Ціни на комунальні послуги, хліб, нові зарплати і пенсії: що змінилося з 1 січня 2021 року?

Із 1 серпня 2020 року правила гри на українському ринку газу змінилися. 
На ринку побутових споживачів газу зникли регіональні монополії, з’явилося понад пів сотні приватних постачальників, і відповідно – немає єдиної фіксованої ціни.

Громадянин України може вільно обирати постачальника природного газу. Тоді як кожен з постачальників має право змінювати ціну щомісяця, але лише за умови, що повідомив про це не пізніше ніж за п'ять днів до початку цього місяця.

На сайті НКРЕКП згадують про те, що ліцензію на продаж та транспортування газу мають майже 940 компаній.
Однак реально продають природний газ українцям трохи більше ніж пів сотні.

Так, консультаційний центр «ГазПравда», який створила Федерація роботодавців нафтогазової галузі, згадує, що про зміну ціни на газ у січні заявили 55 постачальників, ще 10 змін не анонсували.

Відтак найдешевший газ у січні 2021 року (від 6 гривень 99 копійок до 7 гривень 50 копійок за кубометр) пропонують, крім «Нафтогазу», компанії «Газ АП», «Мегаватт», «Агросинтез Трейдинг», «Енергетичні ресурси України», «Асканія Енерджі», «Донецькі енергетичні послуги «Ясно» і «Галнафтогаз».

Найдорожчий газ для побутових споживачів у січні 2021-го від «Чернівцігаззбут» та «Львівенергозбут»: по 9,93 та 10,8 гривень за кубометр відповідно.

Між тим, українці платять не лише за сам газ, а й за окремо за його транспортування до своєї домівки. Ці послуги надають місцеві монополії (облгази), а тарифи для них визначає регулятор – НКРЕКП. Він вирішив, що «транспортний» тариф у 2021 році зросте у 20 регіональних газорозподільних компаній. Він різниться залежно від регіону і міста: від 32 копійок за транспортування одного кубометру газу і аж до 2 гривень 66 копійок.
 

Уряд з 1 січня затвердив фіксовану ціну на електроенергію для населення на рівні 1,68 грн за кВт-год. Про це йдеться у відповідній постанові Кабінету міністрів. Цей тариф діятиме до 31 березня 2021 року і не передбачатиме «пільгових» 100 кВт-год, які діяли до 1 січня. Документ прийнято «з метою уникнення стрімкого зростання тарифу для населення».

«Термін дії чинного механізму ПСО спливає 1 січня 2021 року, і, у разі неприйняття запропонованих змін, ціна на електроенергію для побутових споживачів мала б формуватися на ринкових умовах, що призвело б до різкого, більш ніж у 2,5 раза, зростання тарифу на електричну енергію для населення (до близько 3,30 грн за кВт-год)», - пояснили у Міністерстві енергетики.

Збережено й залишено без змін коефіцієнти дво- та тризонного обліку електричної енергії (тобто, якщо встановлено дво- чи тризонні лічильники).

«Тому у разі встановлення, до прикладу, двозонного обліку електричної енергії, її ціна у нічний час буде на 50% меншою»,  – додали в міністерстві.
 

Традиційно тарифи на постачання і водовідведення холодної води в Україні переглядаються щороку. Причини для цього різні: підвищення зарплат працівникам, подорожчання рідкого хлору для очищення води і зростання цін на електроенергію.

Останній фактор – одна з головних причин, чому НКРЕКП підвищила тариф на холодну воду для домогосподарств з 1 січня 2021 року приблизно на 19%. За даними Асоціації водоканалів України, вартість електроенергії займає 40% в собівартості послуг з постачання і водовідведення для населення.

Найактивніше тарифи на воду піднялися у постачальників води в п'яти містах: Миколаєві (+25,2%), Полтаві (+21,7%), Луцьку (+19,1%), Кропивницькому (+18,3%) і Херсоні (+18,2%).
 

Згідно з прийнятим бюджетом на 2021 рік, мінімальна зарплатня зросла з 5 тис. грн до 6 тис. грн уже з 1 січня. Що призвело до зростання й пенсій на 300 грн – до 2400 грн.

Водночас ЄСВ для ФОПів з 1 січня 2021 року зросте до 1320 грн на місяць або 3960 грн за квартал.

З 1 січня 2021 року в Україні почнуть перевіряти усіх, хто звернеться за отриманням соціальної допомоги.

До того, як призначити соцдопомогу, дані про кожного, хто потребує пільг, перевірятимуть згідно з даними різних реєстрів.

Інформація про кожного, хто звернувся за допомогою, потрапить на спеціальну платформу, на якій можна буде побачити: відкриті банківські рахунки і залишки на них, інформацію про фактичне місце проживання, паспортні дані, ІПН, дані з податкової тощо. На основі цієї інформації й буде прийнято рішення про субсидії.

З 2021 року українцям перед поїздкою до держав ЄС доведеться отримати попередній дозвіл на поїздку шляхом подачі онлайн-заявки.

Видача авторизації на подорож буде займати кілька хвилин у разі відсутності зауважень у правоохоронних органів ЄС або елементів, які потребують подальшого вивчення. Однак за кожне звернення подорожуючому потрібно буде сплатити комісію у розмірі 7 євро. Водночас авторизація буде дійсна протягом 3 років або до закінчення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при подачі заявки.

Така процедура дозволить Європейському союзу завчасно ідентифікувати осіб, які можуть представляти міграційну загрозу або загрозу безпеці, і значно підвищить безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Також система дозволить суттєво зменшити кількість відмов у в'їзді до ЄС безпосередньо при перетині кордону.
 

Українські мобільні оператори повідомили про те, що з 1 січня 2021 року ціни на деякі тарифні плани істотно збільшилися, майже удвічі. Зокрема, зміна тарифів торкнеться користувачів компанії "Київстар", Vodafone і Lifecell.

Оператор фіксованого телефонного зв’язку «Укртелеком» повідомили про підвищення тарифів на свої послуги з кінця 2020 – початку 2021 року.
 

На початку 2021 року ціни на хліб в Україні можуть зрости на 5%. Про це повідомив директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Руслан Сластьон.

«Зростання ціни на пшеницю і відповідно на борошно як складову вже зіграло свою роль і надалі не впливатиме на зростання вартості хліба. Цілком можливо, що в січні через здорожчання комунальних платежів, а також через підняття мінімальної зарплатні очікується зростання вартості хліба, але в межах до 5%», – сказав він.

Таким чином вартість пшеничного хліба в мережах цілком може бути на рівні 20-24 грн за кілограм. 
 

Кабмін затвердив нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів та зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва

Кабмін постановою від 29.10.2020 р. №1037 затвердив:

нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів, зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Запроваджуються вони з 1 січня 2021 року. 

У зв'язку з цим внесено також зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
 

У зв'язку з чим зростуть його мінімальна вартість. Мінфін вже дав прогноз: пляшка горілки (40%) подорожчає з 89,4 до 92,93 грн; пиво – з 19,5 до 19,69 грн; коньяк – з 128,32 до 131,85 грн; ігристе вино – від 89 до 90,22 грн; кріплене вино – від 49 до 49,78 грн. Відзначається, що ціни, в залежності від виробника і характеристик напою, можуть зрости більш істотно. Відзначимо, що мова йде фактично про мінімальні ціни. При цьому залежно від виробника і характеристик напою, ціна може зрости більш істотно або ж взагалі не зміниться. 
 

Санітарний регламент передбачає наступне:

• учні, які проживають на відстані понад 2 км від закладу освіти, забезпечуються транспортом для підвезення до школи;
• усі працівники шкіл повинні проходити обов’язкові профілактичні огляди. 
• у разі порушення термінів проходження профілактичних оглядів працівники до роботи не допускаються;
• оренду приміщень шкіл не під освітні потреби заборонено;
• встановлено вимоги до благоустрою території шкіл та осіб, які мають слідкувати за дотриманням норм та нести відповідальність за їх порушення;
• дозволено для використання у закладах освіти дротове або бездротове підключення до мережі Інтернет. У разі, якщо використовується бездротове підключення, роутери Wi-Fi повинні розміщуватися на висоті не менше ніж 2 метри від підлоги і виключатись у позанавчальний час;
• встановлено вимоги до комп’ютерного обладнання, яке використовується в закладах освіти. Діагональ моніторів персональних комп’ютерів повинна бути не менше ніж 15 дюймів. У разі використання ноутбуків їх екран може дорівнювати 14 дюймів, але пристрій повинен мати клавіатуру та мишку;
• для профілактики порушень постави запропоновано не менше ніж 2 рази на рік пересаджувати учнів в інші ряди, що профілактуватиме як сколіози, так і порушення зору та слуху;
• учнів, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, рекомендовано розміщувати у третьому ряду, тобто біля внутрішньої стіни; 
• у закладах освіти повинні бути внутрішні санітарні вузли, адже кожна десята школа в Україні має зовнішній туалет, що несе ризики виникнення у дітей урологічних та сечостатевих хвороб. 

Серед іншого, у новому Санітарному регламенті змінено підходи до організації харчування. У школах дозволяється організовувати кейтеринг, який повинен відповідати всім принципам та вимогам безпечності харчових продуктів на базі системи НАССР. 
 

16 січня 2021 року набула чинності стаття 30 Закону про забезпечення функціонування української мови як державної та відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову.

Зміни поширюються на:

• підприємства, установи та організації всіх форм власності;
• фізичних осіб - підприємців;
• інші суб'єкти господарювання, що обслуговують споживачів;
• інтернет-магазини.

Споживач отримав право на обслуговування державною мовою за замовчуванням у супермаркеті, інтернет-магазині, кав'ярні, ресторані, в банку, аптеці, АЗС, спортзалі тощо. Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами і лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою можна звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови на поштову адреса: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: [email protected]

Відповідно до ст.57 Закону за таке порушення Уповноважений або його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови й оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта.

За повторне протягом року порушення Уповноважений накладає на суб'єктів господарювання штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот НМДГ (5100 - 6800 грн). Відзначимо, що штрафи накладатимуть не на персонал, а на суб'єктів господарювання.