50% успіху будь-якого підприємства залежить від роботи бухгалтера. Думаєте реально знайти такого фахівця чи фахівчиню? Товариству «Еліта» з такою людиною пощастило, бо 17 років поспіль паперову роботу веде не просто бухгалтер, а людина-легенда — Ніна Іванівна Сафонова.
Тож пошуки претендента або претендентки на цю відповідальну посаду можуть тягнутися місяцями. Адже бухгалтери різні і за характером, і за методами роботи. А так хочеться знайти саме «бухгалтера від Бога», щоб людина логіку мала і математичний склад розуму, добру пам’ять, щоб була енергійною, проникливою, фундаменталісткою і, звичайно ж, віддана своїй роботі.
Вся історія її життя — бухгалтерія. Після школи закінчила Верхньодніпровський технікум за спеціальністю бухгалтер і практично увесь свій трудовий шлях присвятила цій професії. Працювала економістом у колгоспі ім. Ватутіна.
Після розпаду колгоспу Ніна Іванівна стала перед вибором: залишитися в реформованому ВСК «Хорошівський» чи довіритися молодому керівнику Ігорю Білому і разом будувати нове сільськогосподарське підприємство.
Вона свій вибір зробила — 2000 року очолила бухгалтерський квартет товариства «Еліта», працювала з бухгалтерами Валентиною Гончаровою, Ларисою Шелєповою, Любов'ю Мамренко.
У той час, коли навколо панувала розруха, а колгоспні сільськогосподарські угіддя обростали бур’янами, у новоствореному товаристві починалося нове життя і для тих, хто пішов сюди працювати, і для тих, хто довірив обробляти свої земельні наділи.
Як не дивно, а починати розбудовувати потрібно було з паперів, а на руках не було жодних документів. Це ускладнювало роботу і бухгалтерам, і товариству в цілому.
— Із колгоспом не дуже гарно розійшлися, — згадує бухгалтер Валентина Гончарова. — Нам не лишили жодних документів. Ми були практично без бухгалтерського «ґрунту»: ні розцінок, ні розрахунків.
Збирали всю літературу по «крупинці». Ніна Іванівна з директором їздили навіть у зональний центр міста Дніпра, аби відновити всі нормативно-правові акти. Звісно, левову частку роботи брала на себе Ніна Іванівна, а ми були поруч, працювали завжди у балансі.
Працювати доводилося у спартанських умовах. Це зараз у товаристві звели нове приміщення контори, а до 2008 року контора знаходилася у невеличкій хатинці. В одній кімнаті тіснилися і бухгалтерія, і агроном. Топили плиточку, а двері закривали навісними замками.
І в цих маленьких чотирьох стінах, «закопуючись» у папки з паперами, зводила цифри та бухгалтерські звіти Ніна Іванівна. Треба було мати неймовірне терпіння, аби систематично перевіряти «старі» періоди, готувати нові. І не доведи Боже, щоб десь трапилася помилка — вся робота зведеться нанівець.
Як головний бухгалтер вона, перш за все, відповідала за зовнішні зв’язки: податкова та пенсійна служби, різні фонди. Але й багато внутрішніх обов’язків залишала саме за собою. У той час, коли молодші колеги губилися в бухгалтерській нестабільності (часто змінювалася законодавча та нормативно-правова бази, контролюючі органи постійно щось вимагали), Ніна Іванівна тримала руку на пульсі всіх нововведень та змін.
Колеги кажуть, що має феноменальну пам’ять: навіть якщо її немає на робочому місці, відрядження чи відпустка, вона згадає будь-який рахунок за номером і суму, яка там вписана.
Ніна Іванівна присвятила своє життя служінню калькулятору і фінансовому балансу, і жодного разу не пожалкувала про свій доленосний вибір. Бухгалтерія — її стихія, в якій вона практик і дипломат.
— За 17 років роботи в товаристві головний бухгалтер ні з ким не посварилася, жодних судів та пересудів. Скільки перевірок пройшли. Вона завжди все вчасно, точно зробить. Не було такої людини, якій би Ніна Іванівна не допомогла. Недарма ми говоримо, що вона в нас людина-легенда, — говорить директор товариства Ігор Білий.
Хоч у бухгалтерії мало романтики, Ніна Іванівна вміє відпочивати від цифр і звітів, бо має власні відради: колеги знають, як чудово вона співає українських народних пісень, хоч відкриває свої емоції лише у тісних колах друзів та колег. Ще має надійну підтримку своєї родини: чоловіка Віктора Яковича, двох синів, двох онуків та двох правнуків. А її подвір’я потопає у квітах.
Напередодні Дня бухгалтера Ніна Іванівна Сафонова відсвяткувала свій 61 рік народження. Цей рік для неї став вирішальним на зміни — бухгалтер-легенда йде на заслужений відпочинок, передавши свій досвід молодшим колегам.
