/upload/article/ezMOcZugjaH2qefQLSvE.jpg /upload/article/ezMOcZugjaH2qefQLSvE.jpg

Як від лікування у районній лікарні чоловік інфаркт отримав

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Шановна редакція "Степової зорі" та сайту Petropavlivka.city! Зробивши нещодавно операцію на серці, маю на душі невгамовний, пекучий біль. І цей біль не від хірургічного втручання. А від безвідповідального, непрофесійного ставлення медичних працівників нашої районної лікарні до своїх же пацієнтів.

Не можу витримати болю і ділюся з вами та вашими читачами, бо впевнений, що моя історія вже траплялася у районі неодноразово.

Паперові рецепти вже не діють, а електронні – ще не запрацювали

Електронні рецепти Фото із інтернету

Третій місяць поспіль я не можу здати аналіз на холестерин. Мені цей аналіз робити приписано обов’язково щомісяця. Та мені говорять в центральній лікарні, що немає фінансування. І прямо заявляють: йдіть в платну клініку. Але ж ця послуга мені гарантована договором, який я укладав із сімейним лікарем. За рахунок цього договору аналізи повинні бути безкоштовними. 

Раніше сімейний лікар надавала мені безкоштовне направлення. Тепер чую, щоб я йшов до платних спеціалістів, бо в районній лікарні аналізів таких не роблять. Чому я повинен йти до платного, коли маю право скористатися безкоштовною послугою. 

Біда і з доступними ліками

Біда і з доступними ліками. На початку березня цього року ходив я в різні аптеки. В яку не зайду, всюди одне і теж: вже закінчилися гроші, чекайте наступного місяця. Наступного разу приходжу – вже електронні рецепти. З першого квітня запрацювали в Україні електронні рецепти. А в нашому районі до сих пір не діють. Виходить, паперові рецепти вже не діють, електронні – ще не запрацювали, точніше, медики не навчилися з ними працювати. 

Виникає думка, що платні послуги введені для того, аби люди платили за гарантовані їм державою безкоштовні послуги. 

На сьогодні це четвертий місяць, коли не можу зробити потрібну процедуру

Розумію, якби я сам особисто захотів зробити аналізи, але ж мені необхідно їх отримати обов’язково, за медичним приписом. На сьогодні це четвертий місяць, коли не можу зробити потрібну процедуру. А мені це вкрай потрібно, бо нещодавно переніс операцію на серці. Мені життєво важливі відповідні аналізи на холестерин.

У мене інфаркт, а мені поставили діагноз "остеохондроз"

Пекучий біль в грудях pxhere.com

Обурення накипіло настільки, що терпіти несила. Тому і звертаюся до нашої районної газети, бо скаржитися більше нікому, те що я живий після "лікування" районних медиків - просто диво.   

23 березня 2017 року відчув нестерпний пекучий біль в грудях. Поїхав на швидку до ЦРЛ. На швидкій розказав, що дуже пече біля серця, руку тягне, аж судомить. Мене направили до сімейного лікаря. Кажу їм, що мій лікар в Новоселівці, повертатися далеко. Направили до сімейного районної лікарні. А там черга. Вистояв чергу. Хоча на швидкій бачили мій важкий стан. Не пам’ятаю, навіть, як і витримав. 

Сімейний лікар відіслала мене зробити кардіограму та аналізи

Сімейний лікар відіслала мене зробити кардіограму та аналізи. Я все зробив, знову прийшов до сімейного. Вона подивилася, спрогнозувала у мене остеохондроз. Пообіцяла, що отримаю направлення до кардіолога. До всього цього виписала ліків на 1000 гривень, які, звісно, я придбав. Порекомендувала їхати додому.

Дістався я свого дому у Вереміївку. Відчуття було таке, немов зараз помру: біля серця пече, руку тягне, стає ще гірше. Викликав швидку допомогу. Півтори години чекали на їхній приїзд, але вони не приїхали.

За цей час зателефонували доньці та зятю у Першотравенськ. Приїхали вони і забрали мене до міста. Зять запідозрив у мене інфаркт, подивися на зроблену кардіограму і стверджено сказав, що так воно і є. Обурення не було меж, бо в районній лікарні цього не виявили. 

Зробили операцію на серці pxhere.com

У Першотравенську я лежав два тижні в реанімації, потім у відділенні. Перевели в обласну лікарню імені Мечникова. Там порекомендували негайно зробити операцію. 

В обласному кардіоцентрі зробили мені операцію на серці. Розрізали грудну клітину, зробили шунтування. Одним словом, врятували мене. Після операції я пішов на лікарняний, потім у відпустку. На час лікування сказали, щоб відвідував сімейного лікаря у своїй районній лікарні. 

Приїжджаю до неї знов. Всі відвідувачі бачать, що я в післяопераційному бандажі, але чергою ніхто не поступається. Стою в черзі. Зараз смішно, та, як говорять, пробрався до лікаря. Сімейний говорить: "так, я Вас пам’ятаю, Ви ж відмовилися від госпіталізації". Я здивовано відповідаю: як я міг відмовитися, коли відчував себе вкрай погано.

І я такий у своїй біді неодинокий

Розказую їй, що навіть інтерни, які приходили в обласній лікарні оглядати мене, одноголосно визначали у мене інфаркт, а вона тоді мені поставила діагноз "остеохондроз". Від людей пізніше довідався, що ця сімейна лікарка взагалі не вміє читати кардіограми. І я такий у своїй біді неодинокий. Бачу постійно у нашій районній лікарні таке безвідповідальне ставлення до наших жителів. 

Щомісяця купую необхідні ліки за великі кошти. А той безкоштовний мінімум, який мені належить, не отримую. 

Бо усьому району загрожує інфаркт і наша районна медицина нас не врятує

У районній лікарні Ірина Ситнік

І розумієте, що, крім редакції "Степової" та Petropavlivka.city, ні до кого звернутися по допомогу. Як погляну на все, що діється в районі, то висновок один – влади і правопорядку у нас взагалі немає. 

До 2016 року я працював директором школи. Коли її закрили, пішов на пенсію. До заслуженого відпочинку пам’ятаю як приїжджали у наше село і начальник відділу освіти, і голова районної ради, і голова адміністрації. Постійно вирішували життєво необхідні питання. Останні три роки до нас не з’являвся ніхто із керівництва – життя немов замерло. Нової голови районної адміністрації жодного разу мої односельці не бачили. Й не уявляють, яка вона на вигляд.

Тож прохаю вас, шановна редакціє, надрукуйте мій лист відчаю у газеті та на вашому сайті. Хай почує вся районна громадськість: так жити, в буквальному сенсі, неможливо! Бо усьому району загрожує інфаркт. І наша районна медицина нас не врятує, якщо не прийняти негайні міри. 

Сергій Беззабарний, житель с. Вереміївка

 

Коментарі:

Останні новини