Коли вже не сховатися: що робити, якщо людина отримала поранення

Головна редакторка «Степової зорі» та Petropavlivka.City Ірина Ситнік ділиться знаннями, які отримала під час навчання з безпеки в умовах загрози БпЛА. Це не теорія, а практичні поради, які можуть допомогти зберегти життя в прифронтовій громаді.

У першій частині цієї розмови, ми говорили про дрони — як їх розпізнати, що може привернути увагу оператора, чому не можна виходити подивитися, що летить, і чому після першого вибуху небезпека може бути далеко не завершена.

Але є ще одна сторона безпеки, про яку не можна мовчати.

Що робити, якщо людина все-таки отримала поранення?

Що робити, якщо поруч немає медиків? Якщо швидка не може одразу доїхати? Якщо перед вами людина з масивною кровотечею, а від ваших перших дій може залежати її життя?

Саме про це — наступна частина.

Знати, як допомогти собі, — важливо. Знати, як допомогти тому, хто поруч, — ще важливіше.

ДОПОМОГА ПОРАНЕНИМ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ

Коли ми проходили цей курс, ми були не просто слухачами. Ми були курсантами. У нас були свої правила. Одне з них звучало просто: турнікет завжди має бути при вас — у заздалегідь визначеному місці. Здавалося б, дрібниця. Але саме з таких дрібниць і формується звичка, яка в критичний момент може врятувати життя.

Ще одне правило: спорядження має бути на своєму місці, а турнікет і аптечка — поруч із вами. Не в рюкзаку, який лежить за кілька метрів. Не вдома. А там, де ви зможете дістати їх за лічені секунди. Бо коли перед вами буде поранена людина, часу на пошуки турнікета чи вагання може вже не бути.

Але чому я розповідаю це цивільним людям?

Я не військова. Я не медикиня. І більшість людей, які читають цей матеріал, — теж не комбатанти і не лікарі. То навіщо нам знати все це?

Відповідь давно дає сама війна.

Ми вже бачили поранених у Петропавлівці. Бачили наслідки ударів по житлових будинках. Бачили людей, які за одну мить отримували важкі травми. Бачили поранених рятувальників, які приїжджали гасити пожежі, а самі опинялися під ударом.

У жовтні минулого року після атаки на багатоквартирний будинок у Петропавлівці 16 людей отримали поранення. Четверо людей загинули. І ця статистика не десь далеко.

Це наші сусіди. Наші знайомі. Люди, яких ми можемо знати особисто. Саме тому питання «що робити, якщо поруч поранений?» для нас давно не теоретичне.

Тактична медицина — не тільки для військових

Тактична медицина, про яку я вам розповім, базується на доказовій медицині та враховує досвід понад 20 років бойових дій. Його головна мета дуже проста — зменшити кількість смертей, яким можна було запобігти своєчасною допомогою.

І тут я хочу зупинитися на одному показнику.

За даними, які нам показували під час навчання, 87% загиблих у бойових умовах помирають до прибуття кваліфікованої медичної допомоги. Тобто — смерті, яким можна було запобігти за умови вчасно наданої допомоги.

І ось тут відповідь, навіщо людині без медичної освіти знати, як правильно накласти турнікет. Бо медик може бути за кілька хвилин. А кровотеча не завжди чекатиме ці кілька хвилин.

Що ми повинні вміти?

Ні. Ми не маємо стати медиками. А отримати базові знання з домедичної допомоги в умовах бойових дій і засвоїти навички, які рятують життя:

— накладати турнікет собі або іншій людині менше ніж за хвилину;

— виконувати тампонування ран та накладати пов'язки;

— оглядати пораненого за алгоритмом MARCH;

— відновлювати та контролювати прохідність дихальних шляхів;

— розпізнавати ризик пневмотораксу та діяти для запобігання його розвитку;

— запобігати розвитку шоку та гіпотермії.

На папері це виглядає як перелік медичних навичок. На практиці — це зовсім інше. Це коли перед тобою лежить людина, навколо може бути небезпечно, у тебе тремтять руки, а мозок кричить: «Що робити?!» І саме тоді має спрацювати не паніка, а алгоритм.

Найперше — не стати другим пораненим

Є правило, яке я хочу винести окремо. Не можна допомагати постраждалому, якщо ви самі опиняєтеся під загрозою.

На війні може бути недостатньо просто побачити пораненого і побігти до нього. Спочатку потрібно оцінити ситуацію.

Чи немає дрона?

Чи не очікується повторного удару?

Чи безпечно наближатися?

Чи не залишаєтеся ви самі відкритою ціллю?

І тільки після цього — допомога.

Це особливо важливо для нашої громади, де ми вже не раз бачили повторні атаки по місцях першого удару. Під час однієї з останніх масованих атак у Петропавлівці ворог продовжував бити навіть після прибуття екстрених служб, а троє рятувальників отримали поранення; двоє людей загинули.

Тому перша допомога починається не з аптечки. Вона починається з безпеки. Бо війна не питає, хто ти, коли приносить поранення просто у твій двір, на твою вулицю чи в будинок поруч. Іноді єдине, що стоїть між людиною та смертю, — той, хто опинився поруч і знає, що робити.

Допомога під загрозою: спочатку — безпека

Допомога в умовах бойових дій починається з чотирьох простих речей:

БЕЗПЕКА → ДОПОМОГА → КОМУНІКАЦІЯ → ПЕРЕМІЩЕННЯ.

1. Безпека

Перше — убезпечити місце події, використовуючи всі доступні ресурси. Це може бути укриття, стіна, канава, насип, автомобіль чи інша перешкода — залежно від ситуації.

І тут важливо пам’ятати те, про що ми вже говорили у попередній частині: якщо був удар, небезпека може не закінчитися разом із вибухом. Може бути повторна атака, може залишатися загроза дрона. Тому, перш ніж наближатися до пораненого, потрібно оцінити: чи можу я зараз безпечно підійти? Якщо ні — не можна ризикувати власним життям.

2. Допомога

Якщо ситуація дозволяє діяти, наступний крок — допомога. І тут не треба соромитися того, що ти не медик. Твоє завдання — не поставити діагноз і не провести складну операцію. Твоє завдання — зробити те, що ти вмієш, і зробити це швидко.

3. Комунікація

Третій пункт — комунікувати. З пораненим. З людьми, які поруч. І обов'язково — викликати допомогу. Навіть якщо людина при свідомості, з нею потрібно говорити. Пояснювати, що ви робите. Намагатися отримати інформацію про її стан. Комунікація — це теж частина порятунку.

4. Переміщення

І четверте — якнайшвидше переміститися у більш безпечне місце, якщо це можливо. І вже там продовжувати надавати допомогу. Тобто наша логіка дуже проста: не наражаємо себе на небезпеку → зупиняємо те, що безпосередньо загрожує життю → кличемо допомогу → переміщуємося туди, де безпечніше.

Масивна кровотеча: коли час має значення

Першою фазою допомоги є зупинка масивної кровотечі. Чому саме з неї ми починаємо? Тому що людина з важкою кровотечею може померти дуже швидко.

На навчанні нам показували часову шкалу, яка особливо запам’яталася:

2 секунди — поранення.

21 секунда — втрата свідомості.

45 секунд — компенсація.

1:02 хвилина — смерть.

Це не просто цифри. Коли бачиш їх перед собою, дуже добре розумієш, чому інструктори постійно повторювали: не втрачайте час. У важких випадках поранений може стікати кров’ю до смерті всього за кілька хвилин. Тому ми повинні вміти швидко розпізнати кровотечу, яка загрожує життю.

Як зрозуміти, що кровотеча масивна?

Є кілька очевидних ознак.

Кров витікає швидко, безперервно, пульсує або бризкає з рани.

Одяг або вже накладена пов’язка просочені кров’ю.

Біля пораненого розтікається калюжа крові.

Є травматична ампутація руки або ноги.

У таких ситуаціях не можна стояти й чекати, поки «само зупиниться». Якщо є ознаки кровотечі, що загрожує життю, потрібно діяти.

Накладання турнікета: рахунок іде на секунди

Турнікет має бути поруч не для краси і не «про всяк випадок». Це інструмент, який має бути там, де я сама зможу дістати його за кілька секунд. Його потрібно вміти накласти швидко і правильно.

Головне правило — зупинити масивну кровотечу якомога швидше. Турнікет потрібно накласти та зупинити кровотечу протягом однієї хвилини.

Коли немає можливості спокійно оглянути поранення і визначити його точне місце, турнікет накладають «високо та щільно» на поранену кінцівку. Тобто зараз головне — не витрачати час на пошук самої рани.

Побачили масивну кровотечу — накладайте турнікет і зупиняйте кров.

Є важливе правило: не накладати турнікет безпосередньо на суглоб.

Турнікет перекриває кровотік у кінцівці нижче місця накладання. Саме тому його потрібно правильно розмістити й затягнути достатньо, щоб кровотеча припинилася.

І ще одна деталь, яку легко не помітити в поспіху. Під турнікетом не повинно залишатися сторонніх предметів. Якщо під час накладання під нього потрапив якийсь предмет — його потрібно прибрати. Інакше турнікет може не спрацювати належним чином.

Як правильно накласти турнікет

Турнікет накладають вище місця масивної кровотечі. Якщо точне місце поранення визначити неможливо або ви все ще перебуваєте під загрозою — застосовують принцип «високо та щільно» на поранену кінцівку. Якщо місце кровотечі чітко визначене — турнікет розміщують приблизно на 5–8 сантиметрів вище рани, але не на суглобі.

Далі важливо не просто зафіксувати турнікет, а затягнути його до повної зупинки кровотечі.

Спочатку максимально затягують стрічку навколо кінцівки та фіксують її. Стрічка має прилягати щільно — без зайвого простору між турнікетом і кінцівкою.

Потім починають закручувати вороток.

Закручувати його потрібно доти, доки кровотеча повністю не припиниться. Не зупиняйтеся лише тому, що турнікет уже здається дуже тугим або людині боляче. Саме достатнє затягування забезпечує перекриття кровотоку в ушкодженій кінцівці.

Коли кровотеча припинилася, вороток фіксують у спеціальному кріпленні турнікета, щоб він не розкрутився.

Після цього потрібно повторно перевірити кровотечу. Якщо вона продовжується, турнікет потребує додаткового затягування або може знадобитися другий турнікет вище першого — відповідно до навичок, отриманих під час навчання.

Обов'язково запам'ятайте або запишіть час накладання турнікета. Цю інформацію потрібно передати медикам.

І ще одна важлива річ: турнікет не послаблюють і не знімають самостійно. Після накладання його залишають на місці до моменту, коли подальші дії з ним зможе виконати медичний працівник.

Тому алгоритм треба запам'ятати дуже просто: накласти → максимально затягнути → закрутити вороток до зупинки кровотечі → зафіксувати → перевірити → записати або запам'ятати час.

Як зрозуміти, що турнікет спрацював?

Є дві основні ознаки правильно накладеного турнікета:

1. Кровотеча припинилася.

2. На кінцівці нижче турнікета немає пульсу.

Турнікет перекриває кровотік у кінцівці нижче місця накладання. Тому недостатньо просто «прикрутити» його якомога тугіше на око — потрібно переконатися, що кровотеча справді зупинилася.

І знову — час має значення. Турнікет потрібно накласти та зупинити кровотечу протягом однієї хвилини.

Якщо одного турнікета недостатньо

Буває, що кровотеча не припиняється навіть після правильно накладеного першого турнікета. У такому випадку накладають другий турнікет. Його розміщують вище першого, щоб забезпечити ефективне припинення кровотечі. Після цього потрібно зафіксувати турнікет і записати час його накладання. А далі — не зупинятися на цій рані. Продовжуйте огляд пораненого.

У тактичній медицині одна з головних помилок — побачити одну травму і вирішити, що це все. Поранення можуть бути не одне, тому після зупинки масивної кровотечі огляд продовжується за алгоритмом MARCH.

Огляд за алгоритмом MARCH

Якщо першу допомогу доводиться надавати під загрозою, головне завдання — якомога швидше зупинити масивну кровотечу і переміститися в безпечніше місце.

А вже в укритті починається наступний етап — швидкий огляд пораненого за алгоритмом MARCH.

В укритті спочатку потрібно подбати про безпеку. Потрібно звернути увагу на:

• безпечний периметр та укриття;

• забрати в людини телефон та все, чим людина у стані афекту може завдати вам шкоди, якщо це необхідно для безпеки;

• засоби особистої безпеки (завжди носіть з собою медичні рукавички й одягайте їх, коли оглядаєте поранених, аби убезпечити себе від інфекційних заражень, якими може хворіти людина, наприклад, гепатит)

І лише після цього — до огляду пораненого.

Три головні питання

У тактичних умовах спочатку з'ясуйте три речі:

Що сталося?

Коли накладено турнікет?

У якому стані свідомості людина?

Перший крок під час швидкої перевірки — оцінити стан свідомості. Це можна зробити простим запитанням: «Друже, ти мене чуєш?»

Якщо людина реагує — говоріть із нею, пояснюйте, що робите, і продовжуйте огляд.

Якщо реакції немає — це вже важливий сигнал, який потрібно врахувати під час подальшої оцінки стану.

MARCH — порядок, який допомагає не розгубитися

У тактичних умовах для швидкого огляду пораненого використовують послідовність MARCH.

Кожна літера нагадує, що саме потрібно перевірити:

M — Massive bleeding — масивні кровотечі.
Чи немає кровотечі, яка безпосередньо загрожує життю?

A — Airway — дихальні шляхи.
Чи прохідні дихальні шляхи?

R — Respiration — дихання.
Чи дихає людина? Чи немає ознак проблем із диханням?

C — Circulation — кровообіг.
Чи немає інших ознак критичної крововтрати або порушення кровообігу?

H — Hypothermia / Head injury — гіпотермія та інші поранення.
Потрібно запобігати переохолодженню та перевірити, чи немає інших травм, які могли залишитися непоміченими.

Саме така послідовність допомагає не перескакувати хаотично від одного до іншого.

Спочатку — те, що може вбити найшвидше. Потім — наступна загроза.

MARCH потрібен саме для цього: щоб у критичній ситуації не стояти над пораненим із думкою «з чого почати?», а мати в голові чіткий порядок дій.

Як розпізнати масивну кровотечу

У критичній ситуації перше завдання — швидко зрозуміти, чи є кровотеча, яка безпосередньо загрожує життю. Є кілька видимих ознак масивної кровотечі.

Кров:

• витікає швидко і безперервно;

• пульсує або бризкає з рани;

• просочує одяг або вже накладену, але неефективну пов’язку;

• утворює калюжу крові, яка продовжує розтікатися біля пораненого;

• є травматична ампутація руки або ноги.

У таких випадках не можна чекати. Поранений із важкою кровотечею може стікати кров’ю до смерті всього за кілька хвилин.

Де шукати масивну кровотечу?

Після первинної оцінки потрібно провести швидкий огляд пораненого. Важливо не обмежуватися тією раною, яку ви побачили першою.

Огляд проводять послідовно:

1. Шия
2. Пахви
3. Пах і промежина
4. Перевірка цілісності таза
5. Ноги
6. Руки

Якщо кровотеча масивна — притисніть місце кровотечі та знайдіть турнікет.

Важливо: турнікет накладають лише на кінцівки — ноги та руки. На шию, у пахвову ділянку, на пах і промежину турнікет не накладають. У цих зонах кровотечу зупиняють сильним притисканням рани та тампонуванням (щільним заповненням рани).

Після накладання потрібно переконатися, що кровотеча зупинилася, перевірити наявність пульсу відповідно до алгоритму, зафіксувати турнікет і обов’язково записати час його накладання.

Оцінка стану свідомості

Після того, як ви перевірили пораненого на наявність масивної кровотечі та зупинили її, потрібно швидко оцінити стан свідомості. Для цього використовують просту шкалу A.V.P.U. Вона допомагає зрозуміти, наскільки людина реагує на навколишнє та на ваші звернення.

A — ALERT

Свідомий.

Людина спілкується, розуміє, що відбувається, орієнтується в часі та просторі.

V — VOICE / VERBAL

Реагує на голос.

Людина може не проявляти активності сама, але реагує, коли ви до неї звертаєтеся або даєте голосову команду. Саме тут може прозвучати просте: «Друже, ти мене чуєш?»

P — PAIN

Реагує на біль.

Людина не говорить і не реагує на голос, але реагує на больовий подразник.

U — UNRESPONSIVE

Не реагує.

Людина не реагує ні на голос, ні на больовий подразник. Цю оцінку важливо не просто запам’ятати, а й передати медикам. Якщо стан пораненого змінюється, це також важлива інформація.

A.V.P.U. — простий спосіб швидко зафіксувати, наскільки людина при свідомості, і зрозуміти, як діяти далі за алгоритмом MARCH.

Прохідність дихальних шляхів: переконайтеся, що людина може дихати

Після оцінки свідомості наступний крок — перевірити прохідність дихальних шляхів.

Насамперед переконайтеся, що дихальні шляхи не перекриті. Якщо поранений у свідомості, але перебуває у дистресі та показує, що не може нормально дихати, потрібно звернути увагу на можливі ознаки обструкції.

Ознаки непрохідності дихальних шляхів

На проблему можуть вказувати:

• хрипіння або булькання під час дихання;

• видима кров або сторонні предмети у дихальних шляхах;

• значна травма обличчя;

• поранений демонструє, що не може нормально дихати.

Якщо в роті видно сторонній предмет, його можна обережно видалити. Але є важливе правило: не можна виконувати рух пальцем наосліп. Тобто не потрібно намагатися пальцями «пошукати» сторонній предмет усередині рота, якщо ви його не бачите.

Якщо дихальні шляхи не перекриті

Подальші дії залежать від стану пораненого. Якщо людина при свідомості, допоможіть їй прийняти будь-яке зручне положення сидячи, яке дозволяє полегшити дихання. Не потрібно змушувати людину лягати, якщо у такому положенні їй важче дихати.

Якщо поранений без свідомості, але немає ознак шоку чи підозри на травму хребта, його розміщують у стабільному боковому положенні.

Для забезпечення прохідності дихальних шляхів застосовують відповідні прийоми: закидання голови + підняття підборіддя або висування нижньої щелепи.

Головне завдання цього етапу — переконатися, що дихальні шляхи відкриті й людина може нормально отримувати повітря. І знову працює принцип MARCH: не намагаємося зробити все одразу — рухаємося послідовно, від найнебезпечнішого до наступної загрози.

Дихання

Після того як ми переконалися, що дихальні шляхи прохідні, переходимо до наступного етапу алгоритму MARCH — Respiration, тобто дихання. Тепер потрібно оцінити, чи не має поранений ознак респіраторного дистресу — стану, коли дихання порушене і людині важко отримувати достатньо повітря.

На що звернути увагу?

Однією з ознак є надмірне зусилля під час вдиху або видиху. Людина може помітно напружуватися, намагаючись вдихнути або видихнути. Насторожити має і характер самого дихання.

Дихання може бути занадто слабким, щоб бути ефективним: менше 10 дихальних циклів на хвилину — або менше 2 за 10 секунд. Або, навпаки, воно може бути занадто швидким і неглибоким: понад 20 дихальних циклів на хвилину — або більше 4 за 10 секунд.

Ці ознаки важливо не розглядати окремо від загального стану людини. Вони також можуть вказувати на проникаюче поранення грудної клітки. Тому під час огляду звертайте увагу не лише на те, чи людина дихає, а й на те, як саме вона дихає.

Що робити?

Якщо ви бачите ознаки респіраторного дистресу, це ситуація, яка потребує швидкої медичної допомоги.

Важливо: за наявності респіраторного дистресу пріоритетом є евакуація.

У такій ситуації не варто витрачати дорогоцінний час на другорядні дії. Потрібно якнайшвидше організувати перевезення пораненого до місця, де він зможе отримати кваліфіковану медичну допомогу. І тут знову працює головний принцип тактичної медицини: побачити небезпеку → швидко оцінити стан → зробити найнеобхідніше → організувати евакуацію.

Травми грудної клітки: шукаємо те, що може загрожувати життю

Після оцінки дихання потрібно перевірити, чи немає у пораненого травм грудної клітки, які можуть безпосередньо загрожувати життю.

Це особливо важливо після вибуху або при проникаючому пораненні. Зовні травма може здаватися незначною, але пошкодження всередині грудної клітки можуть бути серйозними.

Які травми шукаємо?

Під час огляду звертаємо увагу, зокрема, на:

• проникаючі поранення грудної клітки;

• вибухову травму;

• інші значні ушкодження тулуба.

Оглядати потрібно передні і задні поверхні тулуба. Не варто обмежуватися лише тією ділянкою, яку одразу побачили. Якщо є можливість, потрібно оглянути пораненого з усіх доступних боків і переконатися, що не пропущено поранення грудної клітки.

Важливо: не тампонуйте рани тулуба

Є принципова відмінність ран тулуба. Їх не тампонують. Тому не потрібно намагатися заповнювати рану грудної клітки або іншої ділянки тулуба кровоспинним матеріалом так, як це роблять із певними глибокими ранами кінцівок чи пахової ділянки.

Перед оглядом спини — перевірте таз

Щоб побачити задню поверхню тулуба, пораненого іноді потрібно обережно повернути. Але перед цим обов'язково потрібно перевірити цілісність кісток таза.

Це важливе правило: якщо є підозра на травму таза, необережне переміщення або перевертання може погіршити стан пораненого.

Тому під час огляду потрібно діяти послідовно: спочатку оцінити безпеку → перевірити стан пораненого → оглянути передню поверхню тулуба → оцінити таз → і лише після цього, якщо це безпечно та необхідно, перевірити спину.

У тактичній медицині важливо не просто знайти поранення. Важливо не пропустити те, що може вбити людину найшвидше.

Пневмоторакс: коли травма грудної клітки загрожує життю

Одним із небезпечних наслідків травми грудної клітки може бути пневмоторакс — стан, який потребує швидкого розпізнавання та медичної допомоги. Під час огляду потрібно звертати увагу на ознаки, які можуть свідчити про напружений пневмоторакс.

Ознаки, які мають насторожити

Серед можливих ознак:

• погіршення стану свідомості;
• асиметрія грудної клітки;
• посиніння носогубного трикутника;
• набухання вен на шиї;
• зміщення трахеї.

Якщо стан пораненого погіршується і з'являються такі ознаки, це може свідчити про небезпечне порушення дихання та кровообігу.

Якщо є ознаки респіраторного дистресу, пріоритетом залишається якнайшвидша евакуація до кваліфікованої медичної допомоги.

Попередження розвитку шоку

Ми вже зупинили масивні кровотечі, перевірили дихання. Наступний крок — оцінити кровообіг і звернути увагу на ознаки геморагічного шоку. Він виникає через значну втрату крові. Для пораненого це небезпечний стан, який потребує якнайшвидшої медичної допомоги.

На що звернути увагу?

Серед ознак і симптомів геморагічного шоку:

• зміна стану свідомості;

• прискорене та глибоке дихання;

• холодний липкий піт;

• бліда або сіра шкіра.

Також потрібно перевірити наявність дистального пульсу у пораненого. Але перш за все потрібно ще раз переконатися, що кровотечі справді контролюються.

Що робимо?

№1 — переоцінюємо ефективність уже проведених заходів контролю кровотечі.

Чи справді турнікет зупинив кровотечу? Чи не з'явилася нова? Чи немає кровотечі, яку ми пропустили під час первинного огляду? Після цього накладаємо пов'язки на всі некритичні поранення, які ще кровоточать.

Якщо є ознаки шоку

Тут знову найважливіше — не втрачати час. За наявності ознак шоку або неконтрольованої кровотечі пріоритетом є евакуація. Пораненого потрібно якнайшвидше передати медикам.

Якщо людина лежить на спині й у такому положенні зберігається прохідність верхніх дихальних шляхів, можна розглянути можливість підняти обидві ноги вище рівня серця. Але головне правило залишається незмінним: зупинити кровотечу → оцінити стан → не допустити погіршення → якнайшвидше організувати евакуацію.

Запобігання розвитку гіпотермії

Остання літера алгоритму MARCH — Hypothermia, тобто запобігання переохолодженню.

І тут важливий момент: гіпотермія у тяжко пораненого — це не обов'язково наслідок холодної погоди.

Її розвиток може ускладнюватися масивною крововтратою. Тому зігрівати пораненого потрібно навіть тоді, коли на вулиці зовсім не холодно.

Як запобігти втраті тепла?

Найперше — накрийте пораненого чимось, що зберігає тепло.

Для цього можна використати термоковдру або спеціальний комплект для запобігання гіпотермії HPMK.

Якщо одяг на пораненому не дуже мокрий, його не потрібно одразу знімати — він також допомагає зберігати тепло.

Якщо одяг сильно намок, його згодом потрібно зняти та замінити на сухий, одночасно продовжуючи захищати пораненого від втрати тепла.

Ще одне просте правило — не залишайте пораненого безпосередньо на землі.

Земля забирає тепло від тіла, тому під людину потрібно підкласти щось, що створить теплоізоляцію.

Як розпізнати гіпотермію?

На можливе переохолодження можуть вказувати:

• тремтіння;
• невиразна мова або бурмотіння;
• уповільнене дихання та сонливість.

Тому після зупинки кровотечі та оцінки дихання не можна забувати про тепло.

Зупинити кровотечу — критично важливо. Але зберегти тепло пораненого — теж частина допомоги.

У MARCH кожна літера відповідає за окремий етап допомоги. А остання нагадує: пораненого потрібно захищати від подальшої втрати тепла від самого початку допомоги.

Від редакторки

Я розумію: після всього прочитаного може здатися, що це складно. Алгоритми, турнікети, MARCH, кровотечі, дихання, шок… І хтось, можливо, скаже: це мають знати медики та військові. Але я вас запевняю: не обов'язково запам'ятати все.

Якщо з усього цього матеріалу ви винесете хоча б кілька найважливіших речей — уже добре.

Побачили масивну кровотечу — перш за все її потрібно зупинити.

Не завжди для цього одразу потрібен турнікет. Якщо його немає, кровотечу можна тимчасово зупиняти сильним прямим тиском на рану до моменту, коли допомогу зможуть надати медики.

Якщо людина не дихає, це також ситуація, коли ваші дії можуть стати вирішальними.

Турнікет сьогодні — це вже не щось виключно «для військових». Як на мене, турнікет, рукавички та базова аптечка мають бути серед речей, які ми вміємо використовувати так само, як вогнегасник чи аптечку в автомобілі.

Бо війна давно вийшла за межі фронту. І ми не знаємо, де саме одного дня опинимося — на дорозі, у власному будинку, на роботі чи просто поруч із людиною, якій раптом знадобиться допомога.

Мені дуже хочеться, щоб після цієї статті ви не просто подумали: «Як же це все складно». А щоб відкрили свою аптечку, доповнили її турнікетом, подивилися, як він працює, і хоча б раз потренувалися його накладати (для тренувань візьміть інший турнікет, а з вами має бути новий турнікет завжди).

І найбільше мені хочеться, аби кожен із нас умів допомогти собі та тому, хто опинився поруч.