараз ми потроху звертаємося до звичного культурного життя. Усі відділи співпрацюють, як одна єдина родина. Кожен будинок культури має генератор та пальне для безперебійної роботи пристрою. Будинки культури та сільські клуби працюють як пункти незламності, – розповідає начальник відділу культури Денис Сімшаг.
Про дітей у воєнний час теж не забувають. У зв’язку із збройною агресією багато гуртків перейшли на он-лайн роботу. Але діти мають змогу й відвідувати гуртки: збирають зазвичай дітей малою кількістю по графіку. Варто зауважити, що й діти наразі стали маленькими волонтерами, адже усі дитячі поробки відправляють на фронт до захисників.
Гуртки відвідують і дорослі. Наприклад, місцеві жінки саме на гуртках допомагають шити білизну для захисників, збирають та відправляють на фронт усе необхідне солдатам. Матеріали по можливості приносять для пошиття місцеві мешканці, також їх закуповують коштом Миколаївської сільської ради.
Власне Миколаївський будинок культури став таким собі волонтерським гуманітарним штабом. Але на фоні постійного волонтерського руху велику увагу приділяють культурній стороні громади.
- Щоденно будинок культури відвідують діти й дорослі. Працює гурток декоративно-прикладного образотворчого мистецтва «Палітра», малюють та ходять на заняття до 30 дітей, які беруть участь у благодійних акціях та проєктах. Серед тих, хто плете сітки, є дорослі, які також відвідують гурток для дорослих «Файн арт». У будинку культури виставлені малюнки гуртківців, - розповідає Оксана Конюшенко.
Сумують клубівці, що зараз немає можливості брати участь у фестивалях наживо. Проте записують зворушливі відеокліпи, пишуть пісні, кажуть, що заспівають свої переможні пісні на свято Перемоги.
- Завдяки нашим креативщикам та молоді ми перейшли на новий формат. Знімаємо відеоролики, кліпи. Намагаємося робити їх цікавими. Знімаємо з квадрокоптера наші краєвиди, які використовуємо у відеороликах. Людям дуже подобаються наші відеороботи. Про вокал не забуваємо. Діти займаються в нас із 5 років, заохочуємо дітей до культури та вокалу. А ще в нас є майстриня Валентина Олексіївна Білик. Вона - берегиня традицій краю, які ми збираємо та записуємо. Ми з нею готуємо цікаві обряди, адже про них знає лише вона. Записуємо обряд, як збираються свашки та чекають наречену. Скоро презентуємо. Нещодавно мали змогу з’їздити з Валентиною до міста Дніпра на форум з гендерної політики. Побували там, узяли із собою фотоальбом та показали на форумі. Ми створювали його дуже довго з фотографій колекцій Валентини. Кожен костюм своєрідний та навіть має власну назву. Ми дихаємо цією культурою, нам цікаво та хочеться ще більшого, - розповідає Оксана Конюшенко.
У Миколаївці працює ще музична школа, зараз у оф-лайн режимі. Діти приходять лише на індивідуальні заняття та співи. Вивчають сольний спів, фортепіано, гру на електросинтезаторі, народних інструментах: баян, гітара, скрипка. Кожен інструмент викладає окремий музичний педагог. На даний час у школі займається 37 дітей. Викладають музику троє вчителів. До слова, одна з викладачок переїхала до Миколаївки зі Слов’янська. Як бачимо, жінка знайшла своє місце й роботу до душі. Не зачиняють своїх дверей і п’ять бібліотек: у Миколаївці, Мар’їній Рощі, Русаково, Васильківці та Дмитрівці (сільська бібліотека №1 з музейною кімнатою).
ОСВІТА
На освіту в Україні припало чимало випробувань, через які вчителям довелося швидко переходити на новітні технології, дистанційні форми навчання. У воєнний час навчати дітей ще складніше: повітряні тривоги, постійні та аварійні відключення електроенергії, блекаути. І все ж ліцеї та гімназії Миколаївської громади й дітей навчають, і удосконалюють заклади освіти, адже впевнені, що невдовзі розпочнуть очне навчання, і діти нарешті вчитимуться в затишних класах. Єдине, про що бідкається голова громади, то це про цінні освітні кадри.
- Під час реорганізації шкіл виявилося, що в нас дефіцит вчителів математики, фізики. Війна не зупинила наших планів забезпечувати матеріальну та технічну базу закладів освіти, - говорить Віктор Одоєвцев.
Дмитрівський ліцей, директорка Наталя Шевченко
Дмитрівський ліцей цьогоріч не впізнати: фасад будівлі оновили, встановили вхідні двері та розписали стіни українськими орнаментами. Подбали й про безпеку: встановили протипожежну сигналізацію та систему оповіщення. Для ліцею придбали спортивний інвентар, для двох класів нової української школи закупили мультимедійні комплекси.
- Зараз ліцей на дистанційному навчанні. Учителі працюють онлайн удома, якщо є можливість, якщо немає, то приходять до ліцею працювати. Наразі в нас навчається 387 дітей. Педагогічний колектив не змінився. Навіть у такі важкі часи заклад ремонтуємо, закуповують нам нову техніку: з останніх надбань - інтерактивна дошка та ноутбуки для початкового класу, - розповідає Наталя Шевченко.
Утім і керівництво громади, і директорка закладу говорять про змішане навчання: і дистанційне, і очне. Форма навчання залежатиме від ситуації в країні, зараз рішення приймається серед колективу та батьків школярів. Укриття в ліцеї немає, але будівництво в найближчих планах.
Через відключення електроенергії уроки проводити стало важче, зізнається вчителька історії та географії Валентина Тарасівна.
- Часті відключення електроенергії заважають повноцінно надати дітям навчальний матеріал. Якщо в учителя є світло та інтернет, то може не бути в учнів. Проте на уроки учні виходять, у більшості є така можливість. Також даю завдання на домашнє опрацювання, - розповідає Валентина Тарасівна.
Педагогічний колектив зізнається, що вже дуже засумували за своїми учнями та чекають їх у стінах рідного ліцею.
Петрівська гімназія, директорка Ольга Прохода
У Петрівській гімназії теж чимало поліпшень закладу. З директоркою Ольгою Проходою йдемо до кабінету, де встановлене найдорожче обладнання - система оповіщення та система протипожежної безпеки. Це найперше, що має бути в закладі освіти задля безпеки дітей. На майбутнє тривають будівельні роботи в укритті.
Наразі колектив гімназії — 26 працівників. Усі вчителі залишаються на робочих місцях, навчання проводиться онлайн, у закладі навчається 79 учнів з Петрівки та навколишніх сіл.
Цього року гімназію забезпечили новою сучасною електронною технікою. У початкових класах встановили три нових сучасних мультимедійних комплекси. Це сучасна інтерактивна дошка з програмним забезпеченням. Кожен такий комплекс запрограмований на різні шкільні предмети. Також до неї можна приєднувати прилади.
- Ці дошки вперше в нашій школі, у них завантажені всі ліцензійні підручники, запрограмовані уроки, є всі формати зошитів. Для вчителя потрібно лише тільки вміти користуватися цією технікою, у них є все для хімії, фізики та математики, будь-яка тема та урок. До ноутбука приєднується й мікроскоп, камера, пульти. Навіть анімація з мікроскопа проєктується на екран. Ці комплекси використовують як учителі початкових класів, так і математики, інформатики, фізики, хіміки, - розповідає Ольга Прохода.
У дитячому садочку, який знаходиться в одному приміщенні з гімназією, минулого року за проєктом побудували веранду та установили газове опалення. Петрівська гімназія має й альтернативне опалення на всі випадки. У котельні стоять трьохфазні насоси. На випадок екстрених відключень електроенергії насоси підключені до генератора. Також у разі відключення газу в закладі мають альтернативний твердопаливний котел.
Власне котельню Петрівської гімназії також ремонтують. На будівлі вже замінили дах. Тут встановили твердопаливний котел. Олександр Гармаш із бригадою завершують ремонтні роботи. Новий котел грітиме й гімназію, і дитячий садочок.
- Садочок розрахований на дві групи, на даний час зайнята одна. Тому в садочку є можливість набирати ще групу дітей. Маємо й місця для учнів гімназії. Хоч зараз діти мають дистанційне навчання. Педагогічний колектив провів свято До Дня святого Миколая. Учителі готувалися, перевдягалися в казкових героїв та водили з дітьми хороводи. Діти були дуже раді та задоволені. Є бажання повернутися до очного навчання, над цим питанням працюємо разом із керівництвом громади, - говорить Ольга Прохода.
Будинок для дітей без батьків
Поряд із гімназією вже звели будівлю, у якій облаштують будинок для тимчасово вилучених із родини дітей. Зараз тривають внутрішні ремонті роботи. Також закуповують необхідне обладнання для будинку-прихистку. Коштом Миколаївської сільської ради придбали витяжки, бойлери, мультимедійні комплекси.
У будівлі, у якій раніше був Петрівський дитячий садочок, ще плануємо створити прихисток для дітей, яких уже вилучили з родин, та вони будуть на утриманні громади. На всі ці проєкти Миколаївська громада залучила державні кошти.
Не могла не згадати палку дискусію щодо закриття Васильківської школи. Тоді люди були проти, щоб садочок та початкову школу об’єднали під одним дахом, возити дітей до Миколаївського ліцею теж не хотіли. То як із цим справи?
- Зараз васильківці звертаються до сільської ради з проханням поновити роботу дитячого садочка та відкрити початкову школу. Серед року ми це не можемо зробити, бо варто закласти бюджет, але тепер питання стоїть, щоб усі діти повернулися до садочку та школи у Васильківському. Тоді ми зможемо розпочати там навчання. Старші класи будуть підвозити шкільними автобусами до Миколаївського ліцею. Ми навіть п’ятьох дітей підвозили до Миколаївського ліцею. Ми відновлюємо старі шкільні автобуси, маємо нові, які отримали від області за умови співфінансування. Зараз автопарк шкільних автобусів відновлюємо. Тож рішення лише за батьками: возити дітей у сусідні громади чи водити їх до школи в своєму селищі, - говорить Віктор Одоєвцев.
МАТЕРІАЛЬНА БАЗА
Більш детальніше про освіту в Миколаївській громаді дізнаємося від Миколаївського відділу освіти. Вражає, скільки досягнень мають педагогічні та учнівські колективи у воєнний час. Відтак зрозуміло, чому сільська рада на чолі з головою громади Віктором Одоєвцевим так переймаються, щоб заклади освіти були забезпечені всім необхідним.
На території Миколаївської громади функціонують три заклади загальної середньої освіти: Миколаївський ліцей, філія Петрівська гімназія Миколаївського ліцею та Дмитрівський ліцей та шість закладів дошкільної освіти: Миколаївський дитячий садок № 1 “Сонечко”, Миколаївський дитячий садок № 2 “Берізка”, Миколаївський ясла-садок № 3 “Малятко”, Васильківський дитячий садок “Казка”, Петрівський ясла-садок “Веселка” та Дмитрівський дитячий садок “Ромашка”.
З початком війни всі заклади освіти Миколаївської громади перейшли на дистанційне навчання, яке триває до сих пір. Ліцеїсти та гімназисти отримали в 2022 році свідоцтва про освіту:
- початкову - 103 учня,
- базову загальну середню – 72,
- повну загальну середню – 73.
Одна учениця Миколаївського ліцею з НМТ набрала найвищу кількість балів – 600, ще одну нагороджено Золотою медаллю.
- Безперервний освітній процес у закладах дошкільної освіти відбувається за допомогою використання сучасних засобів та технологій. Вихователі мають щоденний зв’язок із дітьми. Дякуючи батькам, діти отримують відповідні знання та вміння. Звичайно, під час військового стану велика увага приділяється ремонту та облаштуванню найпростіших укриттів, бо на даний час безпека дітей є найважливішою справою. В укриттях закладів дошкільної освіти філії Петрівська гімназія Миколаївського ліцею та в укритті для дітей Дмитрівського ліцею було проведено ремонтні роботи, придбано вказівники до них, встановлено нові двері, відремонтовано сходи, встановлено системи водозливу та вентиляції, перекриття дахів, закуплено засоби гігієни, медикаменти та інше, - розповідає начальниця відділу освіти Олена Грінько.
Не зважаючи на такий непростий час, матеріальна база закладів дошкільної освіти постійно покращується.
У Миколаївському ясла-садку №3 «Малятко» було придбано та зроблено чимало робіт: були замінені вхідні двері в приміщення садочка, замінений циркуляційний насос для опалювального котла, замінені всі крани-змішувачі, придбаний водонагрівний бак.
У Миколаївському дитячому садку №2 «Берізка» встановлено паркан у господарчій частині подвір’я, зроблено навіс для паркування велосипедів.
У Миколаївському дитячому садку №1 «Сонечко» проведено ремонти фасаду будівлі, приміщень, водопровідної системи, каналізації та установка кранів.
Для Дмитрівського дитячого садка «Ромашка» був придбаний шифер для часткового перекриття даху будівлі.
Ще до початку опалювального сезону всі заклади освіти було 100% забезпечено паливними матеріалами, а для філії Петрівська гімназія було придбано та встановлено твердопаливний котел, замінено насос опалювальної системи. Також для закладів придбано господарчий інвентар, канцелярські товари та інше. Заклади дошкільної освіти отримали матеріали для фарбування споруд на ігрових майданчиках.
Усі заклади загальної середньої освіти облаштовано системами безпечного оповіщення «тривожна кнопка», у Дмитрівському ліцеї та філії Петрівській гімназії було встановлено сучасні системи протипожежної безпеки, а Миколаївський ліцей обладнано системою зовнішнього спостереження. Також у всі заклади освіти було придбано генератори для безперервної роботи опалювальної системи та постачання електроенергії. У заклади дошкільної освіти придбано перетворювачі та безперебійники електроенергії.
Напередодні Нового року філія Петрівська гімназія отримала три сучасних мультимедійно обладнаних комплекси для кабінетів математики, фізики та хімії, а в Дмитрівському ліцеї встановлено 2 Smart-кабінета для перших класів НУШ.
Також у Дмитрівському ліцеї замінено старі дерев’яні вхідні двері на сучасні металопластикові та зроблено ремонт у вхідному коридорі, замінено насос для системи опалення, оновлено фасад будівлі, фундамент та відмостку.
Водії закладів освіти займалися ремонтом автопарку шкільних автобусів на базі Миколаївського ліцею. Було придбано матеріали для ремонту та технічного обслуговування автобусів.
Великою подією-новиною для Миколаївського ліцею стало отримання нового, сучасного автобуса ЕТАЛОН.
Цього року не залишилася без уваги й інклюзивна освіта. Як і в попередні роки, поповнювалася матеріально-технічна база для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Ресурсні кімнати закладів освіти отримали відповідне обладнання та матеріали: засоби корекції, меблі, демонстраційне обладнання, спортивний інвентар, технічні засоби та дидактичні матеріали.
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ СТАРОСТАТ
Васильківський дитсадок
У селищі Васильківське дітям приділена увага навіть у воєнний час. Навчаються діти дистанційно в тих закладах освіти, які обрали родини. На дистанційці й малюки Васильківського дитячого садочка. Однак садочок працює, вихователі влаштовують діткам свята та періодично збирають їх разом. Щоденно працює спортивна школа. Займається з дітьми молодий тренер Олександр Удоденко. Чотири рази на тиждень діти ходять до спортивної школи.
- Тренер у нас місцевий, веде тренування в тренажерній залі, займаються різними видами спорту: теніс, волейбол, фітнес. Багато різновікових дітей відвідують спортивну школу. Коли не зайду, їх тут, як мурашок. Тренеру оплачує роботу сільська рада, тож заняття для дітей у спортивній школі безкоштовні, - розповідає завідувачка дитячого садочка Людмила Загреба.
Будівля, як і всі заклади освіти, оснащена генератором, отож працює безперебійно.
У воєнний час і самі вихователі дитячого садочка працюють на Перемогу.
- Щоденно виходимо на роботу. Зараз робота направлена на допомогу ЗСУ: печемо пироги на кухні закладу й до сільського клубу ходимо допомагати. Займаємося благоустроєм. Садочок у нас найкращий, ще б нам сюди діток добавити, і буде чудово, - говорить завідувачка.
Понад 60 років працює в дитячому садочку Удоденко Ірина Володимирівна. Вітаємо її від колег із ювілеєм. Також у дитсадку працюють:
Добреля Наталя Анатоліївна — вихователь, Шейко Рита Володимирівна — кухар, Лящук Людмила Ананіївна — підсобна робітниця, Удоденко Альона Вікторівна — прибиральниця, Мороз Людмила Григорівна — завгосп, Удоденко Ірина Володимирівна — помічник вихователя, Загреба Людмила Анатоліївна — завідувачка, два Кочегари.
Трудовий архів
У приміщенні Васильківського будинку культури компактно розмістилися кабінети старостату, трудовий архів, фельдшерський пункт і, звісно, сільський клуб з бібліотекою. У такому сусідстві гарно працюється, зручно й самим мешканцям старостату в одному приміщенні знайти всі необхідні інстанції.
У архіві зібраний трудовий архів з усієї Миколаївської громади. Колись ці документи зберігалися в Петропавлівському районному архіві, наразі громада самостійно утримує архів, у якому зберігаються трудові документи ще з 1944 року.
МЕДИЦИНА
Васильківський ФАП
У новому приміщенні відтепер і фельдшерський пункт. Раніше він знаходився в окремій будівлі, але велику будівлю важко було опалювати. Так у частині клубу облаштували дві кімнати з окремим входом, у яких розмістили ФАП.
- Колишнє приміщення ФАПу опалювалося вугіллям, тому дуже затратно було опалювати велику будівлю, і тепла достатньо не було. Зробили ремонт у порожніх кімнатах клубу. Ми зробили окремий вхід для людей, дві кімнати облаштували: одна - маніпуляційна, інша для прийому громадян, - розповідає староста Микола Курило.
Обслуговують у ФАПі людей фельдшер Ольга Стасишина та санітарка Віра Забудько.
Працюють щоденно з 8.00 до 13.45.
- Нам подобається нове приміщення. Нічого зайвого, затишно в двох кімнатах. Тут є все, що нам треба для пацієнтів. За день по-різному людей приходить: коли шість, а коли приїздить сімейний лікар, то близько 20 пацієнтів приймаємо. Щовівторка до нас приїжджає сімейний лікар з Миколаївки Валентина Пушкарьова. Маніпуляцій багато робимо: крапельниці, внутрішньомязові ін’єкції. Також із сімейним лікарем виїжджаємо по селах та проводимо прийом пацієнтів. Людям не треба їхати в центр громади, щоб потрапити на прийом до сімейного лікаря, - говорить фельдшер.
Проєкт “Доступні ліки”
У ФАПі є своя аптека: ліки привозять на замовлення жителів. Це пілотний проєкт “Доступні ліки”, який започаткували в громаді. Працює він наступним чином: пацієнти замовляють ліки у фельдшерському пункті, сімейний лікар бере їх у місцевій аптеці та привозить до ФАПу. На таку співпрацю погодилася одна з Миколаївських аптек.
Катеринівський пункт здоров’я
У громаді діляться планами, що доступною медицину планують зробити по всій громаді.
- У Катеринівці ми будуємо кімнату здоров’я. Вона розташована в Катерининівському сільському клубі, який багато років був покинутим. Можна сказати, що ми цю будівлю реанімували. Для того, щоби було для людей компактно й зручно, ми робимо найнеобхідніші заклади в одній будівлі. Тут і кімната здоров’я, до якої згідно графіку приїжджатиме сімейний лікар, і сільський клуб працюватиме, - розповідає голова Віктор Одоєвцев.
- Це кімната, де буде приймати сімейний лікар. Тут узагалі нічого не було, колись була кінобудка, ми зробили окремий вхід, замінили вікна на металопластикові. У цьому приміщенні залито підлогу, вікно вставили, воду провели, водовідведення зробили. Зараз ФАП у селі знаходиться в хатинці 60-х років. У тій хатинці й підлога провалена, і опалення пічне. Вирішили зробити сучасний кабінет зі зручностями й для лікаря, і для людей, - розповідає староста Світлана Гарнадко.
Ще є одна частина будівлі, там планували відділення пошти розмістити, але оскільки тепер працює виїзна пошта, то в цьому крилі запланували відкрити народний дім.
- У одній будівлі буде ФАП з одного боку, посередині - зал для будинку культури, щоби можна було громадські збори провести, бо Катеринівка - село невеличке, але густонаселене. У другому крилі будівлі створимо народний дім. Частково починаємо відбудовувати це приміщення, - пояснює Світлана Гарнадко.
НАВЧАННЯ
У чому голова Миколаївської громади Віктор Одоєвцев упевнений на сто відсотків, то це в тому, що люди повинні навчатися.
- Мало залучити до громади кошти, треба навчитися їх правильно використовувати. Коли люди навчаться, тоді ми правильно будемо реалізовувати кошти. Будемо приносити користь громаді. Гроші, вони сьогодні є, завтра немає, а знання лишаються. Навчання — це соціальний капітал. Люди отримують знання, залишаються на місцях, втілюють нові ідеї залучення коштів. Реалізовуватимуть проєкти, які наповнюватимуть бюджет громади, створюватимуть робочі місця, які людям даватимуть заробіток, а громада знову ж таки поповнюватиме бюджет податками. Я вірю, що молодь підніматиме нашу громаду, - говорить Віктор Одоєвцев.
Головний акцент у громаді ставлять на залученнї молодих жителів у розвиток своєї громади.
- Чим більше молоді буде залучено в розвиток громади, тим більше в нас буде наступників, ми виростимо собі гарну зміну. Я сьогодні - голова, а завтра прийдуть молоді люди, через рік-два будуть приносити користь громаді. Тому багато приділяю уваги саме залученню молоді до всіх сфер життя громади. У мене є мрія вийти на європейський рівень співпраці з громадами. Щоб у нас був обмін. Щоб наші люди могли побачити, як живуть люди за кордоном і представляли нашу громаду, щоб показували свої здобутки, - говорить Віктор Одоєвцев.
- За цей рік що вважаєте найбільшим досягненням громади? - запитую в голови громади Віктора Одоєвцева.
- Найбільше досягнення, що люди нашої громади стали згуртованіші, що всі об’єдналися. Люди багато допомагають переселенцям і воїнам на передовій. Наші люди день і ніч зустрічали переселенців. Ми співпрацюємо з благодійними організаціями й отримуємо гуманітарну допомогу, останнього разу аж чотири фури до нас зайшло. Наші жителі самі приносять теплий одяг, їжу, взуття, передають на фронт захисникам. Волонтерський рух дуже великий в громаді. Люди по селах об’єдналися. У мене не вистачить слів подяки всім людям громади. Ми мали територіальне об’єднання, а війна згуртувала всіх по-справжньому. Тому наші люди, їхня згуртованість — це найважливіше досягнення Миколаївської громади за минулий рік, - відповідає Віктор Одоєвцев.
Читайте новини громади та Дніпропетровської області на порталі УкрНет за посиланням -> Новини Укрнет.
