Із Волині до села Хороше Тетяна Андріївна Примачко приїхала 1985-го року. Привезла із собою гарну красиву українську розмовну мову та кращі традиції свого краю. Найсмачнішу кутю готувала завжди Тетяна Андріївна. Дім завжди повнився гостями, любили приходити до господи Примачків друзі, рідні. Із задоволенням смакували кутею, хвалили господиню.
Народилася Тетяна Андріївна у велике свято – на Василя, 14 січня. Тож так вже переплелося все в її житті – звичаї Волині, традиції села Хороше, народні свята. Нинішнього Василя у Тетяни Андріївни – ювілей.
Родина Примачко
35 років проживає Тетяна Андріївна у селі Хороше. Молодою дружиною привіз її Віктор Примачко після закінчення Білоцерківського сільгоспінституту до своїх батьків.
Дівчина з Луцька мріяла про роботу у лабораторії, їй подобалося робити досліди, навіть мити пробірки було цікаво. Рік працювала у лабораторії, а потім вступила до інституту. Зустріч з майбутнім чоловіком змінила плани – приїхали у село. А міська жінка почала вивчати премудрості сільського життя.
Навчилася поратися на городі й біля домашнього господарства. Молоді фахівці–ветеринари почали працювати у своєму районі, згодом отримали житло. Квітами та деревами засадили всю територію навколо будинку. Захоплення Віктора – сад, город, виноград, а квітники Тетяни дивували всіх перехожих. Підростали діти – Світлана та Роман.
Тетяна Андріївна стала очолювати Хорошівську ветеринарну дільницю. Робота вимагала завжди значних сил і цілодобової уваги.
- Ветеринар - це той же лікар, але для тварин, - говорить Тетяна Андріївна. – Тварини, як і люди стали частіше хворіти. Навіть вони ще беззахисніші, бо не можуть сказати, що у них болить.
За роки роботи звикла виїжджати на виклик у будь-яку пору доби. Жителі села цінують готовність ветеринара прийти на допомогу та вміння співпереживати. Поважають Тетяну Андріївну й колеги з інших дільниць, радяться з нею.
Любить жартувати Тетяна Андріївна, що частіше буває вона на гостинах у підсобних приміщеннях, ніж у будинках. Вміє підбадьорити господарів, похвалити за добрий догляд за тваринами. Знає ветеринар, наскільки важливі для господарів домашні тварини, це і годувальники, і друзі.
Часто приходять до тьоті Тані діти із домашніми улюбленцями, чи то ранку кішці полікувати, чи пігулки для собачки взяти. З усіма уміє спілкуватися Тетяна Андріївна.
Чорне крила Чорнобиля торкнулося долі сім’ї. Віктор – учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Через роки наздогнав смертельний атом чоловік. Довгі роки боротьби з хворобою, підтримувала як могла – лікувала, доглядала. Та все ж трагічна звістка прийшла в дім – Віктор помер. Знайшла сили жити далі, працювати, садити квіти і вишивати картини.
Захоплення вишивкою прийшло вже у зрілому віці, коли підросли діти і знайшли своє призначення в житті. Тетяна Андріївна зізнається:
- Намагаюсь після роботи швиденько попоратися по господарству і зайнятися улюбленої справою. Ніби занурююся у інший світ. Розпочинала із маленьких картинок, згодом взялася за більші.
Із картин Тетяни Андріївни можна створити власну картинну галерею. До церкви на свята йде вона теж із власними вишитими рушниками. Особлива сторінка її творчості – ікони. Спочатку вишила іконостас, потім - ікони святих всіх своїх рідних.
Сповідує родинні цінності, понад усе шанує тепло і затишок рідного дому, із радістю відвідує маму та сестру Людмилу у Луцьку. А тепер там ще проживає й донька Світлана із сім’єю. Тетяна Андріївна зараз живе у селі Хороше із родиною сина Романа.
Пройшло 35 років, як приїхала Тетяна Андріївна в село Хороше. Та і через роки вона так і лишилася шляхетною вишуканою панянкою з Волині із поважною щирою українською мовою, доброзичливою усмішкою та великою любов’ю до всього живого.
