Петропавлівська районна лікарня надаватиме лише два види медичних послуг

Медичні працівники нашого району впевнені, що реформи проводяться для того, щоб щось змінити. І щоб ці зміни були на краще, треба, звісно, достатнє фінансування. Тож коли забезпечення зменшили, у порівнянні з попереднім роком, то і зміни будуть відповідними, запевняють лікарі.

- У першому кварталі цього року фінансування центральної районної лікарні здійснювалося завдяки медичній субвенції з державного бюджету, – розпочинає розповідати Віталій Третинко. – В основному це видатки на заробітну плату та медикаменти. Енергоносії оплачували обласна рада та районна рада. Тепер же, з 1 квітня, державних коштів не буде.

Як говорить головний лікар, державну субвенцію передадуть до НСЗУ (Національна служба здоров’я України). Національна служба згідно з укладеними договорами розподілятиме гроші між медичними закладами. Зараз Петропавлівська районна лікарня претендує на фінансування за двома договорами надання послуг – амбулаторно-поліклінічна допомога (прийом пацієнтів в поліклініці) та стаціонарна без хірургічного втручання (дитяче та терапевтичне відділення). Тому все частіше медичні працівники говорять про отримані попередження щодо їхнього скорочення, але з якої причини не розуміють.

-  У попередженнях чітко написано: частина 1, пункт 1 статті 40 – у зв’язку зі скороченням штату, – пояснює головний лікар Віталій Третинко. – Це плановий захід. Ще за два місяці, у січні цього року, ми попередили працівників. Ми збирали їх, розказували, пропонували різні варіанти. 
І взагалі із-за чого це скорочення? З першого квітня ми повинні перейти на фінансування з бюджету Національної служби здоров’я. До 28 лютого в інтернеті вже було виставлено тендер покупок медичних послуг. Наприклад прописано, що служба закуповує амбулаторно-поліклінічне обслуговування і вимоги до цих послуг. 

Щоб стало зрозуміліше, головний лікар пояснює на практичному прикладі. Була в нашій лікарні реанімація (відділення інтенсивної терапії). Більше п’яти років це відділення працювало. Усякими правдами і неправдами керівництво ЦРЛ його утримувало. Йшло фінансування, старалися не закривати, бо відділення потрібне, хоча у лікарні немає оперативних втручань. 

- Пряму функцію реанімація не виконувала. Але технічно відділення було непоганим, облаштованим, – продовжує головний лікар. – А тепер виходить: якщо субвенції у нас немає (коли раніше виділяла держава за кількістю мешканців) – немає і відповідної послуги. По критеріям, за якими повинна бути реанімація, ми не можемо підписати контракт. Бо, по-перше, – в нас немає оперативних втручань, друге – немає відповідного кадрового забезпечення. Потрібно, як мінімум, щоб було троє лікарів-анестезіологів. А їх утримувати немає сенсу.

В принципі, раніше вистачало і одного анестезіолога, зазначає керівник «вторинки». Але враховується не просто наявність відділення, а й надання послуг. Основна послуга відділення інтенсивної терапії та реанімації – це післяопераційний догляд. Якщо немає першого, то й немає іншого. Тобто послуга є безпідставною, її оплачувати ніхто не буде. І багато працівників підпадає під скорочення.

- Ми не рахували, хто підпадає в першу, хто в другу чергу скорочення. Виходили із наявності сьогоднішніх реалій, – пояснює далі керівник вторинної допомоги ЦРЛ. – Є у нас, наприклад, центрально-стерилізаційне відділення, яке працює 24 години на добу, сім днів на тиждень. Хірургія у нас не працює, гінекологія – денний стаціонар. Тому великого об’єму стерилізаційної роботи наразі не потрібно. На вихідні можна зробити одну закладку стерильного матеріалу, на пост «вистачить з головою». Виходить, що в суботу і в неділю стерилізаційному відділенню працювати не обов’язково, можна працівників з нього звільнити. Немає у нас і лікаря-інфекціоніста, а є медсестра і санітарка. Дерматолог з нашої лікарні теж пішла, молодший персонал працює. Але медичний персонал без лікаря не може послуг надавати. Тож і фінансувати їх немає сенсу. 

На перший квартал цього року фінансування з державного бюджету було закладено лише на вторинний і третинний рівень лікарні. А далі передбачили заключення договорів з Національною службою здоров’я. Буде впроваджено принцип отримування грошей від заробленого. 

- З першого квітня цього року, з моменту попередження, ми скорочуємо 30 працівників. До скорочення в ЦРЛ працювало 195 осіб, – наводить статистику Віталій Третинко. – Хоча медична реформа уможливлює в майбутньому відновити відділення, які не працюють. Все залежить від наявності фахівців. Якщо вони є, то працювати відділення може. Заключити контракт, укласти договір – і відділення функціонуватиме. Якщо ні – роботу відділення не відновить. У нашій лікарні на сьогодні багато фахівців бракує. Можна сказати лише: «З кадровим забезпеченням у нас караул!». 

Взагалі увесь акцент реформи був на опорні лікарні інтенсивного лікування. Бувша 4-а лікарня Павлограда повинна була стати опорною для нашого округу. Тобто там повинні були лікувати всі наявні захворювання. Щоб лікувати всі хвороби, треба подбати про лікарів-фахівців, персонал, медичне устаткування. Виявилося, що в місті також існує «кадровий голод». Технічним обладнанням пообіцяли забезпечити, але коли це буде, ніхто не відає. 

- Повертаємося до наших послуг. Людина з інсультом може відтепер лікуватися в лікарні тільки по лінії договору. – говорить головний лікар. – Щоб лікарня мала право лікувати інсульт, необхідно мати договір з НСЗУ. За цим договором, після лікування інсульту, служба здоров’я перераховуватиме близько 16 000 гривень. За кожен пролікований випадок. Але для заключення договору треба придбати в лікарню комп’ютерний томограф, ангіограф. Ні в Петропавлівці, ні в Першотравенську, ні в найближчих районних центрах такого устаткування немає. Був томограф у Павлоградській «четвірці».

Крім того, що це дороговартісна техніка, до неї треба ще й відповідного фахівця. Тож і виходить, що інсульти ніде не поділися, а доставляти таких хворих «швидка» буде лише до лікарень, які уклали на цю послугу контракт. Наша районна лікарня не заключить договір на лікування інсультів – немає можливостей. Зізнається Віталій Третинко: 

- Хворого з інсультом треба ж кудись відправити, а куди? Як нам обіцяють, до першого квітня підпишуться договори і буде видно: яка лікарня, який договір уклала. Після цього розроблятимуть певні маршрути за патологією. Якщо в районній лікарні не проводять операцій, то і швидка вестиме пацієнта відразу в Першотравенськ чи Павлоград. І так по всім видам медичних послуг. Знову ж таки, якщо люди йдуть лікуватися до певного лікаря, то він може щось заробити. Не йдуть – не отримує грошей. 

НСЗУ оголосила тендер загалом на 26 медичних послуг. З тих, на які може укласти договір наша районна лікарня, – це амбулаторно-поліклінічна і стаціонарна без хірургічного втручання. Лише дві послуги. Працювати зможуть поліклініка, дитяче і терапевтичне відділення. Але і тут є свої певні нюанси. Поки що всі договори уклали до кінця року.

- Щороку ці послуги будуть перезаключатися. Можна буде медичні послуги добавляти, можна прибирати – залежитеме все від фінансування, наявності фахівців та устаткування. – стверджує головний лікар. – Фізіотерапевтичне відділення районної лікарні, яке порівняно нещодавно відкрили, наразі працює. Надалі буде видно, як користуватимуться послугами цього відділення. До введення карантину жителі селища отримували в ньому приписані послуги: електрофорез, масажі, УВЧ тощо. Буває, що й з Дніпра або з інших міст приїжджають на процедури до нашої лікарні.