«Краще на шаленій швидкості мчати дорогою, аніж сидіти вдома, варити борщ»: автогонки очима жінок

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Фанати автоспорту дочекалися повернення ралійних гонок в Україні, які з початку подій на Сході припинили проводити. Відчути захопливий драв автомобільних гонок ми особисто мали змогу 19 та 20 серпня в селі Булахівка Павлоградського району. Саме там відбувся II етап Національної Серії з джип-спринту "Самарська ПАЛАНКА", організований Автомобільною Федерацією України. На ралі з'їхалися учасники не лише з Дніпропетровщини, а й із великих міст України.

Петропавлівщину представляли дві команди учасників. Екіпаж чоловіків - пілот Микола Британ та штурман Олександр Новіков і єдиний жіночий екіпаж ралі - пілот Ірина Британ та штурман Ірина Павлик.

ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ЕКІПАЖУ - ЯКОМОГА МЕНШЕ ПОМИЛЯТИСЯ 

- Я тільки вчуся, - каже Ірина Британ, - ралі складне, рухатися треба згідно з легендою, враховуватиметься і калькуляція, і швидкість, і компас, і навігація, і контрольні створи. Організатори постаралися, аби маршрут був нелегким у подоланні. Але якщо я навчуся їздити на таких гонках, то сміливо можна брати участь хоч на ралі "Париж-Дакар".

Ралі проходило у дводенному форматі. 19 серпня відбулася церемонія урочистого відкриття змагань та спортсмени ознайомилися з трасою. Бойові заїзди чекали спортсменів та вболівальників наступного дня, як і традиційне віншування переможців.

Завдання у спортсменів - пройти основну дистанцію за мінімальній час та вкластись в контрольний час (тобто не перетнути лінію фінішу передчасно). Перед стартом учасники отримали картографічні матеріали та легенди. Легенди містять інформацію про знаходження контрольних пунктів та спеціальні завдання.

Ось так виглядає легенда Ірина Ситнік

- Ралі передбачає не лише подолання шляху на швидкість - у легендах також зазначені спеціальні ділянки, організовані на дорогах. Результати ралі визначаються за сукупністю результатів, показаних водіями на спеціальних секціях і на дорожніх секціях (на які розподілена дистанція). Головне завдання екіпажу - якомога менше помилятися, адже за кожну помилку присуджується штраф, отже не промчати якомога швидше, а прибути в задану точку точно в заданий час: не пізніше - але і не раніше! - пояснює умови гонок штурман жіночого екіпажу Ірина Павлик.

ПЕРШИЙ СПІЛЬНИЙ МАРШРУТ

Свій перший спільний маршрут дві Ірини проїхали на тренувальному джип-спринт ралі "Самара" в селищі Спаське. У команді добре спрацювали, адже досить складну трасу відстанню 180 кілометрів з крутими гірками та зигзагоподібним маршрутом гонщиці-новачки подолали шостими з 11 екіпажів.

І це при тому, що деякі екіпажі так і не дісталися фінішу. Тож на "Самарській Паланці" позашляховик "Suzuki Vitara" (Сузуки Витара) єдиного жіночого екіпажу на ралі вже впевнено обходив автомобілі, якими кермували чоловіки. Тож і результат першого дня вразив усіх: дівчата перші у категорії Стандарт.

- Результатом першого дня задоволені, - радіє гонщиця Ірина Британ. - Ми сьогодні кращі в своєму класі. Навіть не думала, що випередимо "Фіджея". Шлях подолали за 3 хвилини 23 секунди (першу секцію), другу - за 3 хвилини 3 секунди. Думаю, що подолати його допомогло мені те, що я знаю польові дороги. Я по них звикла їздити і заздалегідь можу зорієнтуватися де можна швидше їхати, а де варто обережно. Міські ж хлопці більше звикли до асфальту, тож польові дороги "щупали".

Наступного дня автомобіль трішки підвів гонщиць - техніка вийшла з ладу і дівчата змушені були зупинити свою гонку. Але нехай чоловіки не радіють - це лише фора до наступних змагань.

"З КАР'ЄРА НАС ВИТЯГЛИ. АЛЕ ЦЯ НЕВЕЛИКА НЕВДАЧА НЕ ЗУПИНИЛА НАС"

Захоплення автомобільним спортом у родині Британ почалося ще в 2000-х роках. Микола цікавився видовищними автоперегонами. Ірина підтримувала та розділяла його захоплення автоспортом. А 2004 року з маленькою донечкою на руках Ірина вболівала за Миколу на справжньому ралі-пікніку в Дніпрі.

- Це була перша гонка Миколи, присвячена вона була Дню журналіста, до речі, журналісти тоді й виграли на дев'ятці. Коля тоді першим був у дистанції "слалом", але на нічній дистанції автомобіль наїхав на пеньок та зійшов з дистанції. Це був і перший урок: не головне проїхати дистанцію швидко, варто зробити це правильно, - розповідає Ірина.

Згодом пристрасть до автоспорту трішки втихла: діти росли, будинок будували, розвивали власну справу. 2010 року в родині Британів знову прозвучало слово гонки. "Тріал" у Кам'янському (раніше Дніпродзержинськ) став наступним етапом у вже родинному захопленні, адже Ірина вже була не серед глядачів, а поряд з чоловіком - штурманом.

- Дистанція, яку ми мали подолати, складалася з крутого кар'єру, дивлюся - страшенний обрив по якому треба спуститися вниз. Коли я сідала вперше як штурман, мені було страшно. Проте ми круто подолали на своїй "Chevrolet NIVA" перше коло дистанції, на другому колі на автомобілі зламалася задня піввісь. Ми не знали тоді, що в змаганнях Трофі треба додатково усилювати автомобіль. З кар'єра нас витягли. Але ця невелика невдача не зупинила нас, - розповідає Ірина.

Чотири роки поспіль подружжя Британ брало участь у ралі-пікніку і кожного разу "Chevrolet NIVA" приходила до фінішу четвертою, поступаючись чотирилітровим "Toyota". Тоді вже сама Ірина сказала чоловікові: "Ми проїжджаємо легенду правильно, але там, де треба швидкість показати, відстаємо. Треба щось міняти: або ми не беремо участі в гонках, або купуємо потужніший автомобіль".

Відтоді захоплення Миколи та Ірини стало для них стилем життя: без швидкості та драйву не уявляли свого буття. Минулого року Микола Британ брав участь у Чемпіонаті України "Трофі рейди" в Національній серії, дистанцію долав на новенькій "Toyota", за штурмана був товариш Олександр Новіков. Усі чотири етапи гонки команда подолала першою. Ірина ж готувала власний екіпаж.

ПІДКОРЮВАТИ БЕЗДОРІЖЖЯ ПІД СИЛУ ЖІНКАМ

Ірину Британ і Ірину Павлик, єдиний жіночий екіпаж на "сонячній" "Suzuki Jimny" під номером 117 (так глядачі назвали екіпаж) визнали сильними суперницями. А ще дві ніжні Ірини довели всім, що автоспорт - це захоплення не лише для чоловіків, підкорювати бездоріжжя під силу жінкам.

 Ірина Ситнік

- Я вважаю, що краще на шаленій швидкості мчати дорогою, аніж сидіти вдома, варити борщ та займатися хатніми справами. Правда ж? - зауважує Ірина Британ у розмові зі мною.

Нагадаємо, аматорські ралі - загальнодоступні автомобільні змагання. Для участі в них потрібно небагато: бажання, автомобіль, що відповідає технічним нормам, і екіпаж з двох осіб. З додаткового обладнання можуть знадобитися тільки калькулятор, секундомір, зошит і кілька олівців для штурмана. Таким чином, участь у цих змаганнях може взяти практично будь-який бажаючий. Ні автомобіль, ні екіпаж не піддаються ніякому ризику - не більше ніж при звичайному русі. Тож якщо ви любите автоспорт, то цілком можете дозволити собі "зіграти в ралі"!

Коментарі:

Останні новини