Осінь ніби зупинилася на порозі й щедро обдарувала жовтень золотом,теплом і світлом. Багряно-жовті ліси та сади, ясна прозора синь неба, по-літньому тепле сонце. Дари саду, поля і городу радують очі господарям. Настав час ярмаркувати, похвалитися врожаєм, продати лишки та пригостити друзів.
Селами нашого краю пройшли ярмарки врожаю. А якщо урожай зібраний – то можна й відсвяткувати! Із піснями та танцями, жартами та веселощами святкували жителі Петропавлівщини.
А ще золота й щедра осінь приготувала чудові фотозони для закоханих пар, які вирішили об’єднати свої долі.
Олександр та Ольга Ткаченко
- Напишіть обов’язково у «Степовій зорі», що осінь – це пора весіль - попрохав Олександр Ткаченко, ніжно тримаючи руку нареченої Ольги. – Раніше у селі восени в день було до десяти вінчань, а в місяць – до 50-ти. Так було в Миколаївці, і в Петропавлівці теж. Тому ми й вирішили одружитися саме восени.
Поява молодої пари на фестивалі Герцівського гарбуза в Маломиколаївці зворушила всіх і змусила замилуватися гарними молодятами в весільному вбранні в українському народному стилі. Олександр – у вишитій сорочці, Ольга – у довгій білій сукні з вишитими яскравими червоними квітами, низ сукні гаптований мереживом.
Юні, щасливі, сповнені мрій і надій. Саша і Оля знайомі зі школи, але зізнаються, що зустрічатися почали через роки після закінчення. Молода пара приїхала з Миколаївки, говорять, що дуже зраділи, коли дізналися, що дата їхнього весілля в один день з проведенням фестивалю.
Хотілося сфотографуватися з гарними молодятами
Тож відвідати таку подію входило в їх плани. Учасники фестивалю приходили привітати наречених. Кожному хотілося сфотографуватися на згадку з такими гарними молодятами.
Саша та Оля оглянули виставку майстрів народного мистецтва. Староста Світлана Гарнадко запросила молодих на сцену, привітала їх, а в дарунок нареченим Таїсія Слива та Оксана Конюшенко подарували пісню. Присутні стали в коло навколо молодят, щоб водити весільний хоровод. Незабутні миттєвості свята, зворушливі хвилини єднання.
Ми поспілкувалися із молодятами, запитали, чому саме такий стиль їхнього весільного вбрання.
Молода пара на фестивалі Герцівського гарбуза
- Для мене нічого незвичного у цьому немає. Мене виховували на народних традиціях. Вишиванка для мене звичний одяг. У нас вдома є світлини з бабусиного весілля, де вона у вінку і з стрічками. Мені сподобалося таке вбрання. Я запропонував Олі, і вона мене підтримала.
Олександр – священик за освітою, цікавиться історією, вивчає архіви. У церковних метриках знайшов навіть запис про вінчання своєї прабабусі. Тому народні традиції для нього не просто слова.
- Ми дуже раді, що приїхали на фестиваль з народними традиціями. Він доповнює наше перше сімейне свято. Себе вважаємо продовжувачами традицій, так будемо виховувати й своїх дітей.
На адресу молодят линули вітання та побажання. Віримо, що всі найкращі побажання збудуться, а Олександр та Ольга збудують міцну українську родину.
