Зовсім недавно подружжя Машошиних з Троїцького відкрило для себе витончене ремесло. Чоловік та дружина створють прикраси.
Сім’ю Галини Машошиної та Олександра Трофимченка знають у Троїцькому як працьовиту та творчу. Працювали в колгоспі, а коли роботи не стало, займалися домашнім господарством — вирощували городину для продажу. Мали один гектар городу, тож робота в теплицях та на грядках займала увесь світловий день.
Раніше сім’я жила в Дніпрі, потім переїхали до села. Тут і дихалось вільно, і життя було спокійнішим. Купили невеликий будинок. Та золоті руки Олександра Григоровича дуже швидко перетворили його на затишну оселю, добудувавши кімнати, зробивши ремонт будинку та облаштувавши прибудинкову територію.
А зовсім недавно, років 5-6 тому, подружжя раптом відкрило для себе ще одне ремесло, і не яке-небудь, а мистецтво створення прикрас.
— Коли познайомилась поближче з інтернетом, тоді й відкрила для себе світ прикрас різних технологій, — розповідає Галина Миколаївна. — Зацікавилась виробами із бісеру — виготовляла квіти, дерева, прикраси. А коли дізналася про сутажну вишивку, закохалася у це рукоділля.
Почала спілкуватися з іншими майстрами, дивилась відео виготовлення прикрас. Правду кажучи, справжні фахівці не дуже відкривали свої секрети. Тож треба було самотужки опановувати нове ремесло. А коли зрозуміла основи мистецтва, почала створювати власні зразки.
Перший витвір був із китайського сутажа. Він яскравий, барвистий, дешевший, але неякісний. Перебравши інші матеріали, майстриня зупинилася на білоруському і грецькому, які використовує і зараз. У сутажній вишивці використовуються напівдорогоцінні природні камені. Галина Василівна працює з усіма видами — з коралами, агатом, сердоліком, місячним каменем, лабрадором, лазуритом, малахітом. Про кожен із каменів може розповідати справжні історії.
— Всі природні камені красиві, кожен має свою красу. Цікавий єврейський письменний камінь: молочного кольору, а всередині, коли придивитись, вимальовуються узори, дуже схожі на літери, — ділиться своїми спостереженнями майстриня. — Люблю працювати з імітацією авантюрина — він виглядає краще, ніж справжній природній. А коли розглядаєш агат, то бачиш там застиглий світ — дерева, квіти. Улюблений камінь — лазурит і агат.
Розповідає Галина Василівна, що у непростий період життя мистецтво створення було розрадою і підтримкою. Ніби поринала в інший світ, забувала про негаразди і знаходила в творчості зцілення. Чорні хмари пронеслись мимо, а захоплення лишилось. Тепер у майстрині є власна колекція прикрас. Це кольє, брошки, браслети, сережки, пояси.
Неодноразово Галина Василівна була на виставках народних майстрів, на фестивалях в Петриківці, Дніпрі, Богуславі. Вже має своїх шанувальників і замовників. Нещодавно відправила свою роботу в США. А взагалі має замовлення з Європи, Ізраїлю, багатьох міст України. Замовляють в основному вироби із каменю, який є оберегом за знаком Зодіака.
На початку липня Галину Василівну зі своєю колекцією прикрас запросили на закритий фестиваль в Дніпрі «Літній уїк-енд. Для успішних чоловіків і жінок» У програмі були тренінги, семінари. А в перервах учасники познайомились з виробами нашої майстрині. Вони були вражені красою, розкішшю виробів та майстерністю виконання. Багато виробів придбали на заході, багато взяли контакти для майбутніх планів.
Зараз Галина Миколаївна працює над великим замовленням. 50-літня жінка з Дніпра замовила в неї комплект для свого весілля — кольє, браслет, сережки. Вбрання нареченої буде в бордових тонах, тож і прикраси замовила такого ж кольору. Майстриня запропонувала взяти агати бордо. Для виготовлення потребується близько трьох тижнів. Робота у прямому сенсі ювелірна, і потребує часу і терпіння. За роботу Галина Василівна взялась із задоволенням:
— Жінка особисто приїжджала до мене. Ми приємно поспілкувались і разом обрали варіант прикрас. Працюю із натхненням. Дуже хочу, щоб у цієї жінки гарно склалася доля. І щоб мої прикраси довершили задуманий нею образ.
Спостерігав за захопленням дружини Олександр Григорович, а потім і сам захотів спробувати створити свої прикраси.
І знову ж таки в інтернеті знайшов і для себе улюблену справу — вироби із мідної проволоки. Дружина підтримала нове заняття:
— Він у нас майстер на всі руки. Все у нього вдається. За фахом зварювальник, а робити вміє все. Колись давно навіть для мене хрестик зробив. Та такий гарний, якого ні в кого не було.
Насмілився взятися за нову справу, спробував і зробив! І вже чотири роки виготовляє прикраси у техніці Wire Wrap. І теж має своїх шанувальниць! А його витвори прикрашають жінок. У його колекції гребінці, кулони, заколки, кольє, ланцюжки. Зараз працює над виготовленням кулону із зеленим каменем.
Олександр Григорович з усмішкою говорить, що з дитинства його цікавили брязкальці, скляні скельця. Він збирав їх довкола і набивав ними кишені. А потім намагався зробити з них картини. Тож любов до каменю у майстра здавна.
Прикраси мами й тата люблять носити донька й невістка. Браслети, кольє, брошки — тепер у них все ручної роботи.
День у подружжя поглинають буденні турботи, а ввечері Галина Василівна та Олександр Григорович повністю віддаються улюбленій справі — створенню прикрас. Домашня ювелірна майстерня починає свою роботу.
Працюють майстри з радістю, тож і створені ними речі принесуть майбутнім господарям чудовий настрій та позитивну енергетику.
