Олександр Рудь: 25 років у професії та в серці з "Весною"

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Посаду голови колгоспу та директора товариства "Весна" Олександр Гаврилович Рудь обіймає 25 років. 6 травня цього року відзначатиме своєрідний професійний ювілей. За період роботи у сільському господарстві керівник та його працівники здобули велику кількість особистих та колективних досягнень. 2010 року товариство отримало престижну нагороду "Підприємство року". 2015-го – "Зірка якості".

А 25 червня 2016 року Олександру Рудю вручено відзнаку "Заслужений працівник сільського господарства". Та зупинятися на здобутих успіхах директор ТОВ "Весна" та його колектив не збираються. Треба йти далі, працювати і розвиватися – упевнений дмитрівський аграрій.   

Олександр Рудь Фото із архіву Олександра Рудя

Батько Олександра Гавриловича, Гаврило Никифорович, пройшов війну 41-45 років з першого до останнього дня у роті розвідки. На початку війни був у діючій армії. Під час відступу німецьких військ визволяв Білорусь, Україну, Угорщину, Австрію. Мабуть, саме через це сину Олександру передалася любов до віденського вальсу, що тепер часто звучить на святах у Дмитрівці.  Після війни батько працював у різних професіях. Був і шахтарем, і мостобудівником, трудився і на олійниці. 

Мама Олександра Гавриловича, Віра Олексіївна, теж пізнала тягар війни. Була вивезена на примусові робити в Австрію. Після перемоги повернулася додому. Покохала хлопця Гаврила, створили сім’ю. Працювала мама у дитячому садочку, потім домогосподаркою. Разом із чоловіком підняли на ноги п’ятеро дітей: старшого сина Миколу, трохи меншого Олексія, молодшу доньку Любу. Четвертим, у 1961 році, народився Олександр, а трохи пізніше найменший – Олег.

Олександа Рудь Фото із архіву Олександра Рудя

Батьки зуміли виховати дітей за законами совісті і людської гідності. Усі п’ятеро обрали шановані, потрібні людям професії.  Микола працював шахтарем, Олексій водить авто швидкої допомоги, Любов уподобала бухгалтерську роботу, Олександр обрав сільське господарство. Олег – механік на шахті. Крім Олега, який зараз проживає у Першотравенську, четверо братів і сестра залишилися там, де і народилися – у Дмитрівці.

- Хоча родина у нас і велика, але ми всі дружні. Спілкуватися один з одним нам цікаво і весело, – розказує про братів і сестру Олександр Гаврилович, – У нашій родині головне – підтримка. Разом всі негаразди легше долати.

Олександр Рудь із колективом Фото із архіву Олександра Рудя

У дитинстві та юності Олександр Гаврилович мріяв стати льотчиком чи, навіть, космонавтом. Для цього серйозно займався спортом. Але у старших класах зазнав травми, через яку авіація так і залишилася мрією. Для Олександра відкрилася нова дорога – аграрний вищий заклад. І все ж за життєвий вибір нітрохи не пошкодував. Значить так мало статися. Хоча у житті було всього: і злетів, і падінь. Та 25 років на посаді керівника сільгосптовариства – це підтвердження того, що шлях обрано правильно. 

- Найважче працювати було у періоди реформувань та реорганізацій, - ділиться досвідом роботи директор ТОВ "Весна", – То державі невигідно купувати сільгосппродукцію, то немає по всій країні палива, то кредитування непідйомне. Чого тільки нам з колегами-аграріями не довелося пережити. 

І зараз, повертаючись у минулі роки, Олександр Гаврилович з упевненістю стверджує, все, що відбувалося, допомагало рухатися і розвиватися, не стояти на одному місці.

Олександр Рудь із колективом Фото із архіву Олександра Рудя

Після закінчення інституту юнак Олександр Рудь відразу почав працювати. Два місяці йому вдалося побути інженером з техніки безпеки. Потім, із 83-го по 85-й рік, служба в лавах радянської армії. 6 травня повернувся з військової служби додому. Став працювати в колгоспі на посаді головного інженера.

Дев’ять років професійного життя віддав на сумлінне виконання своїх обов’язків. А 6 травня 1994 року на зборах колгоспників одноголосно був обраний головою колгоспу "Ленінець". І знову 6 травня – як доленосна дата, яка вдруге визначила хід подій у житті Олександра Гавриловича.

Хоча до обрання головою були і сумніви щодо правильності дороги, яку обрав, і погрози від конкурентів. Але молодого 33-річного хлопця підтримав увесь колектив. Напевно бачили земляки, що Олександр повен сил, енергії та нових ідей. Тож і довірилися йому. І не прогадали. 

Олександр Рудь із колективом Фото із архіву Олександра Рудя

На момент обрання в колгоспі нічого ще не було посіяно: ні кукурудза, ні соняшник – нічогісінько. Як тоді говорили люди, був повний завал. Шість місяців поспіль колгоспникам не видавали зарплату. А людей у господарстві в ті роки працювало немало – понад 500. Тоді ще в колгоспі було тваринництво: вирощували до 6 тисяч свиней, телят, близько тисячі корів. 

Та молодий керівник Олександр Рудь все потихеньку, упевнено почав приводити до ладу. Впродовж місяця посіяли на полях зернові. Видали людям заробітну плату, навіть не дочекавшись врожаю. Обласне керівництво відразу ж приїхало з інспекцією в колгосп. Були приємно вражені, що молодий голова так добре вирішує завдання. Так і почалося сільськогосподарське життя Олександра Рудя.

Двохтисячні роки принесли реформування у сільські господарства країни. Не оминула реорганізація колгоспів і нашого району. На базі колгоспу "Ленінець" утворилося товариство "Весна". 

Олександр Рудь Фото із архіву Олександра Рудя

- З того часу місце моєї роботи більше не змінювалося, – говорить, посміхаючись, керівник ТОВ "Весна". – Частина землі відійшла до іншого власника. За нашим господарством залишилося близько 3 100 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Перейшла у наше товариство і частина сільгосптехніки, яку сьогодні вже поміняли на сучасні зразки. Зараз у товаристві працює 50 працівників – не у порівняння з минулою кількістю, але всі трудівники у нас добросовісні і відповідальні. 

Набагато менша чисельність працівників пояснюється керівником тим, що тваринництва у господарстві не стало через економічну нерентабельність. Хоча "Весна" одне із останніх товариств у районі, які відмовилися від цього виду сільського господарства. Та й техніка з’явилася більш потужніша та продуктивніша, яка заміняє цілі бригади людей. 

На виставкі сільгосптехніки Фото із архіву Олександра Рудя

Зараз ТОВ "Весна" одне з найуспішніший господарств на Петропавлівщині. Згадує Олександр Гаврилович, що коли були колгоспом, то теж славилися на район як передове господарство. Тому зараз це лідерство намагаються утримувати і примножувати. Коли ж було важче – у часи колгоспу чи становлення товариства, Олександр Рудь вважає:

- Якщо людина хоче працювати – вона знайде всі можливості у будь-які часи. Тоді у колгоспі мали свої умови, зараз – інші. Коли був більший колектив працівників, було і більше турбот, тривоги за всіх і за кожного.  У часи становлення "Весни" стало трохи спокійніше.

Дещо налагодилося, щось відійшло, а інше навпаки – з’явилося. Як і до різних погодних умов необхідно пристосовуватися, так і до людей. Треба реагувати на їх запити, пропозиції, спиратися на їхній досвід.

Олександр Рудь Фото із архіву Олександра Рудя

Давно не секрет, що за рахунок великих сільгосптовариств виживають сільські ради району: платиться податок, утримуються школи, дитсадки, амбулаторії, клуби, проводиться благоустрій населених пунктів. Левову частку податків до Дмитрівської сільської ради, а це 8 мільйонів гривень, платить ТОВ "Весна". 

- На території нашої сільської ради проживає близько 4 тис. чоловік, Є велика опорна школа, лікарня, Будинок культури. Тому вважаю, що Дмитрівка може бути самодостатньої сільською громадою, не входячи в інші ОТГ, – висловлює свою точку зору керівник товариства.

Опікується товариство й розвитком культури на селі. Допомагають місцевому Будинку культури. Колись, при реорганізації колгоспу, планувалося передати заклад на баланс сільської ради, але вона не мала достатніх коштів. Взяв Олександр Гаврилович шефство на закладом культури: більше мільйона гривень використали на перекриття даху, виконали ремонтні роботи всередині клубу.

Олександр Рудь із друзями Фото із архіву Олександра Рудя

А ще закупили костюми для творчих колективів, музичну апаратуру, тренажери для заняття спортом. Та й до цього часу всі масові заходи у селі постійно проходять за підтримки Олександра Рудя. Бо події в Будинку культури – це єдина на селі розвага, упевнений керівник ТОВ "Весна", де люди можуть проводити своє дозвілля та відпочивати.

- Я тут народився, виховувався і виріс, пам’ятаю як гриміла художня самодіяльність у кожному колгоспі. – згадує Олександр Рудь,  – Тож не зміг стояти осторонь від сучасних проблем культури. Дуже хочеться, щоб наші люди мали можливість розвивати свої творчі здібності та таланти. 

Олександр Рудь із доньками та дружиною Фото із архіву Олександра Рудя

Не тільки успішне товариство створив Олександр Гаврилович, разом з дружиною Світланою побудували прекрасну сім’ю. Виховали трьох доньок: Аліну, Юлію та Олександру. Дружина Світлана працює бухгалтером. Донька Аліна здобула спеціальність нотаріуса.

Юлія пішла маминим шляхом – теж бухгалтер. Олександра зараз на п’ятому курсі медичної академії. Різні спеціальності вибрали дівчата, бо, як говорить Олександр Гаврилович, він їм своєї думки не нав’язував, доньки обирали професії за своїм уподобанням.  

Олександр Гаврилович Фото із архіву Олександра Рудя

Олександр Рудь був депутатом сільської ради, районної ради трьох скликань, обласної – одного скликання. І постійно опікувався лише потребами людей. Разом з іншими депутатами вирішував соціально важливі питання нашого району. І зараз, коли не є депутатом жодної із рад, не полишає благородної справи допомагати люлям. 

 Фото із архіву Олександра Рудя

На питання "як любите відпочивати" Олександр Гаврилович відповідає не роздумуючи: на виставках сільгосптехніки, на семінарах, на зустрічах аграріїв. Тобто і відпочинок у керівника ТОВ "Весна" більше схожий на роботу. Тож і зупинятися Олександру Гавриловичу немає коли. А це значить, що попереду у нього лише розвиток і нові досягнення.

Коментарі:

Останні новини