У Петропавлівці відбувся сольний концерт заслуженого співака України Петра Чорного.
Понад дві години артист дарував жителям та гостям селища своє вокальне мистецтво. Творчий вечір умовно можна було розділити на кілька частин – циганські пісні, авторські роботи, пісні українською мовою, улюблені твори шанувальників Петра Чорного. І в кожному його виконанні – потужна енергія голосу, любов до жінки і до рідної землі, нестримна жага справжнього рома до життя і волі.
З першої ж пісні стало зрозумілим, що протягом усього концерту у Петропавлівському Будинку культури лунатимуть овації. І дійсно – кожен виступ публіка зустрічала жваво, підспівуючи в такт улюбленим мелодіям. Між виконанням сольних номерів Петро Чорний невимушено спілкувався з гостями свого вечора і тримав їхню увагу. Розповідав про кочове життя артиста, сповнене багатьма цікавими подіями.
- Буквально учора ми виступали у маленькому селі на Харківщині, – розповідає глядачам Петро Чорний. – На концерт завітало не більше тридцяти людей, але й для них ми відпрацювали повну двогодинну програму. Адже я завжди ціную прихильність кожного, хто прийшов послухати мої пісні. У цьому і є головна місія артиста: якщо ти зумів торкнутися потаємних струн хоча б однієї душі – ти на сьогодні реалізувався як митець. Ми всією творчою командою сподіваємося, що по закінченню гастролей Україною обов’язково отримаємо звання «Народний артист».
Та й зараз Петра Чорного сміливо можна назвати народним співаком, бо знають його по всій Україні. Найпалкіші шанувальники відвідують його концерти і знають його пісні напам’ять. Одна із них – Тетяна Петрова, яка у день приїзду артиста в Петропавлівку святкувала свій день народження. Тож і не дивно, що співак запросив пані Тетяну на сцену, аби на її честь заспівати циганську пісню «Заздравна».
- Танечко, у всі часи у циган в Україні була добра традиція – видатних людей вітати піснями, – звернувся до іменинниці Петро Чорний. – Тому Вас сьогодні ми усім колективом і вітаємо, а я виконаю відому пісню. Нехай всі Ваші друзі підспівують нам!
Скрипаль виніс їй келих медового вина. Присутні підтримали музичне вітання від заслуженого артиста і всі разом привітали Тетяну Василівну з днем народження. А далі полилися пісні про кохання, про веселе і не дуже життя циган, про стосунки людей.
Найбільш зворушливим моментом вечора став музичний твір про батьків. Слухаючи голос Петра Чорного, у більшості присутніх з’явилися на очах сльози – тема батьків і дітей близька кожному.
- Одна із найважчих пісень мого репертуару, яка навіть нелегка для розспівування, і яку я інколи виконую, інколи – ні, – зізнається публіці Петро Чорний. – Це пісня про батьків. І сьогодні я хочу її заспівати та згадати й своїх батьків. Адже саме вони додають у нас нескінченну силу доброти, щирості, вдячності і любові. Цим самим вони творили з нас людей. Ніхто не буде найбільше нас любити, як любили і люблять мама й тато.
З трепетом і зі сльозами на очах глядачі вслухалися у кожне слово пісні «Батьки». Після неї Петро Чорний знову повернувся до творів з одвічними темами – кохання, дороги, життя.
Чудовим подарунком для всіх, хто завітав на концерт, стало сольне виконання на скрипці музиканта Сергія Фельтцмана. Взагалі склад творчої команди заслуженого артиста багатонаціональний: скрипаль народився в Ізраїлі, концертний адміністратор приїхав із Білорусі, а сам Петро Чорний – справжній циган. Але усіх їх об’єднує одне – любов до пісні, пісні – як довершеного витвору мистецтва. І цим мистецтвом Петро Чорний ділиться зі своїми глядачами.
- Вокальній справі я навчався 24 роки, – продовжує далі спілкуватися артист з гостями. – І дуже шкода, що зараз настав такий час, що має назву «пісенного секондхенду. Час, коли попитом користуються одноденні хіти із незрозумілим текстом. Час, коли пісні про такі цінності як любов, вірність, дружбу стали людям майже не потрібні. Тому ми і їздимо всієї Україною, аби донести нашим співвітчизникам: справжнє мистецтво – живе! З огляду на це, жителям Петропавлівки пощастило – до них завітали представники високого, непідробного мистецтва і подарували незабутню зустріч з піснею.
Петро Чорний спускався зі сцени у глядацьку залу і кілька запальних творів виконав зі своїми шанувальниками. Імпровізація вийшла яскравою, а співак відзначив неабиякі таланти місцевих жителів.
Вдячні глядачі не забули принести із собою осінні квіти і дарували заслуженому артистові нестримні овації після кожного виступу. Розходилися з творчого вечора щасливими і повними надією, що скоро знову прийдуть на зустріч з пісенним мистецтвом.
