17 червня до сіл Петропавлівської та Української громад знову прибула гуманітарна місія Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G. Buffett Foundation. Для місцевих жителів це вже знайомі вантажівки з емблемою міжнародної благодійної організації, яка від початку повномасштабного вторгнення підтримує українців у найнебезпечніших куточках країни.
Команда GEM на чолі із волонтером Віктором Шотропою, регулярно доставляє гуманітарну допомогу до населених пунктів поблизу лінії фронту. Щомісяця організація роздає десятки тисяч продуктових наборів, а її волонтери працюють там, куди часто не наважуються їхати інші. Наразі десятки прифронтових селищ та сіл Синельниківського району в Дніпропетровщині стали частиною їхнього щоденного маршруту.
«Повертаються навіть ті, хто виїжджав»
Цього дня дві великі фури заїхали до села Самарське. Одна була завантажена продуктовими наборами, інша — питною водою.
— 1440 пакунків привезли для наших мешканців. Окремо 80 наборів передали через територіальний центр людям, які перебувають на обслуговуванні вдома, ще 250 пакунків повезли до Лозівського округ. Наші люди отримують гуманітарку безпосередньо тут, на місці, — розповідає староста Самарського старостату Євген Динник.
У кожній коробці — продукти тривалого зберігання. Воду видають окремо: по одному пакунку на людину.
Гуманітарну допомогу від благодійної організації GEM у громаді видають уже не перший рік. Підтримку отримують усі жителі населених пунктів.
- Не один рік наші жителі отримують гуманітарну допомогу від організації GEM. Немає певних категорій, отримують усі мешканці наших сіл: Самарського, Васюківки та Лугового, - наголошує Євген Динник.
Видача організована таким чином, щоб допомогу могли отримати навіть ті люди, які не мають можливості самостійно дістатися до місця роздачі.
- У Самарському гуманітарну допомогу видаємо в центрі села біля старостату. А жителям Васюківки та Лугового, які не можуть приїхати, ми відвозимо її самостійно. Насамперед це маломобільні люди, які фізично не мають можливості дістатися сюди. Відстань до них — близько 10 кілометрів, тому не всі люди можуть приїхати до Самарського, щоб отримати допомогу, - говорить староста.
Староста говорить, що попри небезпеку, Самарське неодноразово потрапляло під ворожі обстріли, люди лишаються жити вдома, спостерігається і повернення людей до своїх домівок.
Поки біля старостату вишиковується черга, частину гуманітарного вантажу волонтери перевантажують у броньовані мікроавтобуси. Наступний пункт призначення — селище Українське.
«Гуманітарні місії завжди нас підпримують»
Напередодні, 14 червня, селище Українське Української громади пережило потужний ворожий удар. Ракета влучила у центр селища, пошкодивши житлові будинки та інфраструктуру, від ворожого уламку загинула людина. Людей не лишили самих саме гуманітарні місії. Волонтери GEM також їдуть із допомогою.
Дістатися в Українське звичними дорогами нині непросто й небезпечно. Дороги розбиті, майже непроїздні, а над трасами постійно нависає загроза ворожих безпілотників. Тому волонтерська колона звертає на польові дороги, якими зараз користуються місцеві жителі та гуманітарні місії.
У самому селищі нас зустрічають понівечені будівлі та вибиті вікна. Біля гуртожитку, який опинився в епіцентрі вибуху, розташовані багатоквартирні будинки. Саме сюди волонтери привозять воду та продуктові набори.
Секретар Української сільської ради Інна Солонець говорить, що співпраця з GEM триває вже не перший рік.
— Ми дуже вдячні, що вони продовжують до нас приїжджати, навіть попри те, що дороги стали небезпечнішими, а викликів щодня більшає. Для наших людей ця допомога надзвичайно важлива, — зазначає вона.
У непростих умовах війни громада щодня стикається з новими викликами. Після ворожих обстрілів, евакуації родин із дітьми та допомоги самотнім людям місцева влада змушена оперативно реагувати на десятки нагальних проблем. Однак, як зазначає представниця громади, впоратися з усім власними силами вже неможливо.
- Зараз такий нелегкий час. Органи місцевого самоврядування самотужки, мабуть, уже не можуть справлятися з цією навалою питань. Їх безліч, і всі вони потребують негайного вирішення. Тому дуже-дуже велика допомога — це підтримка благодійних фондіва.
Особливо важливою є допомога під час надзвичайних ситуацій — після обстрілів, а також під час евакуації родин із дітьми та самотніх людей.
- Коли трапляються обстріли, коли виникає необхідність евакуації родин із дітьми чи одиноких людей, дуже велику допомогу надають благодійні фонди. Їх багато: "Людина в біді", "Янголи спасіння", "Проліска". Особлива подяка нашим уже надійним партнерам — організації GEM та її представнику Віктору. Це люди великої й щирої душі. Вони одними з найперших почали працювати в нашій громаді та надавати гуманітарну допомогу насамперед найбільш уразливим категоріям населення.
Нині на території сільської ради проживає близько 2,5 тисячі людей. Значного відтоку населення, попри складну безпекову ситуацію, поки що не спостерігається.
- Коли ситуація трохи погіршилася, люди, звичайно, захвилювалися, але поки що масового виїзду не спостерігаємо, - говорить Інна Солонець.
Гуманітарна місія для команди GEM — це не лише коробки з продуктами. Часто людям потрібна проста людська увага.
Біля одного з будинків на подвір'ї граються дві маленькі дівчинки — Ліна та Ліза. Керівник команди GEM у нашому регіоні Віктор Шотропа повертається до автомобіля й за мить дістає дитячу книжку та настільну гру.
— Завжди беру із собою щось для дітей. Це, мабуть, найщемливіші моменти нашої роботи, — усміхається він, простягаючи подарунки дівчаткам.
Поки діти розглядають нові книжки, дорослі діляться своїми історіями. Хтось уже вдруге чи втретє змінює місце проживання через війну. Дехто переїхав сюди з Донеччини, рятуючись від обстрілів. Люди дякують за підтримку і зізнаються: такі приїзди дають відчуття, що про них не забули.
Після роботи в Українському команда вирушає до Петропавлівки. Попереду ще десятки кілометрів доріг, нові адреси й нові людські історії.
Увечері волонтери повернуться на свою базу в Павлоградському районі. А вже завтра знову вирушать у дорогу. Бо поки ворог продовжує нищити українські міста і села, тисячі людей потребують не лише продуктів та води, а й підтримки, яка нагадує: вони не залишилися сам на сам із бідою.
Репортаж з місця подій:
