Петропавлівська громада поповнилася співочими талантами. Павло Гончар зі своєю родиною з квітня 2022 року проживає у Петропавлівці. Родом сім'я з Покровська. Там вони жили, хлопчик займався вокалом та виборював призові місця на конкурсах. Але з 24 лютого війна прийшла до їх домівки, тому тепер Павло живе та ділиться своїми перемогами вже з рідними петропавлівчанами.
Павлу 13 років, уже п’ять років він займається вокалом у музичній школі ім. Леонтовича в Покровську Донецької області.
- Ми записали сина до музичної школи ще у сім років, і він спочатку співав у зразковому ансамблі «Златиця». А потім вчителька, яка започаткувала ансамбль, помітила в деяких дітей такий талант і запропонувала спробувати себе у сольному вокалі. Саме Павлу підійшов естрадний вокал. Він в нас - дуже скромний, сцени боявся, але заради улюбленого захоплення з усім впорався, - розповідає мати хлопчика Марина Гончар.
Також Павло бере участь у хлопчачому гурті, з яким хлопець теж виступає та виконує пісні.
Талановитий хлопчик поділився з нами спогадами про свої перші виступи та перемоги.
- Перший виграшний мій виступ був у Дніпрі. Там проходив благодійний фестиваль при університеті, на якому я заспівав пісню «Я не хочу гратись у війну». Конкуренція була велика, усі учасники були дуже талановитими. Я навіть не сподівався на перемогу, - згадує Павло.
Пісня, яка описує стан дітей вже вісім років війни, стала переможною для Павла. У фестивалі хлопчик виборов перше місце та став лауреатом першої премії.
- Ми справді не вірили, що син отримає гран-прі. Перед ним виступала дівчинка, дуже гарно співала. Навіть так засмутилися, не дочекалися результатів та поїхали додому. Але по дорозі з вітаннями подзвонила вчителька та повідомила радісну новину, що в нас - гран-прі, - згадує мати.
Наступний виступ Павла відбувся в жовтні 2021 року в Запоріжжі.
- Це був фестиваль «Країна майбутнього», на якому я вдруге отримав гран-прі. На цьому фестивалі я також виконував свою переможну пісню «Я не хочу гратись у війну».
Павло так відчуває цю пісню, співає усією душею, тому журі одноголосно віддали хлопцю перемогу.
Того ж місяця у співака був виступ у Мар’їнці Донецької області. Своєю переможною піснею Павло отримав втретє гран-прі.
Усе було добре, Павло продовжував розвиватися, навчатися у музичній школі, тішити близьких своїм гарним співом, але 24 лютого 2022 року ворог прийшов до нашої країни з наступом.
Бої проходили з кожним днем усе ближче, тому родині довелося поїхати з рідного Покровська.
- 8 квітня ми почали збирати речі, аби поїхати з міста. У нас поряд був страшний прильот, я так за всіх злякалась. Повз нас пролетіла ракета, і ми зрозуміли, що краще поїхати з міста заради дітей та свого життя, - зі страхом згадує Марина.
З 9 квітня вони проживають у Петропавлівці й ось, після того, як родина стала вимушеними переселенцями, 25 червня 2022 року хлопчик виконував свою переможну пісню знову, яка після повномасштабного вторгнення сприймається ще важче.
- Ми проживали біля зони АТО, нам завжди ця пісня сприймалася важко, кожне слово пронизувало душу. Воно й раніше нам дуже боліло, нам не дуже чутні були вибухи з 2014 року, але ми, звісно, ж знали, що відбувалося на фронті, і це нас дуже тривожило. Усі роки син дуже слізно її співав. Насправді Павло виконує багато різних пісень, але саме ця по-справжньому показує його талант. Нам навіть дзвонила вчителька, розповіла, що раніше на виступах Павла стримувала свої почуття, але після подій 24 лютого виступ хлопчика розчулив її до сліз. Дуже наболіло кожному з нас, і хочеться до рідного дому, - розповідає жінка.
Велика кількість мешканців Покровська залишила свої домівки, серед них близькі, знайомі родини, а також і учасники ансамблю «Златиця», у якому бере участь Павло. Але деякі співаки ансамблю залишилися вдома.
- Ми інколи за можливості їздимо до рідного міста, аби зустрітися та провідати близьких. А нещодавно ми їздили до Покровська виступити з гуртом на святі до Дня поліції, - говорить Марина.
А ще за свої досягнення, перемоги та виступи Павло отримує винагороду для талановитих дітей (спортсменів та культурно розвинених дітей), яку кілька років тому започаткував мер міста Покровська Руслан Требушкін. З березня місяця за свої гран-прі талановитий хлопчик почав отримувати стипендію.
Ми так багато чули від родини Павла про переможну пісню «Я не хочу гратись у війну», що нам дуже захотілося почути її у виконані хлопчика наживо.
Павло із задоволенням заспівав нам пісню, яка насправді нас також дуже розчулила. Ми почули неймовірно щемне виконання. Пропонуємо послухати спів Павла і вам на нашому Ютуб каналі.
Бажаємо неймовірному Павлу ще більших перемог, натхнення вже у нашій рідній Петропавлівці. І звісно, чекаємо пісні про перемогу нашої країни.
