Нещодавно довелося побувати в зоні відпочинку нашого селища в сосновому лісі біля річки, яке називають Піски. Описати свій стан після побаченого – неможливо. А описувати те, у якому вигляді я побачила це місце, важко – серце розривається! Не можу спокійно писати на цю тему – слів не вистачає, одні лиш емоції.
ліс на Пісках
В Петропавлівці не так багато місць для відпочинку. Одне з них – ліс на Пісках.
Чудове місце, куди можно піти з друзями, із сім’єю відпочити! Ще рік тому, мені здається, всі раділи, що облаштували чудове місце для пляжу, завезли пісок, зробили навіси, поставили альтанки. Що тепер? Це не ліс. Це суцільний смітник! Купа на купі, бите скло і пластикові пляшки, залишки їжі і обгорілі дрова. Це ж як виходить – приїхали, відпочили, кинули після себе рештки – і все?! Ви що, більше сюди не приїдете?
Живете одним днем? Чи наступного разу будете прогортати дорогу, щоб найти бодай один квадратний метр для свого пікніка?
Це лише перші теплі весняні дні. А що буде далі? У що перетвориться колись красиве місце? У суцільне сміттєзвалище?
До кого звертатися, кому кричати: люди, будьте людьми! Вміли відпочивати – вмійте й прибрати! Де наша культура? Де виховання?
Прикро... Бракує слів.
Любов Правда, депутат Петропавлівської селищної ради
