Після 10 років роботи у податковій інспекції Яна Анатоліївна Осадча прийшла працювати в школу. Здобула другу вищу освіту. І вже 7 років викладає математику та інформатику в Брагинівській школі. А з 1 вересня цього року Яна Анатоліївна стала заступником директора школи із навчально-виховної роботи. Про те, що змінила професію, жодного разу не пошкодувала. «Змін я не боюся, завжди із радістю зустрічаю все нове», – говорить Яна Анатоліївна.
Математику Яна любила із дитинства і з цифрами дружила теж. У школі була старанною ученицею, та про професію вчителя не думала. Як тепер вона згадує, певне, зіграв свою роль юнацький максималізм: навчалася на відмінно, вимоги до себе ставила високі, а професія вчителя здавалася занадто земною.
Закінчивши 1998-го року із відзнакою Брагинівську школу, Яна вступила до Дніпропетровського Університету економіки та права на спеціальність «Облік і аудит», і в 2003 році здобула ступінь магістра з обліку і аудиту. А вже 2004-го розпочала трудову діяльність на посаді держподатінспектора Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції.
До зміни професії підштовхнув чоловік Вадим. Він бачив, як дружина всьому навчає своїх дітей. Яна знаходилася в декретній відпустці і треба було думати, про те, що пора виходити.
«А чому б тобі не стати вчителькою в нашій школі?» Яна спочатку здивувалася: «Як?! Ким?! У мене навіть освіти немає!» На що чоловік спокійно відповів: «Невже це причина? Немає? Здобудеш!»
Певне, саме те, як просто про вирішення проблеми говорив Вадим, й підштовхнуло Яну до прийняття непростого рішення. «А чому б і ні?» – подумала вона.
Залюблена у математику, маючи практичний досвід роботи із прикладної математики, вона зрозуміла, що хоче навчати дітей усьому тому, що вміє і знає сама.
2013-го року Яна Анатоліївна прийшла до школи вчителем математики. А згодом вступила до Мелітопольського державного університету, щоб отримати фах вчителя математики. Певне, дещо незвично було повертатися у рідну в іншій ролі. Але дружний вчительський колектив зустрів доброзичливо свою колишню ученицю.
- Здавалося б дві різні професії – податковий інспектор і вчитель. А насправді дуже схожі: це математика і спілкування. Досвід роботи у податковій інспекції мені знадобився для роботи у школі. Школа – це особливе місце, діти добріші за нас, дорослих. Школа дає заряд позитиву на щодень.
Із пошаною та вдячністю говорить Яна Анатоліївна про свою вчительку математики Марченко Світлану Анатоліївну. Саме Світлана Анатоліївна зацікавила своїм навчальним предметом тодішню школярку, помітила в ній здібності до точних наук. А через роки знову Світлана Анатоліївна вчила свою колишню ученицю, але вже тепер іншому – методиці викладання математики. Коли Яна Анатоліївна почала викладати математику, Світлана Анатоліївна стала її наставником.
- І знову я йду шляхом своєї вчительки. Тепер я змінила її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи. Знову вона мені радить і допомагає. Знову вона мій наставник. Я хотіла б навчитися у неї цілеспрямованості, вимогливості, і всього того, без чого неможливо стати справжнім вчителем. Світлана Анатоліївна для мене – ідеал вчителя математики, педагог, який досконало володіє предметом і вміє навчити цього дітей.
Яна Анатоліївна вважає, що математика – один із найголовніших, найцікавіших шкільних предметів. Математика розвиває логіку, пам’ять, мислення. На її думку нічого важкого у цьому предметі немає: головне – не втратити зв’язок від перших уроків вивчення предмету. Свою любов до математики Яна Анатоліївна мріє передати учням.
У кожному класі, де вона викладає, є любителі математики, які із задоволенням розв’язують задачі та приклади, беруть участь у шкільних та районних олімпіадах. Але вчителю хочеться, щоб таких дітей було більше.
- Навчитися вирішувати математичні задачі – значить навчитися у майбутньому вирішувати життєві проблеми. Математика вчить порядку і системності. Математичні знання потрібні на кожному кроці. Тож хочеться, щоб учні йшли у світ озброєними.
У сім’ї підтримують вибір Яни Анатоліївни, пишаються її здобутками. Увесь свій вільний час, якого у вчителя та заступника директора не так і багато, вона присвячує сім’ ї.
- Моя сім’я – моє хобі, мої клопоти і мій відпочинок. Із задоволенням готую улюблені страви, люблю пригощати рідних. Ціную час, коли буваємо всі разом усією сім’єю. Створювати затишок для найрідніших – невже це не щастя?
Донька Валерія цьогоріч стала студенткою Університету митної справи та фінансів. Це радісна подія для сім’ї. Син Артем навчається в третьому класі. Вчити уроки із мамою – відповідально, знає Артем. Чоловік Вадим – шахтар, працює на ШУ «Дніпровське», – підтримка і надійне плече.
Любить Яна Анатоліївна квіти, а найбільше – троянди. Тож і прикрашають садибу ці чудові квіти.
Любов до математики та улюблена професія дають змогу творити своє життя у гармонії та красі.
