Життя після Томосу. Як об’єднуються українські церкви

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Напередодні Різдва Вселенський Патріарх Варфоломій подарував Томос про автокефалію православній церкві в Україні. Документ підписали всі представники Священного Синоду, тож українські віряни нарешті отримали єдину і канонічну установу – Православну церкву України. Як відбувається об’єднання, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Творення єдиної церкви

До Православної церкви України (ПЦУ) автоматично долучились громади Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви. Тим часом російський патріарх Кирило виступив проти помісної церкви, назвавши її "возз’єднанням розкольників".

Після появи ПЦУ глава УПЦ МП Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України. Українські громади МП опинились перед вибором: об’єднатись із новоствореною ПЦУ або стати російською церквою в Україні. 

Творення єдиної церкви Фото: Вікіпедія

На Об’єднавчому Соборі, що відбувся 15 грудня, були присутні лише два архієреї УПЦ МП – митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) та митрополит Вінницький і Барський Симеон. Вони ж перші перейшли до ПЦУ. Утім, більшість архієреїв МП  поки що залишаються під владою Росії. 

За словами в.о. прес-секретаря ПЦУ Івана Сидора, реєстрацію Київської митрополії Православної церкви України завершать до кінця січня. На 3 лютого запланована офіційна церемонія входження на престол предстоятеля помісної церкви митрополита Епіфанія. Після цього громади зможуть юридично долучитись до нової інституції. 

Кількість парафій, які перейшли з колишньої Української православної церкви Московського патріархату до помісної церкви, постійно зростає. За останньою інформацією їх уже понад 115. Серед них – два кафедральні собори (Спасо-Преображенський собор у Вінниці та Миколаєво-Успенський собор у Коломиї).

Майнові питання

Щоб унормувати перехід церковних громад і вирішити майнові питання, Верховна Рада 18 січня ухвалила зміни до закону !Про свободу совісті та релігійні організації!". Зокрема, депутати визначили, що релігійна громада може змінити підлеглість, якщо за це на зборах проголосує дві третини прихожан і засвідчить своє рішення підписами. 

У ПЦУ кажуть, що прибічники російської церкви виступали проти ухвалення цього закону, оскільки раніше могли шантажувати громаду тим, що вона позбудуться свого храму. Але у документі чітко вказано, що храм залишається у власності громади. 

Парафіяни можуть перейти до помісної церкви

"Забороняється вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни підлеглості у канонічних і організаційних питаннях", – йдеться у законі.

Таким чином, коментують експерти, парафіяни можуть перейти до помісної церкви, навіть якщо їхній священик проти. А частина прихожан, яка виступає проти переходу, має право утворити нову громаду. Але тоді вони повинні укласти новий договір про користування храмом і майном з їхнім власником. Наразі закон направлено на підпис Президенту України Петру Порошенку. 

Складнощі переходу

Найбільше парафій Московського патріархату перейшли до помісної церкви на Вінниччині – понад 30. Також серед лідерів Хмельниччина і Черкащина. Крім того, про об’єднання із ПЦУ оголосили громади у Волинській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій та інших областях.

Цікаво, що ініціатором переходу в одних випадках є священик, в інших – сама громада. Наприклад, у селі Мерви Горохівського району Волинської області рішення про об’єднання  було обопільним і назрівало давно.

"Думка про перехід у нас з’явилася давно, але ми чекали Томосу від Вселенського Патріарха. Коли 5 січня Томос було підписано, а 6 січня вручено митрополиту Епіфанію, ми після Різдвяної служби зібралися на збори і одноголосно громада проголосувала за перехід до Православної Церкви України. У нас є протокол зборів, усе задокументовано. Я уже написав відповідний лист митрополиту Волинському і Луцькому Михаїлу", – розповів отець Павло (Кліцук).

Складнощі переходу Фото: Вікіпедія

Утім, не скрізь процес відбувається так злагоджено. У кількох волинських селах священики відмовились виконувати бажання громади і навіть погрожували парафіянам.

Для прикладу, мешканці Красоноволі Мановецького району не пустили священика на службу, а в селі Бронниця Камінь-Каширського району священнослужитель УПЦ МП разом із кількома десятками чоловіків вимагав від голови сільради показати списки тих, хто голосував за розірвання зв’язків із московською церквою. Схожі інциденти трапились у Житомирській та Одеській областях.

Так, у селищі Пужайкове Балтського району, громада якого перша на Одещині заявила про перехід з МП до ПЦУ, зараз немає власного батюшки. Колишній протоієрей Владислав Тарасов спочатку людей підтримав, а потім під тиском російської церковної влади відмовився служити в українській церкві.

Втім, як наголошують експерти, процес відродження єдиної православної церкви в Україні вже не спинити. У ПЦУ очікують, що за кілька років більше ніж половина приходів УПЦ МП перейде до української церкви. 

Коментарі:

Останні новини