Денис - біженець із Харківщини. Три тижні, як оселився в Дмитрівці.
“Коли почалася війна, я чотири доби просидів у підвалі, а потім прилетіло в наше село. Бомбонуло на сусідній вулиці, поранило сусідів, а Харків почали стирати з лиця землі. Тоді вирішив, що треба виїжджати. Мій сусід мав автомобіля, та ще й на щастя, заправленого. Я з його родиною, у нього двоє дітей, виїхали з Харкова. Сусід, до речі, вивіз родину, а сам повернувся назад захищати місто.
Коли виїжджали з міста, почули тишу, і це було щось неймовірне для нас у той час. Ми вже так звикли до вибухів, що забули як звучить тиша. Сподіваюся, що зможу повернутися додому дуже скоро”.

