Журналістам українських регіональних ЗМІ, серед яких і головна редакторка сайту Petropavlivka.City, на одному із тренінгових занять у місті Дніпро пощастило поспілкуватися із мерами естонських міст Нарва та Вільянді. Хоча мерами гості себе вагалася величати, адже вони якраз проводили передвиборчу діяльність – зустріч відбулася напередодні місцевих виборів 2021 в Естонії. Але з огляду на те, що вони до цього вже успішно відпрацювали термін на посаді очільників міст, журналісти назвати їх «колишніми мерами» не наважилися. Тож про свої міста розповідали мер Нарви пані Катрі Райк та мер міста Вільянді пан Андо Ківіберґ.
Місто з туристичним потенціалом
Вільянді – районний центр повіту і шосте місто Естонії за кількістю населення. На сьогодні це близько 17 тисяч жителів. Всього ж в регіоні міста проживає 44 тисячі людей. А зовсім нещодавно було понад 60 тисяч. Тобто кількість населення з кожним роком невпинно падала. Але зараз місцевій владі вдалося зупинити відтік жителів і, навіть, повернути їх до рідного міста.
Андо Ківіберґ
мер міста Вільянді
- Ще у дев’яності роки, коли Естонія здобула незалежність, жити у регіонах стало нелегко, – розповідає мер міста Андо Ківіберґ. – І у такому маленьке місті, як Вільянді, мешканці почали відчувати його неперспективність. Ніхто не хотів сюди їхати, а навпаки – виїхати з міста в інші регіони. Але у нас залишався працювати коледж Тартуського університету. І я сам є його випускником, відділення культури.
Вже у той час у Вільянді започаткували мистецький фестиваль, який у 2017 році проводився 25-й раз поспіль. Мер міста вважає, що саме із цього фестивалю і розпочалося нове життя Вільянді. Та й сам Андо Ківіберґ в Естонії відомий музикант, якого називають майстром. Успіх творчого заходу продемонстрував жителям, що у їхнього населеного пункту є майбутнє. Можна проводити навіть у віддалених регіонах щось важливе не тільки для окремо взятого району, але й для всієї Естонії і, навіть, для сусідніх Скандинавських країн, жителі яких із задоволенням відвідують даний фестиваль.
Андо Ківіберґ
мер міста Вільянді
- За чотири дні фестивалю у місті проходить понад 100 концертів, – розповідає Андо Ківіберґ. – До Вільянді приїжджають артисти з усього світу. Коли у 1993 році фестиваль стартував, у нас не було жодного пристойного готелю чи ресторану. Але місто стало стрімко розвиватися і наша інфраструктура перетворилася на європейську. Почали приїжджати й туристи – Вільянді зацікавилися жителі Естонії та інших закордонних міст.
Всі, хто побував у Вільянді, запевняють, що місто дійсно має туристичну привабливість. Його краєвиди вражають і захоплюють. Посеред міської долини розкинулося живописне озеро. А поряд розташовані середньовічні руїни давнього замку. З першого року проведення творчого фестивалю у Вільянді відкрилося друге дихання, цим самим демонструючи іншим містам Естонії приклад – як повернути населений пункт до життя.
Центр міста Вільянді
- Люди зрозуміли, що і в рідному місті можна успішно розвивати соціальне та економічне життя, – говорить мер міста Андо Ківіберґ. – Не треба виїжджати зі своєї домівки і шукати кращою долі. Адже все є тут, поруч. Лише мати бажання щось змінити на краще.
Новий підхід у розвитку економіки
У Вільянді, як і по всій Естонії, стрімко розвивається підприємництво. Жителі цієї країни ще давно зуміли заручитися підтримкою, у тому числі і фінансовою, бізнесменів та партнерів із розвинутих європейських країн. І вже зараз Естонія відома в усьому світі своїми успішними бізнес-проєктами. Новий підхід в економіці запровадили і в місті Вільянді. Сьогодні тут розвиваються деревообробна, металообробна та електронна галузі народного господарства. Їхні підприємства настільки потужно працюють, що значна частина продукції йде на експорт. А, отже, місто має постійний стабільний дохід.
- Будівельні матеріали, меблі, металеві конструкції та деталі – це все те, що ми можемо запропонувати європейським покупцям, – запевняє Андо Ківіберґ. – І вся наша продукція високої якості. Ми можемо конкурувати з найбільшими компаніями, не дивлячись, що наші підприємства починали свою діяльність майже «з нуля». У результаті ми сьогодні можемо пропонувати своїм співвітчизникам постійні робочі місця та гідну оплату праці.
Ще з періоду розпаду Радянського Союзу жителям Естонії вдалося зберегти і реанімувати старі підприємства. Не розібрати чи продати, а приватизувати та переформатувати до європейських стандартів. Тому з кожним роком у Вільянді став скорочуватися і рівень безробіття, і зараз він складає трохи більше 3%. Влада міста відтепер з упевненістю дивиться у майбутнє і прогнозує: у найближчі десять років кількість населення стане зростати, а жителі Вільянді не виїжджатимуть до столиці чи в інші країни.
Андо Ківіберґ
мер міста Вільянді
- Звісно, для успішного розвитку потрібні немалі фінансові вкладення, – говорить пан Ківіберґ. – У перші роки відновлення економіки міста та всього регіону, коли ми започаткували наш відомий фестиваль, нам трохи грошей виділяла держава, трохи – з міського бюджету. А головним донором тоді стала Рада Північних країн, куди входять Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція.
Ще великим інвестором для Естонії у дев’яності роки стала компанія з виробництва пива «Guinness», яка одна із перших зайшли на прибалтійський ринок. Саме європейські пивовари були найпершими спонсорами музичного фестивалю у Вільянді. Із самого почату компанія надавали організатором свою продукцію для продажу. Виручені кошти влада міста використовувала на проведення творчого заходу. А вже зараз бюджет фестивалю складає майже 1 млн євро.
- З міського бюджету на фольклорний фестиваль ми виділяємо щороку понад 30 тисяч євро, – розповідає далі Андо Ківіберґ. – А з державного отримуємо підтримку у розмірі 180 тисяч. Всю іншу суму фестиваль заробляє самотужки – реалізація квитків, торгівля під час концертів, харчування, сувеніри, проживання тощо.
Вільянді
Як запевняє мер міста, фестиваль виявився прибутковим заходом. До карантинних років могли заробити за час проведення до півтора мільйона євро. Упродовж чотирьох днів творчої події Вільянді відвідувало понад 30 тисяч туристів. А у самому місті проживає 17 тисяч мешканців. Отже, гостей приїжджає удвічі більше, ніж населення міста.
- Звісно, розмістити таку велику кількість відвідувачів проблемно, – говорить пан Ківіберґ. – Але ми й надалі працюємо над створенням нових готелів та гостьових будинків. Допомагають й самі жителі міста – пропонують своє житло. Та й сусідні міста і селища теж можуть прийняти постояльців, адже Естонія – країна маленька, і дістатися до нас із найближчого населеного пункту не викликає жодних труднощів.
Вільянді – це не тільки фестиваль
Запевняє мер міста, що Вільянді – це не тільки фестиваль, який проводиться один раз на рік, а й багато іншого, не менш цікавого. Тут розташований державний театр на 600 глядацьких місць. А ще різного роду бізнес-підприємства, державні й приватні організації та установи. Ну і, звичайно, неймовірної краси природа. Кожен мандрівник знайде собі до душі в околицях Вільянді краєвид або цікавий туристичний об’єкт.
Андо Ківіберґ
мер міста Вільянді
- Найбільша частина міського прибутку – це дохід з податку жителя міста у розмірі 12%, – говорить Андо Ківіберґ. – І саме тих жителів, які приписані у даному населеному пункті. Ви можете працювати і жити, наприклад, у Таллінні, і бути приписаними у Вільянді, але податок сплачуватимете за місцем реєстрації проживання. Тому і зацікавлені міста Естонії, щоб їхні мешканці були приписані саме у них.
Ще одним важливим надходженням до бюджету міста є видатки держави на освіту – зарплата педагогам. Заробітна плата вчителям по всій Естонії однаково і мінімум складає 1150 євро. Говорять чиновники, що в країні гостро відчувається нестача саме педагогів. Чомусь не зовсім охоче молоді люди йдуть працювати до школи. Хоча за показниками міжнародних освітніх конкурсів і тестів, на кшталт PISA, естонські школярі посідають одні з найвищих місць серед однолітків навчальних закладів розвинених країн світу. А от забезпечення шкіл та їх утримання – це обов’язок кожної місцевої влади. Взагалі річний бюджет Вільянді складає близько 31 мільйона євро.
Середньовічні руїни Вільянді
- Більша частина бюджету міста – це, буквально, може бути кредит, який влада бере на будівництво нових об’єктів чи на розвиток інфраструктури, – говорить мер міста. – На виплату зарплати ці кошти не можна витрачати.
Нарва – унікальне місто
Набагато більший бюджет має естонське місто Нарва. Це близько 97 млн євро. Але й саме місто, й кількість його жителів є набагато більшими, аніж Вільянді. Сьогодні тут проживає понад 50 тисяч мешканців. Нарва є третім містом Естонії за кількістю населення. Наповнення міського бюджету ідентичне з іншими містами країни. Єдине – Нарва може отримати на розвиток додаткові надходження з державного бюджету.
Катрі Райк
мер Нарви
- Головними наповнювачами бюджету Нарви є платники податків, – пояснює мер Нарви пані Катрі Райк. – Так само, як і у Вільянді. Якщо ти отримуєш більшу зарплату, то, звісно, і сума податку буде більшою. Головною проблемою міста є зменшення та старіння населення. І вже зараз 30% жителів Нарви – це люди старші 63 років.
Більша половина жителів Нарви, які досягли пенсійного віку, це жінки. Політика місцевої влади побудована таким чином, аби ці мешканці не залишалися поза увагою. Для них створюються спеціальні заклади для самоосвіти та особистого розвитку, облаштовуються місця для зустрічей, спілкування, проведення творчих заходів. Жителі Нарви на заслуженому відпочинку ведуть активний соціальний спосіб життя. Влаштовують різні майстер-класи, виставки, обмінюються досвідом, вчаться новим технологіям.
Нарва – унікальне туристичне місто
- Нарва – унікальне місто, тут символічно зустрічаються православ’я та лютеранство, – розповідає пані Катрі Райк. – Місто може похвастатися середньовічним замком та захисними бастіонами. На жаль, у період Другої Світової війни 90 відсотків всіє історичної архітектури було зруйновано нацистськими та радянськими військами. А ще у нас є давня ратуша – найвіддаленіша східна ратуша в Європейському Союзі. Зараз вона перебуває на ремонті, гроші на який виділили з міського бюджету – 15 відсотків, іншу частину надав Євросоюз.
Треба зацікавити закордонних інвесторів
Отримати фінансування від європейських країн не так і просто, як здається на перший погляд. Для цього треба наполегливо і віддано попрацювати. Найперше – написати відповідний проєкт, де конкретно вказати свою мету, завдання, розписати всі пункти видатків, кошторис, план заходів. А вже потім зацікавити закордонних інвесторів та партнерів. Як стверджують очільники естонських міст, результат такої співпраці гідний витрачених часу і власних сил.
Катрі Райк
мер Нарви
- Ще не факт, що ваш проєкт зацікавить потенційних донорів, – говорить мер пані Катрі Райк. – Із поданих трьох-п’яти бізнес-пропозицій можуть обрати лише одну, і то – якщо вам пощастить. Але працювати над цим треба. Найголовніше – показати партнерам, що ваш задум потрібен вашій громаді і житиме та розвиватиметься у майбутньому.
Через поширення коронавірусу все будівництво в Естонії зараз подорожчало. І звідки взяти на нього гроші – стало важче знайти. Тим більше, що кредит, який є складовою частиною міського бюджету, теж треба повертати. А згідно із законами Естонії, кредит органи місцевого самоврядування більше, ніж на 10 років, не мають права брати.
- Великих змін у життя Естонії вніс вірус COVID-19, – говорить пані мер. – Наприклад, місто Нарва є прикордонним містом з Російською Федерацією. До пандемії жителі Нарви, особливо російськомовні, могли майже безперешкодно відвідувати своїх рідних на території Росії. І навпаки. Тоді ми підсвідомо відчувавали вплив російської культури на корінних жителів Естонії. Найперше це спостерігалося через телебачення. Російські канали транслювали якісніші програми, а тому їх дивилася переважна більшість наших жителів. Тепер ми бачимо іншу картину – навіть етнічні росіяни, яких в Естонії до 30%, останнім часом стали дивитися телебачення естонською мовою.
Захисні бастіони Нарви
Велика кількість населення Естонії перестали користуватися такими ресурсами, як «Однокласники», а натомість уподобали європейські інтернет-медіа. Окрім того, жителі естонських міст все частіше стали залишатися вдома, аби працювати і розвивати свою громаду.
Мери міст Нарва та Вільянді називають ці зміни знаковими. І головне, що вони на користь їхнім регіонам. Адже й самі жителі зрозуміли – треба на своїй території створювати комфортні умови та сучасну інфраструктуру. Це дає надію, що й наступні покоління залишатимуться жити і працювати у рідних містах.
