Чим приваблювали Брєжнєва Петропавлівські угіддя, яка краса та живність захоплює мисливців сьогодні

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Петропавлівщина з давніх-давен славиться на всю Україну своїми мисливськими угіддями. 1949-1950 роках навіть відомий політичний діяч Леонід Брєжнєв двічі бував у Дмитрівці на полюванні. Приваблюють мисливців і сьогодні своєю красою і живністю Петропавлівські лимани. Охочих полювати  від сезону до сезону не зменшується. Вабить мисливців відчуття близькості з природою, азарт і романтика. Місцеві єгері дбають аби полювання стало святом для душі, і, головне - вони створюють всі умови аби пернаті, пушні та парнокопитні мали змогу збільшувати свою популяцію. Чим багаті Петропавлівські угіддя та що турбує єгерів сьогодні дізнавалася з місця події.

Раз на рік по всій Україні після закінчення мисливського сезону, а триває він до кінця лютого, проводиться таксація - переоблік чисельності диких тварин та птахів. Цими вихідними, незважаючи на несприятливу погоду, на угіддя вийшли мисливці первинної організації УТМР Петропавлівщини. Проводять підрахунок шляхом спостереження на підгодівельних майданчиках, шумового прогону, підрахунку слідів на сніговому покрові, опитують місцевих жителів. За результатами таксації (обійти потрібно щонайменше 30 відсотків угідь) визначають ліміти на добування тварин в наступному мисливському сезоні.

У підпорядкуванні Петропавлівської первинної організації УТМР - понад 120 гектарів мисливських угідь. На території водяться косулі, кабани, зайці, фазани, куріпки, перепела. Найбільше водиться фазанів, єгеря періодично випускають в угіддя нові види цих птахів.

- Кожного року завозимо з інших областей України нові види фазанів, так би мовити для змішування крові: чим частіше це робити, тим більші фазани матимуть виводки, - розповідає голова первинної організації УТМР Анатолій Жила. - Окрім того про лісових мешканців у зиму треба дбати. Якщо сніговий покрив високий, птахам важко винаходити собі корм, тому ми встановлюємо у відповідних місцях годівнички із запасами зерна та сіна для птахів та тварин.

Годівнички виготовляють самі ж члени УТМР.

Годівниці для диких кіз

Вигадують зручні обладнання: одна з годівничок, у формі циліндра з невеликими отворами, встановлена на коліщатах, тож коли кабанчики штурхають годівничку, вона прокручується і з отворів сиплеться корм. Встановлюють годівниці на спеціальних ділянках (розміром 15-20 гектарів). Щонайменше три роки заборонене полювання. За цей період територія відновлюється, розмножується дичина. Птахи та тварини на цих територіях, почуваються вільно та спокійно годуються з годівничок, слідкують за порядком на цих територіях 13 єгерів.

Полювання на фазана вважається найгарнішим мисливським процесом. Мисливець може годинами сидіти у засідці, милуватися краєвидами, спостерігати за польотом птаха. Розведенню цього птаха єгеря приділяють більше уваги. Цього року 30 півнів фазану запустили на Петрівській, Миколаївській, Дмитрівській та Петропавлівській територіях.

- Звичайного мисливського фазана розводимо спеціально для полювання. На фазана, перепілку чи куріпку мисливці йдуть колективно, обов'язково з мисливськими собаками, вони головні в цьому процесі. Собака, зачувши птаха, стає в стійку і лише за командою мисливця піднімає дичину в небо. Якщо немає собаки, знайти фазана дуже важко, - ділиться враженнями Анатолій Жила.

Уплинула на популяцію фауни в наших лісах війна на сході України: мігрували до нас з окупованих територій дикі кабани та кози, у наших краях осіли.

Враховуючи високі ціни на зерно та закупівлю молодняка, тварин відновлюють та поповнюють фауну завдяки членським внескам мисливців (наразі 650 мисливців) та при допомозі фермерів. Список помічників серед фермерів, на жаль, невеликий: вдячні за підтримку Петру Хрипку, Станіславу Циганкову, Максиму Брацілу та Леоніду Каніболоцькому.

Мисливці та єгеря району

Завозять єгері з різних областей України на розведення й диких кабанчиків. У двох-трьох місячному віці випустять у ліс. Удома у головного єгеря району Анатолія Жили живуть не лише дикі кабанчики, а й осіли дикі качки. Вони чудово вживаються зі свійськими птахами, а для місцевих жителів стали екзотикою.

Не забувають єгері і про водойми та річки. Минулого року близько 3 мільйонів штук малька запустили в річку. Цього року поповнили річкову родину на 2 мільйона рибок.

Головний спеціаліст Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства Наталя Шпаковська, проводячи таксацію на Петропавлівщині, зауважила, що у порівнянні з усією областю Петропавлівський район найбагатший на дику фауну. Найбільше вразило спеціалістку, що в нашому краї полювання залишається доступним для місцевих мисливців, а не перетворилося в хобі для бізнесменів та політиків.

Наталя Шпаковська та Анатолій Жила

- Петропавлівський район дуже славиться своїми плавнями, дичиною, тому багато мисливців, членів УТМР і досвідчених, і новачків просяться на полювання саме у ці угіддя. Сьогоднішній переоблік пернатих та дичини довів, що фазана, зайця у лісгоспі багато, - зауважує Наталя Шпаковська. - Бачу, що на вашій території робиться все для розвитку дичини. Що вражає у вашому районі, так це підхід до полювання. Дуже великий плюс від обласного управління Петропавлівській організації УТМР, тим що виділяють ліцензії для простих селян. У вас мисливство не стало доступним лише для повноважних осіб. Бо, на жаль, в інших районах місцеві мисливці в очі не бачать як та ліцензія виглядає, і навіть за кошти придбати ліцензію на копитних не мають можливості.

На хижака полювання триватиме до кінця лютого. Особливо на лисицю. З цією твариною найбільше клопоту, оскільки вона є найбільшим переносником сказу.

- Є непоодинокі випадки напади рудої лисиці на подвір'я домогосподарів, зокрема в селі Хороше та у Петропавлівці. Сказ передається зі слиною тварини. За нормативами популяція лисиці має становити 0,5 голів на 1000 гектарів. Полювання на руду може буде подовжено, якщо будуть скарги від людей на цього хижака, - пояснює єгер Альона Калюжна.

І все ж найбільшим лихом для лісового господарства єгері вважають людську недбалість: ліси засмічують, лісосмуги вирубують, а ще безбожно палять сухостій та стерню. А наслідки глобальні. Минулорічна масштабна пожежа в Дмитрівському лісі забрала 300 гектарів лісу. Скільки загинуло тварин, скільки мігрувало зараз не порахувати. Фактично ліс мертвий, повністю згорів заказник.

- Раніше, коли заїжджав у ліс, радів: усе зелене, дичина спокійно ходить. А зараз ліс чорний і аура жахлива. Усього лісу 600 гектарів, вигоріло під час пожежі близько 300. Два роки тому під час підпалу сухостою вщент згорів дворічний хвойний лісок. Мінімум три роки після пожежі нічого на цих місцях не ростиме. І вирубувати обгорілі дерева не можна, адже у 50 метрах від лісу розташовані житлові будинки, піски зійдуть у поселення. Уже зараз під час великих вітрів вулицю Лугову перемітає пісок. А якщо випиляти обвуглені дерева, то утвориться Сахара. Піски будуть не лише на вулицях та подвір'ях, а й у стравах і ліжках, - розповідає єгер Анатолій Жила.

Дмитрівський ліс після пожежі

Коли в обласному управлінні єгеря запитують: "є побажання і прохання щодо розвитку територій". Він відповідає: "нам заважають лише пожежі та вирубка лісосмуг. Від цього тікають тварини та птахи, подалі шукаючи тихого життя".

У центральному лісгоспі є необ-хідна техніка для насадження дерев, є можливість відродити ліс. Поки що нема головного - усвідомлення кожного громадянина, що навколишнє середовище треба берегти та примножувати спільно.

Коментарі:

Останні новини