Найдивовижніші інтерпретації новин можна почути в черзі до каси, в громадському транспорті, на зупинках – від людей старшого віку. Як формується їх сприйняття подій в країні і як на це вплинути – ми спробували розібратися.
Коли ми купуємо в магазині новий предмет або річ, то беремо його разом з інструкцією і гарантією. На коробці з продуктами можна знайти детальну інформацію про склад, корисні і шкідливі елементи, іноді додається список з рецептами приготування страв.
У кожній упаковці з ліками можна знайти вкладиш з рекомендацією і застереженням, терміном зберігання. І тільки продукт, який виготовляють ЗМІ, приходить в наш будинок без анотації. Хоча побічних ефектів у нього чимало: отруєння неякісною інформацією загрожує підвищенням тривожності, погіршенням сну і апетиту, а також може позначитися на спілкуванні з близькими та прийнятті важливих рішень.
"Жахливі" новини з однієї черги
"Жахливі" новини з однієї черги
Ользі Миколаївні 65 років, новинами цікавиться: радіо на дачі слухає, щотижневі місцеві газети виписує, телевізор дивиться. Завдяки супутниковій антені, знає і що відбувається в країні, і чим дихають сусіди. Інтернетом користується, але шукати інформацію в он-лайні їй не подобається.
- Пишуть багато різного - не розберешся, - каже Ольга Миколаївна. - Навіщо Різдво православне переносити з 7 січня на дату Різдва католицького? Це наші традиції, нас Європа підім'яла, скоро зжере з потрухами.
Обурюється і з приводу новин про скасування виплат жінкам декретної допомоги з 2019 року:
- Все скасували: всі пільги, всі дотації. Жах! Всіх на роботу виганяють, за півтори тисячі дитині з року няню наймати потрібно.
Сергій Миколайович, років 80, на вигляд бадьорий. Нещодавно переніс інсульт, але вважає, що в світі всі проблеми через людські слабкості. Цього року йому відмовили в субсидії на квартиру через те, що прописана онучка, у якої чоловік поїхав на заробітки в Чехію.
- Там люди живуть. І пенсії гідні, і рівень життя вищий. Був би молодший - обов'язково б поїхав. - Дивиться по телевізору все новини на всіх каналах. Спеціально пресу не купує - дорого. Є ноутбук і новини коментує в соцмережах, будь-який візит рідних перетворюється в заняття з політінформації. Не вірить Супрун і в сучасні медичні реформи:
- Кому ми потрібні? Які декларації? Все тільки за гроші! За останній рік від вакцинації в Україні померло 15 осіб, але від нас журналісти правду приховують. Наші реформи - це замилювання очей європейцям. І освіта нікудишня. Діла не буде.
Ірина Василівна, 60 років, все життя працює бухгалтером. Газети не купує в
цілях економії, радіо не слухає, а ось телевізор вдома увімкнений цілими днями.
- Новини о 19:00 дивлюся як "Отче наш". Якщо яка-небудь інформація обурює, шукаю її на інших каналах, щоб упевнитися, - розповідає вона.
В Інтернеті читає стрічку новин на фейсбуці або Укр.нет. Про події на Донбасі дізнається правду від сестри по телефону - вона там живе.
- А пенсії всюди маленькі, і по телевізору сказали, що через пенсійну реформу кількість пенсіонерів в Україні скоротиться з 12 до 5 мільйонів чоловік.
Вважає, що журналісти діляться на чесних і тих, хто за гроші напише що завгодно, а таких повно і в Україні, і в Росії, і в інших країнах. Так і коментує: "Дурять нашого брата".
Черга рухається, і співрозмовники, сплативши рахунки, розходяться у справах
Черга рухається, і співрозмовники, сплативши рахунки, розходяться у справах, поринаючи в новий інформаційний потік. Ось так з черги в чергу, з двору в будинок кочують новини, обростаючи по дорозі новими деталями і подробицями.
18% громадян України основним джерелом новин вважають особисті соціальні кола: родичі, друзі, сусіди, колеги. Кожен четвертий українець отримує інформацію з соцмереж і від українських інтернет-сайтів (27%). Абсолютна більшість громадян України дізнаються про ситуацію в країні і світі від телеканалів. Іншими джерелами (преса, радіо) користуються не більше 8% населення.
А що насправді?
1. Про "католицьке" Різдво
Немає поняття католицьке чи протестантське Різдво. Є свято Різдва Христового, що відзначається християнськими конфесіями згідно різними календарями. Українська Православна Церква, як і багато інші Помісні Православні Церкви, відзначає це свято за юліанським календарем 7 січня. І це навіть не питання конкретної дати святкування Різдва, це питання церковного календаря. Тема дати святкування Різдва сьогодні активно використовується в контексті протистояння євроінтеграції в Україні, про що і свідчить розповідь Ольги Миколаївни.
2. Про скасування декретної відпустки
Декретна відпустка з 2019 року точно така ж, як і увесь попередній час. Зі збереженням місця на роботі і допомоги на дитину. Жінка може знаходитися в "декреті" поки дитині не виповниться 3 роки. Так само при народженні дитини жінка отримає грошову допомогу в розмірі 10 тисяч 320 гривень. А потім ще 30 тисяч 960 гривень протягом 36 місяців (по 860 гривень щомісяця). Ольга Миколаївна повірила фейку, запущеного журналістами, які не розібралися з пілотним проектом "Муніципальна няня", ініційованим Міністерством соціальної політики з 1 січня 2019 року.
3. Про смертельні випадки від вакцинації
З 1991 року в Україні не відбулося жодної смерті через вакцинацію. У 2018 році 15 осіб померли через відсутність щеплення і загального імунітету. На тлі загальної недовіри до дій міністра охорони здоров'я, Сергій Миколайович переплутав інформацію.
4. Про пенсійну реформу
Про пенсійну реформу
Станом на 1 січня 2017 року в Україні нараховувалось 11 956 198 пенсіонерів, тобто майже 12 мільйонів чоловік. Через реформи за п'ять років на пенсію не вийде 800 тисяч українців. А на 5,5 млн осіб зменшиться чисельність населення України до 2050 року - за прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень. Ірина Василівна помилково склала разом два факти, або повірила новинам, які зараз активно поширюють проросійські сайти.
Середньостатистичний громадянин нашої країни не має досвіду протистояння інформаційним атакам – у попередніх поколінь не було необхідності напрацьовувати такий досвід. Відповідно, і передати його "з покоління в покоління" не вдається, а сформувати самостійно не в кожного виходить.
Анжеліка БАБИЧ, в рамках проекту "re:start democratic discourse" за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини
