7 реальних фактів про аварію на Чорнобильській АЕС

37 років тому, 26 квітня 1986 року, на території України сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства – аварія на Чорнобильській АЕС.

Квітень 1970 року. Початок будівництва Чорнобильської АЕС.

Грудень 1977 року. Запущено в експлуатацію перший блок Чорнобильської АЕС.

28 березня 1984 року. Виведено на повну потужність найсучасніший 4-ий енергоблок ЧАЕС.

26 квітня 1986 року приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці сталося 2 вибухи. Внаслідок аварії у повітря здійнялися ~60 тонн радіоактивних речовин, які викинуло до 10 км вверх.

З травня по грудень 1986 року над четвертим енергоблоком було зведено бетонний саркофаг – об'єкт "Укриття".

Зону радіусом в 30 км навколо місця вибуху оголосили Зоною відчуження.

У понад 300 разів більше радіації потрапило у повітря після аварії на ЧАЕС, ніж після вибуху атомної бомби Малюк в японському місті Хіросіма

10 днів тривала пожежа на енергоблоці.

8,5 мільйона жителів України, білорусі, росії та інших країн отримали в найближчі після аварії дні значні дози опромінення.

2 293 українських міст, селищ і сіл, населення яких складало понад 2,6 мільйона людей, виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами.

Понад 600 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків аварії. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами.

Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. Забрудненню піддалося понад 200 000 км². Приблизно 70% – пішло на території білорусі, росії та України. Більшість – на білорусь.

Проте, постраждали не лише ці країни, радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен...

Карта радіоактивного забруднення ізотопом цезію-137 на 1996 рік:

Архів СБУ розсекретив 2 партію документів про будівництво та аварію на ЧАЕС. Йдеться про 229 документів від 1973 і до листопада 1986 року. Більшість з них були опубліковані вперше. Першу, що містить 210 документів, опублікували навесні 2019 року. Згідно з ними:

• Аварії на ЧАЕС траплялися і до квітня 1986 року, але їх приховували. В документах йдеться про те, що й раніше ставалися локальні викиди радіації через аварії. Йдеться про проблеми внаслідок недотримання норм будівництва.
• Київських школярів 1986-го примусово вигнали в центр міста на першотравневий парад. Цим хотіли показати, що нічого не відбулося. В документах є записи, що одяг дійте після параду мав величезний радіаційний фон.
• Швеція — перша західна держава, яка дізналася про трагедію. Прилади шведської АЕС Форсмарк (за 1100 км) вранці 28 квітня виявили радіацію. Саме вони забили на сполох і визначили, що радіаційний фон прийшов з СРСР.
• Радянська влада сповістила про катастрофу аж ввечері 28 квітня. Ймовірно, про це намагалися б промовчати довше, якби не шведи.
• Усі дані щодо катастрофи були під грифом “секретно” або “особливо секретно”, в тому числі про жертв, променеву хворобу та всі її подальші наслідки. Влада все знала, адже КДБ її інформувало. Все це свідчить лише про те, що людські життя нічого не важили для радянської влади.

З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала.

У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію.

У грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й – звісно, не запускали.

1991 рік. На другому енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої було заблоковано роботу цього реактора.

Грудень 1995. Україна, країни "Великої сімки" та Комісія ЄС підписали меморандум про початок підготовки до закриття ЧАЕС.

15 грудня 2000 року. Чорнобильську атомну електростанцію повністю  зупинено.

2012 рік. Початок спорудження нового безпечного накриття – велетенської арки яка б повністю накрила старий об’єкт “Укриття”.

29 листопада 2016 року. Насування нової захисної арки над 4-м енергоблоком ЧАЕС завершили. Деякі роботи тривали до 2020-го.

В зоні відчуження через катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено оселятися людям донині.

З 2012 року британські вчені та український зоолог Сергій Гащак встановили в Чорнобильській зоні відчуження 42 камери-пастки.

Вони зафіксували безліч тварин, серед яких вовки, лисиці, олені, рисі, коні Пржевальського, дикі кабани, єнотовидні собаки та інші види.

Протягом чотирьох років екологи спостерігали за фауною Зони відчуження. 

Першою сенсацією стала поява бурих ведмедів, які давно зникли з цього регіону.

Але справжнє наукове відкриття було згодом. Адже вчені зафіксували першого зубра в Поліссі за останні 300 років.

У Зоні відчуження продовжують жити близько 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори, 60 з яких занесені в Червону книгу України, а 20 – є рідкісними.