Давні пам’ятки, які раніше знаходилися біля Петропавлівської школи №2, після перенесення районного музею в приміщення районного Будинку культури, встановили поруч з будівлею.
Директор історико-краєзнавчого музею Ніна Сергієнко розповіла, що ці пам’ятки належать до ХІІІ століття.
- На території Дніпропетровської області найбільше пам’яток половецької доби. До наших днів по Україні збереглося понад дві тисячі. Баби символізували предків і ставилися в спеціально споруджених для них святилищах. Їх зводили зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів.
Це були звичайні квадратні або прямокутні загородки, споруджені з каменю.
Кам'яні баби — безцінний матеріал для історика, що дозволяє судити про одяг, прикраси, зброю, побутові предмети, зовнішність, вірування, звичаї тюркських народів.
ХІІ століття — період розквіту половецької скульптури і найповнішого її розповсюдження в половецькому степу. У половецьких майстернях виготовлялося тисячі статуй. Завдяки дуже повним зображенням можна точно уявити особливості вбрання.
Ніна Іванівна говорить, що наявні баби – зображення військових начальників того часу.
