Тест: Як добре ви знаєте Кобзаря

Ні. Маленький Тарас був народжений у 1814 році, в селі Моринці, що на Черкащині. Батько – Григорій Іванович Шевченко був кріпосним селянином. Крім Тараса він мав ще шестеро дітей, двоє синів та чотири дочки.

Ні. Маленький Тарас був народжений у 1814 році, в селі Моринці, що на Черкащині. Батько – Григорій Іванович Шевченко був кріпосним селянином. Крім Тараса він мав ще шестеро дітей, двоє синів та чотири дочки.

Ні. Маленький Тарас був народжений у 1814 році, в селі Моринці, що на Черкащині. Батько – Григорій Іванович Шевченко був кріпосним селянином. Крім Тараса він мав ще шестеро дітей, двоє синів та чотири дочки.

Ні. 1831 році генерал-лейтенант Енгельгардт преїхав до Санкт-Петербургу, де навчання Шевченка продовжилось: Тарас навчався в цехового майстра мальовничих справ – В. Ширяєва. Завдяки Ширяєву юний художник відвідував Ермітаж, та малював статуї Літнього саду. 
 

Ні. 1831 році генерал-лейтенант Енгельгардт преїхав до Санкт-Петербургу, де навчання Шевченка продовжилось: Тарас навчався в цехового майстра мальовничих справ – В. Ширяєва. Завдяки Ширяєву юний художник відвідував Ермітаж, та малював статуї Літнього саду. 
 

Ні. 1831 році генерал-лейтенант Енгельгардт преїхав до Санкт-Петербургу, де навчання Шевченка продовжилось: Тарас навчався в цехового майстра мальовничих справ – В. Ширяєва. Завдяки Ширяєву юний художник відвідував Ермітаж, та малював статуї Літнього саду. 

Ні. «Заповіт» — програмний вірш у формі послання — «заповіту» Тараса Шевченка, написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі. Вірш є своєрідним гімном визвольної боротьби українського народу, мав і має великий вплив на українську культуру,  перекладений близько 150 мовами народів світу. 18 квітня 2008 року в будинку, де Шевченко написав «Заповіт» відкрито Музей «Заповіту».

Ні. «Заповіт» — програмний вірш у формі послання — «заповіту» Тараса Шевченка, написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі. Вірш є своєрідним гімном визвольної боротьби українського народу, мав і має великий вплив на українську культуру,  перекладений близько 150 мовами народів світу. 18 квітня 2008 року в будинку, де Шевченко написав «Заповіт» відкрито Музей «Заповіту».

Ні. «Заповіт» — програмний вірш у формі послання — «заповіту» Тараса Шевченка, написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі. Вірш є своєрідним гімном визвольної боротьби українського народу, мав і має великий вплив на українську культуру,  перекладений близько 150 мовами народів світу. 18 квітня 2008 року в будинку, де Шевченко написав «Заповіт» відкрито Музей «Заповіту».

Ні. Тогочасні представники культури - Брюллов, Жуковський та Венеціанов доклали зусиль для визволення Шевченка з кріпацтва, Навесні 1838-го художник Карл Брюллов викупив молодого Шевченка з кріпацтва, заплативши 2500 рублів (ці гроші Брюллов отримав з продажу портрета Жуковського). 
 

Ні. Тогочасні представники культури - Брюллов, Жуковський та Венеціанов доклали зусиль для визволення Шевченка з кріпацтва, Навесні 1838-го художник Карл Брюллов викупив молодого Шевченка з кріпацтва, заплативши 2500 рублів (ці гроші Брюллов отримав з продажу портрета Жуковського). 
 

Ні. Тогочасні представники культури - Брюллов, Жуковський та Венеціанов доклали зусиль для визволення Шевченка з кріпацтва, Навесні 1838-го художник Карл Брюллов викупив молодого Шевченка з кріпацтва, заплативши 2500 рублів (ці гроші Брюллов отримав з продажу портрета Жуковського). 

Ні. «Катери́на» поема датована орієнтовно кінцем 1838 — початком 1839 року і присвячена Василю Жуковському на пам'ять про викуп з кріпацтва.
 

Ні. «Катери́на» поема датована орієнтовно кінцем 1838 — початком 1839 року і присвячена Василю Жуковському на пам'ять про викуп з кріпацтва.

Ні. «Катери́на» поема датована орієнтовно кінцем 1838 — початком 1839 року і присвячена Василю Жуковському на пам'ять про викуп з кріпацтва.

Ні. Цар Микола І відправив Шевченка в заслання  до Оренбурга рядовим, так як був невдоволений його вільнолюбивими  висловлюваннями. Поету було заборонено займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме у Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей. 

Ні. Цар Микола І відправив Шевченка в заслання  до Оренбурга рядовим, так як був невдоволений його вільнолюбивими  висловлюваннями. Поету було заборонено займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме у Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей. 

Ні. Цар Микола І відправив Шевченка в заслання  до Оренбурга рядовим, так як був невдоволений його вільнолюбивими  висловлюваннями. Поету було заборонено займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме у Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей. 

Ні. Могила Шевченка знаходиться в Каневі. Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів. Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.
 

Ні. Могила Шевченка знаходиться в каневі. Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів. Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.
 

Ні. Могила Шевченка знаходиться в каневі. Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів. Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.
 

Ні. Першим коханням, першою дитячою захопленістю Шевченка стала дівчина-кріпачка Оксана Коваленко, яка мешкала по сусідству і була на три роки молодшою від майбутнього поета. Їхні матері, спостерігаючи за дитячими забавами своїх дітей, думали, що вони одружаться в майбутньому, але для цього забракло часу — їх дитяча симпатія та підліткова зацікавленість один в одному не переросли у справжні глибокі почуття. Спочатку пан Енгельгард забирає з собою до Вільно Тараса у ролі козачка, а потім, в січні 1840 року видає Оксану заміж за кріпака К. М. Сороку, із сусіднього села.

Ні. Першим коханням, першою дитячою захопленістю Шевченка стала дівчина-кріпачка Оксана Коваленко, яка мешкала по сусідству і була на три роки молодшою від майбутнього поета. Їхні матері, спостерігаючи за дитячими забавами своїх дітей, думали, що вони одружаться в майбутньому, але для цього забракло часу — їх дитяча симпатія та підліткова зацікавленість один в одному не переросли у справжні глибокі почуття. Спочатку пан Енгельгард забирає з собою до Вільно Тараса у ролі козачка, а потім, в січні 1840 року видає Оксану заміж за кріпака К. М. Сороку, із сусіднього села.

Ні. Першим коханням, першою дитячою захопленістю Шевченка стала дівчина-кріпачка Оксана Коваленко, яка мешкала по сусідству і була на три роки молодшою від майбутнього поета. Їхні матері, спостерігаючи за дитячими забавами своїх дітей, думали, що вони одружаться в майбутньому, але для цього забракло часу — їх дитяча симпатія та підліткова зацікавленість один в одному не переросли у справжні глибокі почуття. Спочатку пан Енгельгард забирає з собою до Вільно Тараса у ролі козачка, а потім, в січні 1840 року видає Оксану заміж за кріпака К. М. Сороку, із сусіднього села.

Ні. Колишня наймичка, кріпачка, українка Лукерія Полусмак – останнє кохання поета. Лукерія уявлялася для Тараса, як остання соломинка, як особистий порятунок від самотності та надія на створення теплого сімейного щастя, але, на жаль, все виявилося не так просто. Шевченко домовляється з друзями про звільнення Лукерії з кріпацтва, пропонує їй одружитися і переїхати в Україну, але Лукерія виходить заміж за Яковлева, який був звичайним перукарем. З ним у шлюбі вона щасливою не була, тому, коли їх діти підросли, Лукерія перебралася з Петербурга до Каневу, щоб до кінця своїх каятися про помилку молодості і днів доглядати за могилою Тараса на Чернечій горі.
 

Ні. Колишня наймичка, кріпачка, українка Лукерія Полусмак – останнє кохання поета. Лукерія уявлялася для Тараса, як остання соломинка, як особистий порятунок від самотності та надія на створення теплого сімейного щастя, але, на жаль, все виявилося не так просто. Шевченко домовляється з друзями про звільнення Лукерії з кріпацтва, пропонує їй одружитися і переїхати в Україну, але Лукерія виходить заміж за Яковлева, який був звичайним перукарем. З ним у шлюбі вона щасливою не була, тому, коли їх діти підросли, Лукерія перебралася з Петербурга до Каневу, щоб до кінця своїх каятися про помилку молодості і днів доглядати за могилою Тараса на Чернечій горі.
 

Ні. Колишня наймичка, кріпачка, українка Лукерія Полусмак – останнє кохання поета. Лукерія уявлялася для Тараса, як остання соломинка, як особистий порятунок від самотності та надія на створення теплого сімейного щастя, але, на жаль, все виявилося не так просто. Шевченко домовляється з друзями про звільнення Лукерії з кріпацтва, пропонує їй одружитися і переїхати в Україну, але Лукерія виходить заміж за Яковлева, який був звичайним перукарем. З ним у шлюбі вона щасливою не була, тому, коли їх діти підросли, Лукерія перебралася з Петербурга до Каневу, щоб до кінця своїх каятися про помилку молодості і днів доглядати за могилою Тараса на Чернечій горі.
 

Ні. У Черкасах створено цілий музей, присвячений одній книзі – збірці «Кобзар». Поету вдалося створити одну з найбільш популярних книг української класичної літератури, -  «Кобзар», який було перевидано понад 8 мільйонів разів. 
 

Ні. У Черкасах створено цілий музей, присвячений одній книзі – збірці «Кобзар». Поету вдалося створити одну з найбільш популярних книг української класичної літератури, -  «Кобзар», який було перевидано понад 8 мільйонів разів. 
 

Ні. У Черкасах створено цілий музей, присвячений одній книзі – збірці «Кобзар». Поету вдалося створити одну з найбільш популярних книг української класичної літератури, -  «Кобзар», який було перевидано понад 8 мільйонів разів. 

Ні. Іменем Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. На честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м).
 

Ні. Іменем Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. На честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м).
 

Ні. Іменем Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. На честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м).
 

Ні. Шевченка перепоховали на Чернечій горі. Тарасова (Чернеча) гора — складова частина Канівських гір і Мошенського плато, що розтягнулось на 70 км вздовж Дніпра. Ця гора — одна з найвищих у Каневі. Вона являє собою заокруглений прибережний виступ з дуже крутими схилами між двома ярами — Меланчиним потоком і Крутим ярком, який одмежовує гору зі сходу.

Ні. Шевченка перепоховали на Чернечій горі. Тарасова (Чернеча) гора — складова частина Канівських гір і Мошенського плато, що розтягнулось на 70 км вздовж Дніпра. Ця гора — одна з найвищих у Каневі. Вона являє собою заокруглений прибережний виступ з дуже крутими схилами між двома ярами — Меланчиним потоком і Крутим ярком, який одмежовує гору зі сходу.

Ні. Шевченка перепоховали на Чернечій горі. Тарасова (Чернеча) гора — складова частина Канівських гір і Мошенського плато, що розтягнулось на 70 км вздовж Дніпра. Ця гора — одна з найвищих у Каневі. Вона являє собою заокруглений прибережний виступ з дуже крутими схилами між двома ярами — Меланчиним потоком і Крутим ярком, який одмежовує гору зі сходу.

Ні. У світі встановлено 1384 пам´ятники Шевченку, з них в Україні – 1256. Інші монументи нашого поета прикрашають міста в Бразилії, Китаї, Америці.  
 

Ні. У світі встановлено 1384 пам´ятники Шевченку, з них в Україні – 1256. Інші монументи нашого поета прикрашають міста в Бразилії, Китаї, Америці.  
 

Ні. У світі встановлено 1384 пам´ятники Шевченку, з них в Україні – 1256. Інші монументи нашого поета прикрашають міста в Бразилії, Китаї, Америці.  

Ні. «Квантовий стрибок» - припущення художника Олександра Грехова про подорож Тараса до таємничого та магічного місця, де починається портал для мандрівок у просторі й часі.  І саме таким чином Шевченко (як і герой популярного серіалу «Квантовий стрибок») отримав можливість переміщатися в тіла інших людей – вигаданих чи реальних, добрих чи злих.
 

Ні. «Квантовий стрибок» - припущення художника Олександра Грехова про подорож Тараса до таємничого та магічного місця, де починається портал для мандрівок у просторі й часі.  І саме таким чином Шевченко (як і герой популярного серіалу «Квантовий стрибок») отримав можливість переміщатися в тіла інших людей – вигаданих чи реальних, добрих чи злих.

Ні. «Квантовий стрибок» - припущення художника Олександра Грехова про подорож Тараса до таємничого та магічного місця, де починається портал для мандрівок у просторі й часі.  І саме таким чином Шевченко (як і герой популярного серіалу «Квантовий стрибок») отримав можливість переміщатися в тіла інших людей – вигаданих чи реальних, добрих чи злих.

Ні. Зоя Ружин - Почесний Громадянин с. Шевченкове (Батьківщина Тараса Шевченка) стала учасницею Всеукраїнської  акції до 200-річчя від дня народження Кобзаря «Тарасова верба». Зої Володимирівні надано дозвіл на заготівлю гілочок Шевченкової верби із музею Максима Рильського. Саджанці Шевченкової верби висаджували по містах та селах України, а особливо – в Шевченковому краї, на Черкащині на знак пам’яті про великого Поета.

Ні. Зоя Ружин - Почесний Громадянин с. Шевченкове (Батьківщина Тараса Шевченка) стала учасницею Всеукраїнської  акції до 200-річчя від дня народження Кобзаря «Тарасова верба». Зої Володимирівні надано дозвіл на заготівлю гілочок Шевченкової верби із музею Максима Рильського. Саджанці Шевченкової верби висаджували по містах та селах України, а особливо – в Шевченковому краї, на Черкащині на знак пам’яті про великого Поета.

Ні. Зоя Ружин - Почесний Громадянин с. Шевченкове (Батьківщина Тараса Шевченка) стала учасницею Всеукраїнської  акції до 200-річчя від дня народження Кобзаря «Тарасова верба». Зої Володимирівні надано дозвіл на заготівлю гілочок Шевченкової верби із музею Максима Рильського. Саджанці Шевченкової верби висаджували по містах та селах України, а особливо – в Шевченковому краї, на Черкащині на знак пам’яті про великого Поета.