Шановна редакціє! Слідкуємо за сайтом Petropavlivka.city та сторінкою у Фейсбуці. Спасибі за можливість дистанційно відвідати цікаві заходи по всьому району, переглянути фото та відео. Часто із знайомими обговорюємо побачене.
Зізнаємося, що по-доброму заздримо жителям тих сіл, у яких звичайні свята проходять яскраво та креативно. Мабуть, у селах й люди дружніші, і влада місцева більше турбується про людей, та й підприємці і землекористувачі не відвертаються від народу. Села невеликі, а живуть цікаво: Лозове, Маломиколаївка, Петрівка, Олександропіль.
Дуже хочеться, щоб і в нашій Петропавлівці культурне життя було насиченим та змістовним. Адже у нас багато молоді, багато дітей. І не кажіть, що молодим людям байдуже, що їм цікаво лише з пивом на «шатрах»! Багато молодих сімей із задоволенням стали б учасниками дійства. І на ярмарок вийшли б, й доробки приготували.
Здається, у нас у селищі життя застигло на місці. Всі заходи за одним сценарієм: пам’ятник, клуб, стадіон чи паркова зона. Не секрет (це всі знають!), що урочистості проводять у робочий час, щоб на концерт «зігнати» з адміністрації, а то інколи ще й учнів з обох шкіл. Більшість заходів проходить у напівпустому залі Будинку культури. А масовість районним заходам додають учасники художньої самодіяльності сільських клубів. У вихідні дні взагалі себе нікуди подіти.
Дивимося відео з сільських свят. Може й не так довершено там співають та танцюють, але там є душевність. Вміють у селах і пожартувати, і посміятися.
Бачимо, що такі свята єднають усю громаду. А як уміють оформити свято, які фотозони облаштовують! Немає схожих між собою, кожне село має свої особливості. А ми ж теж уміємо так! Є у нас багато майстрів, кулінарів, самодіяльних аніматорів та аматорів всіх справ. Ми тут живемо, тут будуть жити наші діти. Чому ж ми частіше скиглимо, ніж щось творимо? Чому живемо в уповільненому темпі, ніби спимо?
Так і хочеться крикнути голосно: Петропавлівко, прокидайся! Односельці! Давайте жити повноцінним життям!
Людмила, Тетяна, смт Петропавлівка.
