Напевно до багатьох із вас протягом новорічних та різдвяних свят стукали в двері, та вигукували: "Дозвольте заколядувати!","Дозвольте защедрувати!" Це колядники, які з великою радістю та щирістю вітали господарів з прекрасними веселими зимовими святами. Співаючи бажають здоров'я, щастя, добробуту, радості в кожній родині. А за це отримували солодкі гостинці. Зимові свята чекають не тільки діти, а й дорослі!
Юлія Куса, у складі фольклорної експедиції ЮНЕСКО вивчає фольклор Петропавлівщини
Діти не дуже добре розуміють відмінності між колядками та щедрівками. За текстом є відмінності. Колядки співаються на Різдво Христове, прославляють Бога, несуть радісну новину про народження сина Божого Ісуса Христа. Щедрівки співають на щедрий вечір 13 січня. В них йде звернення до людей, побажання всього доброго, щедрого, тому і проспівується: "Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я ".І звичайно ж свято Меланки, де дівчатка ходять меланкувати із відомою щедрівкою:"Меланчина мати". На Василя 14 січня, - це новорічні посівальні поспівки- віршики, наприклад: "А в полі, полі, сам плужок оре" і в кінці приказують: "З Новим роком та Різдвом Христовим, З Васильками ".Є популярні по всій Україні.
Фольклорний колектив сіл Петрівка та Миколаївка
З музичної точки зору, проаналізувавши, я можу сказати, що вони схожі,це і простота в ритмі, у зрозумілій мелодиці, та взагалі репетицій на одному звуці та вигуки з побажаннями.
Але ми можемо спостерігати, як відроджуються та певною мірою змінюються традиції, які, здавалося б, безповоротно відійшли до історичного минулого. З наукової точки зору, можемо говорити про те, що зимові обрядові пісні зараз набувають трішки іншого значення, вони трансформуються. Обряд не зовсім є обрядом зараз. Цінності мабуть інші стали зараз.
Меланкує молодь с. Хороше
Колядки та щедрівки - це духовно- величальні обрядові пісні, які виконуються в період від Миколаївських Святок до Водохреща. В кожному регіоні свої традиції, обряди є унікальні, вони роблять культуру особливою та неповторною.
На Петропавлівщині, як і в більшості регіонів, колядки та щедрівки починають пригадувати та готувати до виконання незадовго до початку зимових свят, під час Пилипівського Посту. Пісням дітей навчали матері та бабусі, старші ж співаки вчилися один в одного. Колядувати (або "рождествувати", "христославити", як кажуть на Петропавлівщині), йшли після півночі або вранці 7 січня.
Водять козу щедрувальники з Петропавлівки
Згадаємо про деякі особливості обряду, які побутують на Петропавлівщині: у селі Хорошому та селищі міського типу Петропавлівці жителі уточнювали, що колядувати йшли лише чоловіки, і до війни носили з собою звізду та перевдягалися у вивернутий кожух.
Різдвяна зірка села Дмитрівка
У селі Дмитрівка , за словами старожилів, звичаю колядувати 7 січня не було, натомість 6-го родичі відвідували одне одного та носили вечерю. У селі Чумаки Різдво називають Першою вечерею, а 18 січня Другою вечерею. Саме під час Другої вечері колядують та щедрують.
Фольклорний колектив села Чумаки
Цікаво розповідали про Старий новий рік жінки з с. Маломиколаївка, де ввечері 13 січня дівчата та заміжні молодиці йшли меланкувати; у цей час їхні чоловіки збиралися у чиїйсь хаті, готували вечерю та чекали повернення жінок. Після цього, вже пізнього вечора, вони разом сідали за стіл, пригощались. А після півночі - мінялися "ролями". Чоловіки йшли посипати, а жінки - готувати наступний стіл. Маленьких же дівчат меланкувати вдень водили бабусі. У тій же Маломиколаївці, а також у Лозовому пригадували, що колись на Новий рік водили "козу" (хлопця, вдягненого у вивернутий кожух та з маскою кози на голові) та носили дідух. Ці спогади свідчать про відголоски прадавньої обрядовості, яка колись побутувала у цій місцевості.
Співочі люди села Хорошого
На сьогодні люди цікавляться народними звичаями, народними піснями. Навчитися народному співу ми зможемо при великому бажанні,але заспівати так, як співають наші бабусі, на жаль, не зможемо ніколи. Вони співають душею, пропускаючи кожен звук через своє щире відверте серце. Вони співають це проживаючи, згадуючи минуле. А ми просто намагаємося копіювати їх. Сьогодення робить свій відбиток.
Дмитрівчани співають
Але ми все ж повинні не тільки записувати, зберігати в архівах наші українські пісенні скарби, а намагатися передавати від покоління до покоління. Тому цей музичний матеріал можливо використовувати у професійному музичному навчанні , наприклад на уроках сольфеджіо в дитячих музичних школах, ось я так і роблю, різних проектах, співочих фольклорних колективах.
На сьогодні, колядувати та щедрувати є улюбленою справою дітлахів та дорослих. І хочеться, щоб діти не з Інтернету вивчали колядки та щедрівки,а навчалися у своїх бабусь та дідусів саме нашого регіону. Повірте, вони унікальні.
Щедрування в Хорошому
Діти, цінуйте та бережіть свої пісенні перлини , традиції та звичаї своєї сім'ї. Адже зимові свята - це чудовий період, коли за святковим столом збирається вся родина, всі близькі й дорогі люди. Це найдорожчі моменти у вашому житті. Несіть духовну цінність та культуру своєї батьківщини та свого рідного краю. Шануймося, бо ми того варті.
Різдвяна зірка - колектив Дмитрівського БК
З повагою до свого рідного краю та дорогих земляків Юлія Куса
На фото: фольклорні ансамблі
нашого краю та молодь щедрує
