Охоронна сигналізація – захист чи загроза? Звичайний індикатор, який фіксує рух, на думку СБУ може бути шпигунським пристроєм.
Допомоги журналістів сайту Petropavlivka.city попросив петропавлівчанин - місцевий підприємець Ігор Бордюг. Його обвинувачують у торгівлі шпигунськими пристроями. Півтора року слідчі та прокурори не дають чоловікові спокою.
Досі підозри про злочин не пред’явили, Ігор найняв собі адвоката та вимушений захищатися. Хронологія подій далі.
Скільки ще триватиме незаконне переслідування громадян органами СБУ?
Нова влада, нові керівні посади, а от методи роботи залишилися ті ж самі.
Хочу поділитися своєю історією, яка почалася в березні 2018 року. Хоча ні, почалася вона набагато раніше, але обертів набрала саме у березні.
В далекому 2016 році на сайті Аліекспрес я придбав GSM-сигналізацію для захисту оселі від ворів. Отримавши її я зрозумів, що вона мені не підійшла, а отже вирішив її продати. Після чого я розмістив оголошення на сайті ОЛХ (до речі аналогічних оголошень дуже багато).
Тривалий час дане оголошення висіло без руху і от в один чудовий день мені подзвонила людина (назвемо його Петро) та повідомила, що працює бригадиром в будівельній бригаді і у них на складі почастішали крадіжки і вирішив купити дану сигналізацію для охорони складського приміщення. Продавши дану сигналізацію Петру я видалив сторінку на ОЛХ та продовжував жити своїм життям.
Аж ось в один чудовий день той самий Петро подзвонив мені на мій мобільний телефон, повідомив, що дана сигналізація чудово працює та їм потрібно для охорони ще 10. Я відповів, що у мене не має більш таких сигналізацій. Я йому повідомив, що він сам може зайти на сайт та купити собі ці сигналізації, які є у вільному продажу (звертаю увагу, що вони і на сьогоднішній день у вільному продажу на сайтах Аліекспрес, Розетка, Пром).
Петро вмовив мене замовити для нього ці сигналізації пославшись на те, що не вміє користуватися інтернетом. Замовлення я робив двічі: на початку червня 2018 та у кінці червня 2018. Коли ці сигналізації прийшли, я набрав Петра та повідомив. що вони в наявності, на що він мені повідомив, що скоро приїздить. Ще декілька разів я дзвонив Петру, оскільки я витратив власні кошти на придбання цих сигналізації, а за ними ніхто не приїздив.
Звертаю увагу на їх технічні характеристики, описані продавцем:
- оригинальная мини GSM сигнализация PIR MP Alert A9 с датчиком движения,
- беспроводная GSM сигнализация для охраны дома,
- гаража,
- офиса,
- магазина,
- cклада,
- автомобиля,
- велосипеда,
- мотоцикла,
- рабочего стола с ценными документам и т.д.
GSM сигнализация сработает на движение в радиусе 5-8 метров и оповестит в виде звонка на запрограммированный номер мобильного телефона.
Як потім мені стало відомо з оперативною групою УСБУ в Дніпропетровській області. В цей день ними була проведена негласна слідча дія: оперативна закупка цих 10 сигналізацій.
І саме в цей день мені стало відомо, що 27.03.2018 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 КК України: незаконне придбання, збут та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
З лютого 2019 і по сьогоднішній день моє життя перетворилося на пекло.
Досудове розслідування проводить слідчий УСБ України у Дніпропетровській області в м. Дніпро. Разів 10 я змушений був туди приїздити для якихось слідчих дій, втрачена купа часу, коштів на проїзд та купа нервів.
Підозра у вказаному провадженні мені поки що не пред’явлена, однак, 22.11.2019 я приїздив до слідчого і мені був пред’явлений проект повідомлення про підозру за ч.1 ст.359 КК України, який на той момент не був погоджений з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області.
З даним проектом повідомленням про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.359 ч.1 КК України я не згоден, оскільки злочин я не вчиняв та і умислу продавати будь-які заборонені речі у мене не було.
Стаття 359 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за незаконне придбання або збут технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання.
Предметом цього злочину є спеціальні технічні засоби (СТЗ) негласного отримання інформації. І тут постає питання — а що таке спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації?
Законодавець не надав однозначного, зрозумілого і чіткого визначення такому поняттю в Кримінальному кодексі України. У зв'язку з цим особа позбавлена можливості упевнено передбачити правові наслідки своєї поведінки.
Натомість поняття СТЗ визначається на підзаконному рівні в Постанові КМУ №669 від 22.09.2016 року "Деякі питання щодо спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації".
У вказаній постанові закріплено, що спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації це:
- технічні,
- апаратно-програмні,
- програмні
Та інші засоби, які відповідають критеріям належності технічних засобів негласного отримання інформації, що мають технічну забезпеченість для негласного отримання (прийому, обробки, реєстрації та/або передачі) інформації, призначені для використання у скритий спосіб, характерний для оперативно-розшукової, контррозвідувальної або розвідувальної діяльності.
Тим більше, вказаним нормативним актом визначено, що висновок щодо належності/неналежності засобів до СТЗ надає СБУ, до підслідності якого в той же час віднесено здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 359 КК України.
Таке поєднання в одному органі виключної підслідності і надання висновку щодо належності засобів до СТЗ є порушенням права особи на справедливий судовий розгляд. Однією зі складових права на справедливий судовий розгляд є дотримання принципу рівності сторін і змагальності.
Чи може бути дотриманий такий принцип у той час, коли орган досудового розслідування і експерти, які наділені виключним правом робити висновок про належність засобів до СТЗ, перебувають в одному державному правоохоронному органі — Службі безпеки України?
В даному випадку такий висновок СБУ буде суперечити ст. 4 Закону України "Про судову експертизу", принципам КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості (ст. 22), диспозитивності (ст. 26), порушує право сторони захисту надати суду свій висновок експерта (ст. 101).
Ці GSM-сигналізації не можуть бути віднесені до СТЗ та GSM- сигналізації на сьогоднішній день у відкритому продажу не лише на сайті Аліекспрес, але й на Промі, ROZETKA. А також важливо те, що як в характеристиках продавця на сайті Аліекспрес, так і в характеристиках продавців на сайтах Пром та ROZETKA описано однаково, що ці сигналізації створені для охорони будинку, гаражу, автомобіля тощо.
Не можу зрозуміти чому працівники СБУ продовжують займатися розслідуванням «фейкових» справ на той час, коли в країні достатньо нерозкритих злочинів, які їм підслідні.
Крім того, якщо ст.359 КК України встановлює відповідальність за незаконний збут СТЗ, то особа повинна порушити якесь право, щоб це стало підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності. Тобто повинен бути закон, який забороняє або обмежує обіг таких речей, як СТЗ. Якщо не має встановленого законом порядку обігу СТЗ, то відсутній і об’єкт кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 КК України.
Тож усі кримінальні провадження за цією статтею приречені на закриття за відсутністю складу злочину.
Сподіваюся, що дана стаття дійте до відповідних осіб і вказане кримінальне провадження буде закрито за відсутністю складу злочину.
Від редакції сайту:
Подібна ситуація сталася 2015 року в Житомирщині. Там у торгівлі шпигунськими пристроями (індикаторами руху звинуватили місцевого фотографа Андрія Охоту.
«2014 року в мій офіс в Житомирі нагрянули 5 працівників спецслужб. Зробили контрольну закупівлю 7 штук GSM сигналізації, під тиском змусили підписати документи про те що, ці пристрої заборонені ст. 359. Після фейкової експертизи, через 5 місяців мені повернули 5 штук і дозволили їх використовувати (що свідчить про те, що це звичайна GSM сигнализація). А за 2 штуки – плати штраф в сумі 5000-10000 грн. Протягом 5 місяців не давали мені працювати», - розповів у соціальній мережі фотограф.
Андрію вдалося домогтися справедливості: СБУ повернула речі фотографу та закрила справу за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
