Головне завдання благоустрою –
вивезення сміття
Дуже великою і болючою темою для Миколаївської громади залишається благоустрій територій. Перше завдання громади – це збір і вивезення сміття. Як виявилося, люди не дуже активно проявляють свідомість. Тому планують в ОТГ довести дане питання до того рівня, щоб люди могли прибрати і утилізувати сміття. І все це було за схемою, за планом санітарної очистки населених пунктів. Аби все було цивілізовано – і в селах, і на всіх прилеглих територіях, біля закладів та на кладовищах. З цього в громаді й почали.
- Найбільша робота проводилася в таких галузях як освіта, культура та благоустрій, – говорить Людмила Гарнатко. – Почали зі сміття. Перший рік – повивозили, позагортали все, що могли. Але, на жаль, сміття знову почало з’являтися на тих же самих місцях. Самосвідомість людей ще дуже низька, але цей пасивний стан ми змінюємо і потихенько все-таки покращення у нас є. Ми ввели нову послугу – вивезення твердих побутових відходів комунальним підприємством. Це дуже допомогло.
Люди стали добровільно заключати договори щодо вивезення сміття. У правилах благоустрою Миколаївської ОТГ є така норма, що укладення договорів з комунальним підприємством, яке надає послуги з вивезення і утилізації відходів, – обов’язкова. Тому будуть змушені на сесії піднімати питання про тих, хто не уклав договір, і накладатимуть відповідний штраф. Умовляння і роз’яснювальна робота, як виявилося, не зовсім допомагає деяким людям. Тож і дійшли до такого рішення. Але, на щастя, велика кількість людей все ж підписали угоди і сплачують кошти за надану послугу.
- Послуга з вивезення сміття зараз коштує 18 гривень 34 копійки, – говорить Людмила Гарнатко. – Така ціна у нас з першого лютого. Ми уклали договір з комунальним підприємством та з полігоном у Першотравенську. Але щось треба робити в нашому регіоні і задуматись над тим, щоб своє ж сміття або спалювати, або якимось іншим чином сортувати і десь вивозити. Інакше ми всі в цьому смітті невдовзі загрузнемо.
На щастя, призупинився продаж штучних квітів
Одним з позитивних результатів минулого карантинного локдауну стало те, що призупинився продаж штучних квітів під час поминальних днів. Попросили працівники сільради і місцевих священників вести роз’яснювальну роботу серед прихожан. Штучні квіти не притаманні нашому народові у поминальних ритуалах. Можливо, це й красиво, але надалі всі ці квіти купами лежать біля кладовищ і великі затрати йшли, щоб їх утилізувати. У минулому році 90% жителів таких квітів вже не використовували.
- Завдання всього нашого регіону боротися з усім сміттям, – Упевнено говорить Людмила Гарнатко. – Для цього ми, вигравши грант, придбали баки для сортування сміття. Розмістили їх в зручних місцях для людей. Щоб люди змінювали свою свідомість, сортували, приносили і складали в різні ємності, а ми його вивозили, як це належить. Та, на жаль, не скрізь вийшло. Найбільше виходить сортувати по закладах, в школах, дитячих садочках. А на інших територіях, де люди почали скидати все, що тільки можна, доводилося витрачати немалі кошти, аби сміття ще раз завантажувати в потрібні баки і вивозити на полігон.
До речі, сміттєві баки раніше стояли по всій громаді в громадських місцях. Але тепер залишили баки тільки для пластику. Вони стоять на певних місцях. Пластик люди зносять, потім його збирають в окремому приміщені, бо тепер треба знайти покупця і придбати прес, щоб пластик мав товарний вигляд. Інакше його ніхто брати не буде.
Найбільший відсоток укладених договорів – це Миколаївка
Є велика проблема зі сміттям у Васильківському, особливо з неплатинками. Керівництво людей розуміє, що немає роботи, доходи малі. Але що робити? Коли половину бюджету мусять витрачати на прибирання, а їх могли б пустити в ту саму освіту чи в медичний заклад, чи культуру, або ж на водопостачання, дороги тощо.
- У 2020 році до нас приєдналася Дмитрівка, і знову ж таки почали зі сміття, – продовжує Людмила Гарнатко. – Сміття багато. В Олефірівці прямо із траси видно гори сміття. Хоч і село невелике, людей мало залишилося, але сміттєзвалище росте. Захоронили, зачистили його, та бачимо, що знову воно з’являється. У Дмитрівці – дуже велике сміттєзвалище біля підстанції. Теж витратили гроші, загорнули. Повивозили сміття звідусіль і також навесні із кладовищ. Чисто було недовго. Але все одно будемо працювати, адже, де люди – там і сміття, і нічого з цим не поробиш.
Сміття в Дмитрівці зараз в тестовому режимі вивозять безкоштовно. Це так заохочують людей. Трактор їздить по середах, об’їжджає всю територію. Все більше людей виносить сміття для того, щоб вивезли.
Із Петрівського округу, Миколаївки, Васильківського вже два роки сміття вивозиться стабільно. Якщо брати у відсотках, то найбільший відсоток укладення договорів – це Миколаївка. Люди дійсно відгукнулися і оплачують майже вчасно. Звичайно, заборгованість є, але виправляються. Непогано по Петрівському округу щодо укладення договорів, а от платять трішки менше, особливо Катеринівка і Мар’яна Роща. Більш проблемний Васильківський округ. Та діватися нікуди – сміття вивозять, прибирають.
- Ми проводили два роки поспіль конкурс на найкращий двір, найкращу вулицю, найкраще село, господарський двір та найкращий заклад, – розповідає Людмила Гарнатко. – Виявили, що жителі були зацікавлені. Але ментальність у нас така, що в дворі, там, де я живу, працюю або знаходжуся, там і зможу прибрати, а те, що по вулиці чи по селу, то мені не дуже потрібно.
У конкурсі з благоустрою були й чудові призи. Наприклад, за 2019 рік жителі Петрівки виграли чудову гойдалку, яку встановили на місці, де проводиться Івана Купала. Вулиця Лугова виграла призи для свого громадського куточка, в них зараз там дуже красива вулиця, вся в квітах. У Петрівці Хутір, так вони називають частину села, отримав стіл і лавки. Тепер вони там збираються усією вулицею. Заклад культури с. Мар’яна Роща здобув сканер, принтер, мікрофони.
У 2021 році планують проводити анти-конкурс з благоустрою. Об’їжджатимуть з дільничними територію, виявлятимуть найбрудніші вулиці та населені пункти. І призи теж будуть іншими – висвітлення в засобах масової інформації і оголошення серед людей «героїв» конкурсу та їхні «досягнення». І, звісно, накладання штрафних санкцій.
- Найменші штрафи, по адмінкодексу, 340 гривень, – говорить пані Людмила. – Ну а далі – до 1300 грн. Так що працюємо в даному напрямку. Не хотілося б вдаватися до непопулярних рішень. А краще знаходити спільну мову, домовлятися виконувати правили та санітарні норми благоустрою. Якщо робити це систематично – буде толк. І порядок та чистота стануть головними складовими Миколаївської громади.
На світлинах: моменти екоакцій та благоустрою.
