Вихідні в Петропавлівці почались з радісної події. Сьогодні одружилися петропавлівчани Валентина та Олександр.
Познайомилися молодята випадково. Одного разу пили разом каву в нашому селище, так і почали спілкуватися. На той час Олександр служив на контракті в АТО та був у відпустці.
- Тільки почали спілкуватися, а йому вже потрібно було їхати. Звісно я погодилась його чекати, - згадує Валентина.
Згодом контракт закінчився, Олександр повернувся додому, зустрічалися з Валентиною, згодом дізнався щасливу новину, його кохана при надії. Пара вже виховувала донечку Станіславу від першого шлюбу жінки, тому чекали коли їх стане четверо.
- Саші довелось поїхати на заробітки до Польщі, тому народжувала я вже без нього. Народився в нас синочок Нікіта. Повернувся коханий з Польщі, трохи часу побув з нами вдома, як почалась війна…- каже наречена.
Із початку повномасштабного вторгнення Олександр пішов добровольцем на захист країни. Валентина з дітьми залишилась чекати коханого вдома. Чоловік служить на Запорізькому напрямку старшим солдатом у 783-му (новосформованому) полку. Одружитися закохані хотіли вже давно, але онлайн розписатися можливості не було, а додому зовсім не відпускали.
- Коханий мріє, щоб Нікіта й Станіслава носили його прізвище. Він завжди говорить: «Це мої дітки, я їх буду захищати, буду завжди поруч». За весь час ми змогли зустрітися лише один раз, я весь вдома з двома дітьми, тому мені було важко виїхати до чоловіка, - каже жінка.
Валентина і Олександр продовжили чекати нагоди зареєструвати своє кохання, але сталося нещастя… Під час боїв на Запорізькому напрямку Олександр потрапив під обстріл та отримав поранення.
- Сашу з контузією та травмою спини направили до нашого шпиталю, це і стало нашою можливістю зустрітися та розписатися, - говорить Валентина.
Олександр зміг на день відпроситися додому, аби побачити дітей та одружитися з коханою Валентиною.
- Я одразу подзвонила до РАЦСу з проханням нас скоріше розписати і там погодились нам допомогти. Але в нас не було оригіналів документів, - розповідає наречена.
Молодятам довелося швидко вирішувати питання з документами, а часу було зовсім мало. На щастя закохані встигли вирішити проблему та нарешті наречені офіційно стали родиною. У цей щасливий день молодята були не тільки щасливими, а й дуже гарними: Валентина була у білій гарній сукні, а Олександр у військовій формі.
- Я така щаслива зараз. Ми щиро вдячні нашим працівникам РАЦСу, що у вихідний день нам так допомогли та зробили для нас виняток.
Після весілля Олександра відправлять на лікування до Дніпра, а вдома його з перемогою чекатиме кохана дружина з донечкою та синочком.
