У сьогоднішньому матеріалі ви, наші читачі, маєте можливість продовжити екскурсію Нацбанком України. Пропоную вам дізнатися цікаві факти про будівлю головного фінансового органу держави та історію виникнення Національного банку України.
В усі періоди боротьби за незалежність нашої країни велике значення для розбудови самостійної суверенної Української держави мало впровадження національної валюти та створення незалежної банківської системи.
22 грудня 1917 року Центральна Рада прийняла закон про перетворення Київської контори Держбанку Росії на Український державний банк.
Понад 100 років – головний банк країни
Будівля Національного банку України – це архітектурна перлина Києва та довершений зразок досягнень у будівництві початку ХХ століття.
Побудована на вимогу часу, споруда Національного банку є втіленням експериментів головного архітектора Олександра Кобелєва. У дивовижному дизайні архітектор поєднав північно-італійську готику та раннє флорентійське Відродження. Художнє оформлення банку – заслуга італійського майстра Еліо Саля, автора знаменитих фантастичних істот на Будинку з химерами.
Ззовні будівля Національного банку – це романтик, а всередині – точний механізм, спроектований для ефективної роботи головного банку країни.
Приміщення просторі та зручні, конструкції – міцні та довговічні, вентиляційна та протипожежна системи – безпечні та технологічно інноваційні.
Архітектурна витонченість і технічна досконалість будівлі підкреслює особливу роль центрального банку, покликаного керувати фінансовою системою держави.
Спочатку була Київська контора Державного банку
На кінець ХІХ століття інтенсивний розвиток банківської справи вимагав модернізації ділових приміщень Києва. Стала затісною і двоповерхова будівля Київської контори Державного банку, побудована в стилі ампір в 1841 році.
Пошук вирішення проблеми розпочався у 1891 році. Але лише восени 1902 року було закладено фундамент нинішньої будівлі Національного банку України.
Архітектор Олександр Кобелєв переміг у конкурсі на кращий проект майбутнього банку. Він зміг найкраще спланувати розташування службових приміщень, виходячи із можливої кількості службовців і необхідних операцій, які мали відбуватися швидко та зручно для всіх учасників. Реалізацію проекту доручили найкращим майстрам будівельної справи. Різні види робіт виконували близько двадцяти підрядників, ретельно відібраних на конкурсі.
Будівля банку стала вершиною технічної досконалості
На той час будівля стала вершиною технічної досконалості. Банк був оснащений центральним паровим опаленням, електричним освітленням, а також першою в Європі системою протипожежної безпеки. Найбільше вражає складна система вентиляції, яка становила дев’яту частину загального бюджету проекту.
У 1934 році Київ знову повернув собі статус столиці України. Стало зрозуміло, що приміщення головного банку вже не відповідало новим вимогам часу. Того ж року ризикований, але надзвичайно успішний проект з надбудови другого поверху банку знову реалізував Олександр Кобелєв спільно зі своїм учнем Валер’яном Риковим.
Боги та Янголи охороняють банк
Зала банку прикрашена скульптурами античних богів
Призначення будівлі підкреслює не тільки практична функціональна частина, а й символізм її оздоблення.
Фасадну частину споруди оформив архітектор Олександр Вербицький. На фасаді він розмістив герби трьох губерній, які у той час обслуговував банк, – Київської, Подільської та Волинської. Поруч – чотири псевдогерби різних сфер діяльності, що потребують банківського кредиту: жезл Меркурія символізує торгівлю; зубчасте колесо, циркуль і рейсшини (символи інженерії) – промисловість; ланцюг і снопи колосків – сільське господарство; якір, колесо і крила – транспорт.
З фасаду будівлі грифони пильно стежать за рухом на вулиці Інститутській. За античною міфологією грифони охороняли золоті копальні скіфів.
Розкішна операційна зала банку прикрашена скульптурами античних богів.
Гермес допомагає в отриманні прибутку й торгівлі. Деметра опікується землеробством і родючістю. Афіна Паллада наділяє мудрістю. Гефест допомагає у рутинному повсякденні відточувати майстерність і професіоналізм.
Угорі по центру стелі височіє в латах римського полководця захисник і покровитель Києва архистратиг Михаїл. Це третє зображення за час існування будівлі, виконане львівськими майстрами у 2006 році. Перше не пережило реконструкції 1934 року, друге – з’явилося в 1995 році після капітального ремонту операційної зали.
Нова історія будівлі Нацбанку
У 1991 році із здобуттям незалежності знову постало питання про розширення приміщення Національного банку України. Першу будівлю банку розширили, їй повернули портик з колонами, наблизивши фасад до первісного вигляду.
Кияни і гості древньої столиці захоплюються будівлею Національного банку України в дизайні, створеному архітектором Кобелєвим і тисячами невідомих майстрів. Завдяки своїй мистецькій довершеності будівля вважається однією з високо художніх та найкраще збережених архітектурних пам‘яток Києва.
Формування в Україні власної національної фінансової системи
Каси операційної зали
Початок минулого століття для нашої країни став справжнім історичним випробуванням. Наприкінці січня 1918 року більшовики окупували Київ.
У всіх містах вони зламали сейфи українських банків та їхніх відділень, перевели кошти у Держбанк РСФРР, конфіскували золото у злитках і монетах.
За Гетьманату впродовж 1918 року Держбанк спільно з Міністерством фінансів проводив активну роботу щодо формування в Україні власної національної фінансової системи і виходу її з російської рублевої зони. Окрім того, через Державний банк уряд Української держави здійснював міжнародні фінансові транзакції.
Національний банк України – фінансове серце незалежної України
Команда журналістів
Створення Національного банку України стало можливим після проголошення державного суверенітету України 16 липня 1990 року. Правовою основою став Закон «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 року, за яким Українська республіканська контора Держбанку СРСР перетворювалася на Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави. Цей документ також проголошував створення самостійної дворівневої банківської системи України ринкового типу, у якій першим рівнем є НБУ, а другим – інші банки.
Заступник Голови Національного банку України Роман Борисенко під час екскурсії розповів журналістам:
- Національний банк щодня працює над втіленням реформи фінансового сектору і надалі продовжуватиме цю роботу. Адже наші цілі незмінні – забезпечення цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку. Постійне впровадження проектів з переліку Комплексної програми дає змогу будувати здоровий розвинутий фінансовий ринок із прозорими та чіткими правилами в усіх сферах, а також створювати ефективну та надійну систему захисту прав споживачів фінансових послуг та кредиторів. У такий спосіб ми зможемо інтегруватися до європейської спільноти центральних банків, а також увійти до єдиного внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС.
Комплексна програма банківських реформ повністю побудована на вимогах Угоди про асоціацію України з ЄС, запевняють головні фінансисти нашої країни. Тож маємо велику надію, що Україна, будуючи власну фінансову систему, упевнено рухається до європейської спільноті.
У наступному номері передплатники «Степової зорі» зможуть прочитати повне інтерв’ю із Романом Борисенком, заступником Голови Національного банку України.
Матеріал підготовано за результатами прес-туру до Києва у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.
