Синьо-жовте полотно, а на його фоні – український полководець, легендарний кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко. У селі Хорошому окрасою краю став стінопис в національному стилі. Намалював козацького ватажка місцевий житель – художник-аматор Євгеній Чубас. Може тільки здаватися, якщо ти красиво малюєш на полотні або на папері, то розмалювати стіну буде зовсім не складно. Однак це не так. І для художника без відповідного досвіду роботи, це така собі рулетка: вийде в нього щось чи ні. У Євгенія вийшло.
Євгеній Чубас біля муралу
Майже два місяці клопіткої роботи: і ось з висоти, ніби пильнує від ворога рідну землю, споглядає отаман. Стінопис Євгеній малював уперше, на прохання місцевого фермера, керівника ТОВ «Еліта» Ігоря Михайловича Білого. Малюнок обирав сам господар підприємства. Хотів створити на території товариства куточок відпочинку та натхнення для працівників. Вільний час тепер проводять у компанії кошового отамана. До серця пронизують слова: Душу – Бо-гу, Життя – Україні, Честь – для себе. Вічні нетлінні слова на всі віки, які вдало поєдналися з малюнком стінопису!
Про Євгенія
Мурал - Іван Сірко
Три роки тому Євгеній й гадки не мав, що почне малювати картини, а згодом наважиться створити мурал висотою понад 7 метрів та довжиною 12 метрів.
Усе почалося в кінці 2018 року. Працюючи в рідній школі вчителем англійської мови, Євгеній часто заходив до художньої майстерні колеги Наталії Стряпкової. Спостерігав, як малює художниця, а потім згодився на пропозицію Наталі і спробував намалювати картину самостійно.
- Першу картину малював дуже довго, – згадує Євгеній. – Не все виходило, не одразу вдавалося задумане, але бажання завершити картину тільки посилювалося. Тим більше, що перша моя картина – це моє улюблене місце в Запоріжжі, в місті, де я провів одинадцять років життя. І я завершив картину, вона й сьогодні лишається моєю улюбленою. Та картина стала початком моєї творчості.
Євгеній Чубас у студії
Наново у хлопця відкрився хист до малювання. Євгеній згадує, ще у шкільні роки любив малювати. Тож разом із Наталією Стряпковою розпочали творити та відкрили при школі студію живопису. Малювали самі та вчили інших.
Так, картина за картиною, Євгеній відкривав для себе нові стилі малювання, нові техніки та матеріали. Відтоді все більше часу проводив за мольбертом. Тоді ж і зародилася мрія: створити стінопис.
Про стінопис
Для свого рідного села Євгенію хотілося щось особливе намалювати. Думав, можливо, в петриківському стилі розмалювати якусь місцину. А потім нагода сама собою обрала і місце, і сюжет...
- При зустрічі з Ігорем Михайловичем Білим мова якось зайшла про мурали. Керівнику товариства ідея сподобалася, а на подвір’ї товариства знайшлося й підходяще місце – бетонна стіна ангару, розміром сім на дванадцять метрів. Ігор Михайлович виніс мені сувенірний магніт, який йому подарували. Там був зображений козак Іван Сірко. І сказав: «Ось його намалюй».І я взявся до роботи, – розповідає Євгеній.
В процесі створення муралу
Малювати було нелегко, зізнається художник, адже це на полотні можна рівномірно розмістити малюнок та бачити його в цілому, а от величезна стіна — інша справа.
Малював мурал частинами. Візуально Євгеній поділив стіну на сектори, вимальовував окремо кожну деталь. Щоб подивитися, як виглядає частина стінопису, треба було спускатися вниз з будівельних «лісів». А потім знову нагору.
- Одразу вирішили, що козак повинен бути великого розміру, так щоб видно було мурал з сусідньої Коханівки. Два місяця працював по суботам та неділям. Підготували стіну: пошпаклювали та вирівняли. Малював фасадними фарбами з використанням колорантів, щоб можна було змішувати різні відтінки фарб. Хотілося додати муралу більше яскравості, – каже Євгеній.
Інтрига в селі тривала, доки не з’явилися перші штрихи образу козака. Поступово з’являвся контур самого козака, довгі вуса та оселедець, потім все розмальовував, почали вирізнятися деталі.
Мурал 7х12
Складнощів додавало й перенесення будівельних «лісів» – вони важкі, тож у поміч художнику дали п’ятьох чоловіків. Художник вдячний усім працівникам товариства, які допомагали в технічних моментах.
Не приховує Євгеній свого відчуття, коли побачив готовий стінопис:
- Відчуття неймовірні! Перехоплювало подих, коли ти дивишся на свою роботу і думаєш: все вийшло. Мені дуже хотілося, щоб сподобався мурал не лише мені, а всім довкола. У нього вкладена частинка мене самого, тому вийшов мурал особливим, – зізнається Євгеній.
Мурал у ТОВ "Еліта"
Стінопис оцінили в товаристві. Керівник та художник навіть планують створити ще один мурал на території товариства. Місце вже знайшли. А от що малюватимуть поки не вирішили. Упевнені, це буде щось національно-патріотичне, українське.
Натхнення художника
Що надихає художника малювати? Де бере ідеї? І чому кожна картина особлива та неповторна? Євгеній відповідає: «Ідеї навколо. Ловлю моменти і переношу побачене на полотно».
- Коли бачу якийсь гарний краєвид чи момент, він обов’язково буде в мене на полотні. Але це буде моя імпровізація побаченого. Бо, дивлячись для кого я малюю, такою виходить картина. У будинку мами я намалював маки на всю стіну. Ще хочу вдома на веранді намалювати захід сонця з птахами. Малюю на замовлення. Але більшість картин все ж були подаровані. Це дарує мені неабияку радість, – говорить Євгеній.
Перша картина
Малювання для Євгенія – це хобі. За пензлі береться, коли є натхнення. Поки що після намальованого стінопису Івана Сірка зробив паузу. Здається, віддав частину енергії цьому муралу, тому поки триває творча перерва. Збирає сили та натхнення для нових шедеврів.
Про творчість
Мріє Євгеній відкрити власну творчу справу.
- Мені подобається створювати дизайнерські роботи. Малювати не просто картини, а проєктувати дизайн будинків, квартир, територій, де картина – це головний декор. Для себе вирішив давно, що треба постійно розвиватися: коли я бачу, що в сфері, де я працюю, немає куди рости, змінюю професію. Єдине, що лишається незмінним, – творчість має бути в будь-якій професії, – говорить Євгеній.
Поради художника
«Навіть, якщо ви маєте хист, його треба розвивати», – упевнений Євгеній. І радить підходити творчо до будь-якої справи.
Якщо ви хочете малювати – малюйте. Не розчаровуйтеся, якщо одразу щось не виходить. Усі картини не будуть бездоганними. Але вони будуть ваші. Віддавайте на творчість мінімум дві години щодень, три-чотири дні на тиждень. Коли не лежить душа – не варто братися за пензлі. Талант – це багаторазове повторення – чим більше розвивати хист, тим кращими будуть картини.
Творчі люди завжди в пошуку. Євгеній спробував різні техніки малювання: малював масляними фарбами, акриловими, спиртовими чорнилами. Найбільше подобається малювати на чорному фоні – в таких полотнах нічого не відволікає від суті картини.
Пишається свою колекцією натюрмортів. Намалював чимало портретів на замовлення. Відреставрував навіть стару бабусину картину. Останнім часом зацікавився створенням картин зі стабілізованого моху – живі картини. І, врешті, здійснив одну зі своїх мрій – створив стінопис у своєму рідному селі. А починалося все з однієї картини…
- Я малюю, пишуть – у зошиті, – посміхається Євгеній, позуючи на камеру біля свого останнього шедевру – стінопису Івана Сірка.
Хто знає, скільки ще буде муралів та полотен написано Євгенієм, та в яких містах художник залишить свій автограф пензлем. Ми вже маємо можливість насолоджуватися дивовижним муралом, адже це просто красиво і розфарбовує нашу буденність.
