У суботу до журналістів «Степової зорі» звернулася жителька села Хороше Людмила Приходько із проханням допомогти у вирішенні питання. У селі Коханівка живе її тітка Любов Семенівна. Жінці 78 років. Самостійно вона пересуватися не може. Живе окремо в будинку, донька Світлана проживає окремо, навідується, але більшість часу жінка закрита у будинку. Сусіди розповідають, що чують, як одинока жінка кричить. Зайти до неї ніхто не може, як двері замкнені. Племінниця зачиненої жінки сказала, що навіть рідні не можуть прийти провідати.
Головна редакторка «Степової зорі» Ірина Ситнік звернулася до в.о. начальника райвідділу поліції Тетяни Бевз. Тетяна Іванівна відгукнулася і посприяла тому, щоб поліція змогла виїхати в село Коханівку. Це був не перший виклик за цією адресою цього тижня.
На приїзд поліцейського автомобіля підійшли сусіди. Сусіди підтвердили те, що зачинена жінка часто кричить і її чути на вулицю.
Підійшла донька Світлана, провела до будинку, де знаходилася її мати. У будинку було тепло, донька розповіла, що приходить до матері двічі на день, приносить їсти.
- Апетит у матері добрий, з’їдає все, що приношу, - пояснює донька. – Навідуюсь, щоб топити у хаті та поглядаю на неї. Доглядати за нею непросто – під час приступу розриває на собі одяг, розкидає все, не встигаю прибирати за нею. А замикаю двері, щоб не вийшла, чи хто чужий не зайшов.
Рідні ж говорять, що навіть для них двері закриті, а вони б хотіли її провідати.
- Забрали в матері й телефон, - говорить племінниця Людмила. – Рідні з іншого міста не можуть поговорити. Вона ж у здоровому глузді! Впізнала мене, розмовляє.
Докоряє рідня доньці за те, що не везе до лікаря. Бабуся, дійсно, говорила при тямі. Мабуть їй теж такі сварки вже набридли, бо у відчаї казала:
- Залиште мене у спокої, не треба мені ні швидку викликати, ні поліцію.
Коли ж зачинили двері в кімнату, де старенька лежала, вона почала кричати: «Не закривайте мене! Я ж не в клітці». Сусіди говорять, що можливо жінка боїться лишатися наодинці, тому й кричить.
Представники поліції вислухали обидві сторони, порадили проконсультуватися з лікарем. Донька сказала, що повідомляли сімейного лікаря про стан матері, але лікар не приїхала.
У понеділок до Любові Семенівни прийшла фельдшер Коханівського ФАПу Чаус Анна. Вона повідомила, що тиск, рівень цукру та температура жінки нормальні. Фельдшер зателефонувала сімейному лікарю. Лікар сказала, що причин для візиту лікаря немає, а деякі розлади жінки пов’язані із основним діагнозом.
Від редакції:
Ситуація, що склалася, не суто сімейна. Хоча й дуже болюча для усіх сторін конфлікту. «Старість – не хвороба», - люблять говорити лікарі. Доглядати хвору людину похилого віку – важка ноша. Є прихильники обох сторін – сусіди, що розділяють думку і тих, і інших.
«Жити треба поряд з матір’ю, щоб вона від самотності не кричала», - говорять одні.
«Не можна доньку засуджувати, вони купили окремо будинок, бо жити разом неможливо, але ж вона до неї ходить. Не можна сказати, що жінка не доглянута», - говорять інші.
Двічі на тиждень для вирішення цього конфлікту виїжджала поліція. Всі у селі знають цю ситуацію. Поліція склали протоколи, зафіксували виїзд. Невже не можна вирішити це питання на місцевому рівні.
Але жодного разу до жінки не навідалися представники Хорошівської сільської ради. Поговорити з донькою, матір’ю, рідними, порадити, що робити – це в силі місцевих депутатів. Чому ж все частіше люди звертаються в редакцію газету, в поліцію, а не до тих, хто живе поряд і повинен знати всі проблеми своїх виборців?
