Як брати Гаврилови та Омельченко з невеличкого хутора зробили Європу

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

На Межівщині є хутір Чугуєво, яким опікуються брати Гаврилови та Омельченко. На першому місці у братів — не лише розвиток господарства, а й турбота про благоустрій рідного краю.

Це місце вражає, захоплює і надихає. Потрапивши в хутір Чугуєво села Новопавлівка, що на Межівщині, складається враження, що ти в європейському містечку. Але це невеличке село із 86 садиб, знаходиться в Україні, з нами по сусідству. А європейського стилю воно набуло завдяки місцевим меценатам братам Миколі та Володимиру Гавриловим та Володимиру Омельченко.

Меценати Чугуєва Ірина Ситнік

У Межівському районі ТОВ "Чугуєво", яке очолює Микола Гаврилов, відоме не лише як сільгосппідприємство. На першому місці у керівництва господарства — турбота про благоустрій рідного краю. Щоб люди від найменшого до найстаршого відчували свою значущість, приналежність до висококультурного цивілізованого суспільства.

Парк Чугуєво Ірина Ситнік

Саме тому соціальна політика керівника товариства Миколи Гаврилова спрямована на будівництво таких об’єктів, які згуртовуватимуть громаду, надихатимуть на розвиток особистих здібностей. А у результаті — люди залишатимуться жити і працювати на рідній землі. 

Сучасний спортивний стадіон Ірина Ситнік

На території села Новопалівка, точніше хутора Чугуєво, за кошти товариства збудований сучасний спортивний стадіон. А для відпочинку — парк.
Хочеш пограти в футбол, волейбол, теніс, дартс, в твоєму розпорядженні

"Чугуєво Арена" Ірина Ситнік

Спортивний комплекс "Чугуєво Арена", відпочити — хутчій до парку "Чугуєво", поплавати в прохолодній чистій та глибокій річці або погребти весла на човнах чи байдарках — вам на пляж. Дорогу до хутора легко знайти, адже від бездоріжжя в Новопавлівці починається дорога з асфальтовим покриттям протяжністю близько 3 кілометрів. Що й говорити, тут навіть левади викошені й дерева впорядковані. Все це дійсно вражає.

Мені видалася щаслива нагода поспілкуватися з керівником ТОВ "Чугуєво" Миколою Васильовичем. До слова, у Чугуєво є своя місцева говірка — вони кажуть Василович, не вживаючи м’якого знаку, власне так у слові відчувається "Сила", як і в нашого героя.

 Ірина Ситнік

У розмові стало зрозуміло, що хутір Чугуєво — це його батьківщина. Тут він народився. У цьому селі мамина хата, яку він перебудував. А колись тут жив його прадід. Микола Васильович говорить, що родинні корені міцно тримаються у рідній землі. Тому, відповідаючи на питання що їх спонукало до втілення ідеї будувати сучасні соціальні об’єкти, говорить:

"Це ж наш дім, і небайдужа людина повинна в першу чергу щось зробити саме вдома, у своєму краю". 

Микола Гаврилов живе в Києві, переїхав у столицю одразу після навчання у Харкові. Працював на авіаційному заводі. У 2001 році умовив братів зайнятися спільним бізнесом на своїй землі.

Навели лад і на фермі Ірина Ситнік

Брати взяли в оренду занедбану покинуту ферму. Колись на тій фермі доярками працювали матері, бабусі, а батьки — скотниками. Все дитинство хлопці провели на конюшні, яка знаходилася на цій фермі. Після занепаду на фермі утворився цілий терикон сміття, який зносили місцеві мешканці. Коли почали займатися бізнесом, вирішили навести лад і на фермі, і в самому хуторі.

Дитячий майданчик Ірина Ситнік

Був період, коли люди почали активно виїжджати з рідного хутора. Хто до Межової, інші у Новопавлівку, а хто в Покровськ чи Донецьк. Микола з братами почали викупляти будинки, подвір’я. На той час це були, в основному, руїни. Всю територію розчистили від сміття, зачистили від руїн. Одним словом, все розпочиналося із благоустрою.

Дитячий майданчик Ірина Ситнік

Одразу після цього побудували футбольне поле і волейбольний майданчик. Почали приїжджати люди, грати. І життя знову завирувало. 

— Зараз мене попросили очолити Межівську федерацію футболу, аби підняти футбол на гідний рівень, — продовжує нашу розмову керівник товариства. — Нам вдалося відмінно організувати чемпіонат серед школярів. Як буде далі, покаже час, бо те, що ми плануємо, вимагає значних фінансів. А те, що виділяється на розвиток дітей — дуже мізерні кошти, майже відсутні. 

Місцеві діти Ірина Ситнік

Коли керівництво "Чугуєва" зверталося за допомогою до місцевих підприємців, часто чули схожі відповіді: неврожай, немає виторгу, свої проблеми невирішені. Однодумців так і не знайшли, але й розвивати спорт не припинили. 

— Спочатку на тренування приходило дуже багато дітей. Потім ставало все менше, — говорить Микола. — Тренування — це постійна робота над собою. Багато хто із юних спортсменів втрачав наполегливість. Але залишилися найвитриваліші, сильні духом і фізично.

Зараз у товариства є два тренери, які офіційно працюють і отримують зарплату від фірми. Тренери працюють з дітьми, вчать їх усім правилам футболу. Заняття для дітей абсолютно безкоштовні. Організували також і команду дівчат, з якою одразу виграли обласний турнір. Брали участь у змаганнях в Скадовську, де у грі з командою Петропавлівки за третє місце поступилися петропавлівським дівчатам. Так що спортивна дружба у нас із сусідами міцна. 

 Ірина Ситнік

Окрім розвитку спорту, займається господарство і захистом довкілля: розчистили русло річки Солона. Хоч у те, що вийде почистити річку, ніхто не вірив. Майже тридцять років річка біля хутора була замулена, заросла очеретом. А брати насмілилися і дали річці друге життя.

 Ірина Ситнік

Тепер купаються разом із місцевими дітлахами, плавають на човнах та згадують своє дитинство.

— У нас було чудове дитинство, просто шикарне. Влітку — річка, футбол, волейбол. Взимку — хокей, лижі, — згадує своє дитинство керівник "Чугуєво". — Здавалося тоді, що іншого нам і не треба. Був у нашому селі клуб зі сценою та кіноекраном. Була школа, дитсадок, магазин. Тому і зараз я вважаю, що все повинно просто бути. Для людей.

Коли приїжджають до товариства гості, навіть із Києва, то всі дивується: такого стадіону немає навіть у столиці. І це прикро, що не всюди такі можливості. Особиста думка керівника — треба робити все по-сучасному, добротно, якісно, або взагалі не роботи. 

Парк Чугуєво Ірина Ситнік

— Коли їздиш за кордон, бачиш такі стадіони майже в усіх населених пунктах. І це нормальне явище, яке сприймається як належне. То чому в Україні не можна створювати не гірші умови для дозвілля людей. Люди на це заслуговують. І так повинно бути, просто повинно. Тож спочатку ми і створили такий чудовий стадіон, а після зробили і парк відпочинку, — ділиться думками Микола.

Парк Чугуєво Ірина Ситнік

П’ять років тому на місці парку був пустир із руїнами колишнього Будинку культури, все заростало бур’яном. Брати оформили ділянку і почали боротьбу з бур’янами, але то були дрібниці у порівнянні з судовою тяганиною за цю ділянку. Багато дорогоцінного часу витрачено саме на владнання паперових питань. Та все ж парк побудували справді чудовий. 

Чугуєво - готель Ірина Ситнік

Мають брати  великі плани щодо розвитку туризму у рідному краї. А потенціал у них дійсно безмежний: красива природа, талановиті люди. Ще одна цікава ідея — розвивати футбольний бізнес. Щоб приїжджали до них команди на спортивні змагання. Для цього є і готель, і їдальня. Створюють ще одне, менше, футбольне поле. А щоб приваблював гостей гарний хутір, прийняли рішення надавати своїм працівникам безвідсоткове кредитування на ремонти будинків. 

Парк Чугуєво Ірина Ситнік

Микола Васильович упевнений, що ділитися планами — не дуже вдала звичка. Краще вже ділитися успіхами. Але і тут він переконаний, що всього збудувати неможливо. Бо створивши щось одне, не складеш руки і відпочиватимеш. Обов’язково з’явиться ще одна ідея, яку захочеться втілити в життя. Тож необхідно увесь час рухатися вперед. Доброю ознакою цього руху є те, що молоді люди залишаються жити і працювати в цьому невеликому селі.  

Фотогалерея

ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
ЧугуєвоІрина Ситнік
 

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини