У далекому дитинстві ліси його рідної Хмельниччини були загадкою, казкою, мрією і самим життям. Разом зі своїм дядьком-лісником на конях об’їздив лісовими дорогами, звик слухати пташиний спів, вдивлятися в хащі. Ліси з Хмельниччини проходили через Кіровоградську, Чернігівську області аж до Карпат. Це була територія державного заказника. Звірі відчували себе безпечно і не боялися виходити на галявину. Зовсім близько бачив він лосів, кіз, оленів, вчився розпізнавати сліди диких звірів. 1988-го року сім’я переїхала на Дніпропетровщину. Мисливством зайнявся з 2000-го року.
Анатолій Жила, голова районної організації мисливців та рибалок
Сьогодні Жила Анатолій Миколайович – голова районної організації Українського товариства рибалок та мисливців, людина небайдужа і діяльна. Не на словах він турбується про поповнення фауни мисливських угідь району – вирощує вдома диких кабанів та водоплаваючих птахів.
- У серпні ми привезли й випустили в дику природу Сару з поросятами в плавнях за Самарським, - розповідає Анатолій Жила.
Сарою він називає свиноматку диких кабанів. Друзі – мисливці з різних регіонів привезли до нього навесні одного кабанчика та трьох свинок. На власній садибі створив умови для утримання диких кабанів. Свинки привели поросят. А коли поросятам виповнилося по 4 місяці, і вони набрали у вазі 30-40 кг, свинок з малюками вивезли на мисливські угіддя Петропавлівського району.
Анатолій і Сара
- Таким чином «освіжили кров» диких кабанів у нашій місцевості, - пояснює Анатолій Миколайович. - Звичайно, кабани звикли жити у домашніх умовах і не турбуватися про те, де здобути їжу. Але природа бере своє. Недарма є приказка: «Як вовка не годуй, а він все одно в ліс дивиться» Так і кабани призвичаїлися до волі, і навчилися здобувати корм. Правда, говорять жителі Самарського, спочатку встигли зіпсувати городи, доки в ліс не перейшли жити.
За час проживання в домашніх умовах кабани звикли до господаря, і вже відчували, коли він приходив, реагували на його голос і навіть на клички, якими він їх називав. Найрозумнішою все ж називає господар Сару.
Диких бабанчиків вирощує вдома
Для харчування таких дорогих гостей довелося закупити 3 тонни кукурудзи та 3 тонни пшениці. А ще протягом всього часу перебування кабанів для них привозили зі ставку карасів, теж близько трьох тонн.
Лишилися вдома у Анатолія Миколайовича пара кабанів, які повесні дадуть приплід, який поповнить фауну Присамар’я.
Голова районної організації мисливців говорить, що популяція диких кабанів у регіоні збільшується. Занепокоєння викликає розповсюдження африканської чуми в області. Адже ця хвороба загрожує не лише свійським тваринам, а й диким. Минулого року мисливці робили проби для виявлення хвороби. Ситуація на даний час благополучна.
У загороді птахи, що внесені до Червоної книги
Стурбований Анатолій Миколайович, що внаслідок масових пожеж зменшилась кількість диких птахів. Водоймів стало менше, і дикі качки та гуси рідше прилітають на наші лимани. Заказник «Петропавлівські лимани» занесено в реєстр природоохоронних об’єктів із-за того, що саме та його території гніздяться дикі качки.
Влітку вдома у Анатолія Миколайовича жило сімейство птахів огарів. Огар занесений до Червоної книги України.
Дикі качки
Коли каченята огара підросли, в ящику вивезли їх поближче до води. Птахи до життя на природі звикають важче, тож довелося їх відвозити подалі.
- Людський фактор відіграє визначну роль у руйнуванні екосистеми, - говорить Анатолій Миколайович. – І це не лише наявність фабрик, заводів, шахтного видобутку. Взагалі спосіб господарювання людини наносить непоправну шкоду природі. Це й обробіток землі, і хімічна обробка рослин, і пожежі через елементарну людську недбалість. Вважаю, що таке ставлення до всього живого, що нас оточує повинно змінитися докорінно. Тому ми й плануємо діяльність нашої районної організації так, щоб мисливці турбувалися про розвиток фауни у нашому регіоні і були прикладом для інших жителів.
Дикі кабани вдома
У районній організації УТМР близько 600 членів. Останнім часом додалося багато нових членів. На території району працює 12 єгерів. Всі мисливці утворюють бригади, в яких до 20 осіб. Вони мають свою дільницю, на якій мають право полювати, і за яку повинні турбуватися. Завдяки такому ставленню до мисливства у районі останнім часом стало більше тварин. Анатолій Миколайович відзначає, що є в районі заєць, фазани. Якщо людина отримує дозвіл на полювання, то знає, що є звірі, є птахи. Значно менше, але в районі є косулі, дикі кабани.
Систематично проводиться санітарний відстріл лисиці: вона може передавати сказ. З лисицями сказ іде в села. Тож мисливці обходять балки навколо сіл. До того ж лисиця небезпечна й для інших тварин і птахів – руйнує гнізда, з’їдає зайченят.
Маленькі кабанчики
Мисливці відзначають, що з часу, коли став районну організацію очолювати Анатолій Жила, порядку стало більше.
- Раніше взимку у сезон полювання на зайця вся озимина була розписана слідами від важких джипів, браконьєри шикували, - розповідають мисливці з бригади Романа Корнілова. - Зараз такого немає. У кожної бригади своя територія. Мисливці з інших регіонів бувають нечасто і ведуть себе на чужій території чемно.
Голова районної організації говорить, що дозвіл на полювання можуть отримати мисливці з інших областей. Але для цього треба, щоб вони мали всі дозвільні документи: посвідчення мисливця, дозвіл на зброю. Якщо мисливець з собакою – документи на собаку. Проходять інструктаж про техніку безпеки та розписуються про його проходження. Після сплати видається картка відстрілу дичини і вказується місце, де можна полювати.
Помічниця - мисливська собака
До незаконного полювання Анатолій Миколайович ставиться категорично:
- Будь-який сигнал від мисливців чи звичайного жителя з населених пунктів – і ми виїжджаємо! Не чекаємо ніяких пояснень. Одночасно викликаю наряд поліції. Перший крок – вилучення зброї. Зі мною домовлятися неможливо. Це мій принцип – браконьєр повинен бути покараним. Оформляю протокол про порушення правил полювання, на основі якого порушнику вручають постанову. І нехай відповідає по закону! Одного, другого притягнули до відповідальності – іншим не захочеться. Останнім часом такого не трапляється.
Найголовніше, вважає Анатолій Миколайович, це те, що зрозуміли люди – природа потребує захисту людини. Мисливські бригади взимку виходять не лише на полювання, а й для того, щоб допомогти тваринам перезимувати.
В Україні розпочинається зимовий облік звірини, завдяки таким таксаційним заходам можна дізнатися реальне поголів’я дичини в мисливських угіддях.
Домашнє господарство
Мисливці беруть участь у такій важливій справі. 27-го січня вони вийдуть без зброї й пройдуть своїми дільницями, щоб виявити й зафіксувати наявних тварин на визначену місцевість. Таким чином буде здійснено переоблік диких тварин – пушних, парнокопитних і хижих.
Голова районної організації УТМР Анатолій Жила сподівається, що на території району мисливство буде розвиватися цивілізовано – створюватимуться умови для розвитку фауни, правила полювання будуть непорушними, а екологічна свідомість жителів району буде підвищуватися.
