Ольга Городнянська: "Залюблена в красу й свою справу"

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Всі діти люблять гратися в школу. Зошити, олівці, лінійка, дошка, крейда. Учитель та учні. Для когось ця гра лишається в дитинстві назавжди, а для декого визначає головну дорогу життя. Такою дорогою і стала життєва стежина Городнянської Ольги Іванівни, директора Хорошівської ЗОШ. "Я в цій школі все своє життя, - говорить вона. – З першого класу: ученицею, піонервожатою, вчителем, керівником"

Городнянська Ольга Іванівна

Пильно слідкує за своєю улюбленою ученицею Віра Григорівна Головчак, Заслужений вчитель України, перший директор Хорошівської школи. Зустрічає, вислуховує, дає поради і вірить в неї. Це саме вона побачила в активній школярці організаторські здібності і енергію творення. Саме Віра Григорівна сказала Ользі: "Будеш директором!"

Подруги дитинства згадують, що лідерські якості в Ольги були ще й до школи. Коли гралися в школу, менше ніж на роль директора школи не погоджувалася. Старанна учениця на уроках і масовик-витівник в позаурочний час. "З нею було завжди весело!" - згадують однокласники. "Відмінна спортсменка" - відгукувалися всі фізруки.

Швидка, зібрана – саме те, що треба для спорту. Легко обходила суперників в теніс. Командні види спорту взагалі були її стихією. Спортивні змагання в районі не обходилися без такої спритної спортсменки, а нерідко вона потрапляла й до збірної на область. Любов до спорту лишилася на все життя: вчительські профспілкові змагання, сімейні "Мама, тато, я".

Городнянська Ольга Іванівна

Окрема сторінка в списку захоплень – оркестр народних інструментів та вокально-інструментальний ансамбль. Час підйому культури на селі. У село Хороше приїхав музикант Микола Єгорович Тюря. Завирувало життя в Будинку культури. Після уроків разом з дівчатами Ольга поспішала на заняття струнного оркестру, в якому грала на домрі.

Микола Єгорович готував учасникам чай з печивом і починалося навчання. Музичну грамоту знали всі. Дітям подобалася атмосфера творчості. Адже грати в оркестрі, коли кожен відчуває свою відповідальність, неймовірне задоволення.

Любов Яківна Гопка, однокласниця Ольги Іванівни, говорить, що вони дуже чекали тих занять. Микола Єгорович навчав не лише нотній грамоті, а й встановленню в усьому порядку. Бережно ставилися до свого інструменту юні музиканти, старанно протирали бархаткою струни, складали в чохли. А концерти на сільській сцені завжди були подією.

Городнянська Ольга Іванівна

Була у керівника мрія створити дівочий вокально-інструментальний ансамбль. І мрія здійснилася. Дівчата з гітарами полонили серця не лише глядачів району, а й області.

- Запросили нас виступати на обласне телебачення, - знову розповідає Любов Яківна. – Всю ніч ми з Олею не спали, ходили один до одного, крутили кучері, готувалися.  Приїжджаємо на телебачення всі з такими буклями на голові. Зараз і згадати смішно! Уявіть собі, дівчата-школярки в шкільних формах з величезними зачісками, як в тіток! Поглянув на нас режисер – і відправив під кран з водою. Помили ми голови, зав’язали стрічки на коси – так і виступали. А наші нічні перукарні не пригодилися.

А головною любов’ю Ольги Іванівни все ж була хореографія. Від перших уроків з класним керівником Макогон Зінаїдою Павлівною до занять в Будинку культури. Мріяла Ольга вступати до культосвітнього закладу. Та мама все ж подумала, що справа це несерйозна – хотілося  бачити доньку вчителькою.

Вийшла заміж за вчителя – створили вчительську сім’ю

Педагогічний вуз, робота в школі. Вийшла заміж за вчителя – створили вчительську сім’ю. Працювали разом, народилася донька. Чоловік Городнянський Анатолій Федорович працював директором школи, Ольга Іванівна – вчителем початкової школи.

Коли ж на посту директора Ольга Іванівна змінила свого чоловіка,  почала втілювати свою давню мрію про школу творчості.  Заклад  отримав статус школи з музично-хореографічним профілем. У школу приїхали фахівці з музичного училища – вокалісти та інструменталісти. Творчі колективи  школи –  хореографічні, вокальні, театральні,  фольклорні  - були активними учасниками, призерами, переможцями обласних конкурсів та фестивалів.

Ольга Іванівна відкрита до новацій, завжди підтримує нові ідеї, прагне допомогти молодим фахівцям. У школі немає такого поняття: ти робиш неправильно. Все, що вчитель робить в інтересах дітей, - заслуговує уваги і поваги. Тому й створені умови у школі для творчості та ініціативи.

Городнянська Ольга Іванівна

Традиції лідера від мами переймає донька Ліна, яка працює в школі педагогом-організатором.  Вона теж захоплюється хореографією і готує танцювальні номери до свят. Тішить своїми успіхами онуки – десятикласниця Поліна та дворічний Тимофійко. Господиня затишної оселі, Ольга Іванівна гостинно зустрічає рідних і близьких. На її садибі все літо квіти. А найбільше – троянд.

Вміє Ольга Іванівна дарувати тепло своєї душі людям. Шанують її в колективі, з повагою ставляться батьки учнів. Односельці звикли звертатися до неї за допомогою, як до депутата сільської ради. І знають, що вона завжди знайти вихід з будь-якої безвихідної ситуації.

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини