Автомобіль зупинився на парковці біля районної лікарні. Жінка сиділа на передньому сидінні. Вона привезла дитину на огляд до дитячого лікаря.
П’ятирічний хлопчик сидів позаду неї й поривався першим вийти з машини. Та мама його спинила: діставала з сумки медичну картку дитини. З карткою жінка піднялася і вийшла з авто, хотіла відкрити двері, щоб взяти дитину, зробила крок – і раптом провалилася! Зовсім поряд знаходилася каналізаційна яма, яка була закрита не люком, а частиною бетонної плити.
Люк біля районної лікарні
Ця плита закривала яму не повністю, до того ж присипана листям. Жінка стала на плиту, плита перевернулася і вона шугонула в яму, а плита стала вертикально, зажавши ногу. У яму упала й медична картка дитини.
Таким виявився візит 1 листопада до районної лікарні жительки села Хороше Наталії Сокол. Ледь вдалося вибратися із ями. На нозі до цього часу синій рубець. Друга нога у майже чорних синцях.
- У сина Ярослава були підозри на бронхіт. Приїхали в район перевіритися, - розповідає Наталя. – Не встигла й озирнутися, як по пояс була у ямі. Злякалася, звісно, дуже. Ноги обідрані, побиті. Добре, що в зимовому одязі – пальто пом’якшило удар. Та найбільш образливо, що ніхто на допомогу мені й не поспішав. Взяла сина та пішла до головного лікаря Калініна. Розказала про все, повела його до того місця, де це трапилося. Він поглянув здалеку. « Цей відкритий люк за парканом лікарні, отже, не на нашій території» - тільки й сказав. Розвернувся й пішов. Навіть говорити не захотів! Я такої байдужості ще не бачила. Прийшли з сином до дитячого лікаря, сльози давлять, не можу заспокоїтись. А мені в черзі й говорять: «Не дивуйтеся: тут ніхто нікому не потрібний».
Люк біля районної лікарні
Єдине, чим поміг головний лікар, сказав, щоб виписали нову медичну картку дитині. Постраждалу жінку навіть не оглянув лікар. Медкартка, певне, так в каналізаційній ямі й лежить. Головний лікар ЦПМСД відмовився визнавати свою вину за відкритий люк – територія поза лікарнею. А селищна влада, певне, вважає по-іншому.
А чи й зовсім не знає й не хоче знати, що існують такі небезпечні пастки на шляху до лікарні – відкриті люки. Щоденно сюди приїздять жителі з усього району. Приїздять за медичною допомогою. А на пацієнтів лікарні чатує небезпека вже на порозі медичного закладу.
Жінка зателефонувала на гарячу лінію і повідомила про випадок, що з нею стався. Запит прийняли. Жінка чекає дій.
- До цього часу переживаю наслідки стресу. Згадую й думаю: слава Богу, що я перша вийшла. Не дай Боже першим був би синок, я не знаю, що було б. Боюсь і подумати.
Минуло майже два тижні. Люк все так же частково прикритий шматком бетонної плити. Ніхто й не поворухнувся. Немає у селищі ні комунальних служб, ні господаря.
