Здається, тільки вчора Юлія Іващенко переступила поріг Дмитрівської школи, а вже промайнуло 15 років! І школа стала для неї вже давно рідною. Легко влилася у вчительський колектив дівчина щирої вдачі із усмішкою на вустах та іскринками в очах. Тепер вона – вчителька англійської мови, її люблять учні і поважають батьки. Цього року провела свій перший випускний клас у доросле життя.
У мальовничому містечку Христинівка, що на Черкащині, народилася, жила й навчалася у школі Юлія. Мріяла мандрувати і обов’язково побувати в Англії, Канаді, Шотландії… Хотіла познайомитися з традиціями та звичаями цих країн. Мріяла, бодай зором, оглянути англомовні країни з їхньою неповторною красою та багатствами.
Але за іронією долі, у школі навчалася у математичному класі, хоча був й клас філологічного напряму. Але шкільна дружба виявилася важливішою – Юля не стала переходити в інший клас. Та це не завадило їй вивчати англійську мову і продовжувати мріяти.
У іноземній мові подобалося все: вивчати нові слова, опановувати граматику, дізнаватись все більше про культуру Великої Британії.
- Вивчення мови – це велика гра, яка складається із різних пазлів. Навіть вивчення правил – це цікаво, адже ці правила відкривають світ в нове незвідане. Це схоже на кросворд, коли поступово, слово за словом приходиш до розгадки головного ключового слова. Англійська мова – це той урок, на якому я разом з учнями щоразу здійснюю уявну подорож до різних країн, про які так мріяла в дитинстві.
Найбільший вплив на професійне самовизначення мала перша вчителька Поліна Миколаївна. Юля згадує, як вчителька заохочувала першокласників до навчання. Багато вправ вона взяла для своїх уроків. Перша вчителька щоразу придумували нові ігри, нові цікавинки. І вони, малюки, із радістю поспішали на уроки, із нетерпінням чекали початку нового навчального тижня.
- Якщо хтось із нас не дотягував до отримання оцінки, але дуже старався і був активним, одержував спеціальну відзнаку – «молодчинку», вирізану із паперу фігурку, – розповідає Юлія. – Ми збирали ці відзнаки в окремий конверт, щоб в кінці тижня виміняти ці позначки на пазли. Не могли дочекатися, коли скінчаться вихідні, щоб швидше дізнатися, який же конверт подарує вчителька. У кожного конверта була своя назва – «золотинки», «веснянки». Навчання у початковій школі було захопливою цікавою грою.
Сьогодні, із позиції вчительки, Юлія дивується, як встигала вчителька так ретельно готуватися до уроків, адже в школах ще не було тоді принтерів, комп’ютерів. Вчителька вирізала картинки із старих журналів, кольорового паперу, пазли робила із поштових листівок, конверти теж клеїла самотужки.
Нині Юлія Петрівна на своїх уроках теж застосовує систему заохочення, підбадьорює учнів, допомагає і разом з тим – вимагає сумлінного старанного ставлення до навчання. Адже вивчення іноземної мови – це, насамперед, наполеглива праця. Юлія Петрівна це знає, бо вчилася разом зі своїми учнями – заочно навчалася в Бердянському університеті на філологічному факультеті за спеціальністю «мова та література (англійська, російська).
Наставником і першим порадником у школі стала вчителька англійської мови із великим досвідом викладання предмету Скарбо Любов Гнатівна. На її підтримку завжди може розраховувати молода вчителька.
Юлія Петрівна завжди активна в житті школи, працює над новими проектами, впроваджує новації у свою педагогічну діяльність. Адміністрація школи схвально відгукується про роботу вчителя, підтримує її ініціативи.
- Приємно працювати, коли тебе розуміють, і коли весь педагогічний колектив діє згуртовано, дружньо, – ділиться Юлія Петрівна. – Директор школи Шевченко Наталя Леонідівна прагне до оновлення освітнього процесу, турбується про зовнішній вигляд школи і про змістовне наповнення кожного уроку.
Випробувала себе Юлія Петрівна у якості класного керівника: п’ять років була «класною мамою» у цьогорічних випускників. За ці роки учні та їх батьки стали єдиною родиною. Батьки завжди були активними помічниками в організації шкільних справ.
Трішки сумно Юлії Петрівні: її діти вже дорослі. І радісно, бо всі вступили в омріяні навчальні заклади. Але вчителька впевнена: згадка про шкільне дитинство буде гріти душу все життя.
Активно співпрацює вчителька англійської мови із колегами із інших шкіл району. Зразком успішної творчої особистості для неї є вчителі англійської мови Вікторія Безверха із Миколаївської ЗОШ та Олена Голуб із Петропавлівської ЗОШ №1.
Спілкування на професійні теми, взаємообмін думками, обговорювання нагальних проблем викладання мови – необхідна складова становлення вчителя. Нині зустрічі колег продовжуються в дистанційному режимі.
Вдома серйозна, вимоглива та цілеспрямована вчителька перетворюється в ніжну маму та дружину, адже її чекають та підтримують у всьому чудова донечка та люблячий чоловік.
Юлія горда тим, що знайшла свою стежину у житті:
- Справжнє моє покликання –належати до особливої частини людського суспільства, людей, що свідомо обрали свій шлях. Бути частиною вчительської спільноти – почесно, відповідально. Цим і щаслива!
