Відновлення після обстрілів, чи є план евакуації, що з дорогами та укриттями в громаді та чи є план евакуації для населення. На ці питання відповідає журналістам “Петропавлівка.City” заступник голови Петропавлівської громади Іван Леонов.

Чи має громада резерви для відновлення після обстрілів?

У громаді завчасно подбали про запаси, аби після обстрілів швидко відновлювати пошкоджені будинки. Іван Леонов розповідає, що на закупівлю матеріального резерву виділили один мільйон гривень.

— Коштом бюжету закуплено 150 листів ОСБ та 150 тентів для накривання даху, 750 листів шиферу, шиферні цвяхи. Матеріали зберігаються у нас на території. Тож коли конче треба матеріали, ми одразу видаємо зі свого резерву, аби надати допомогу оперативно, — пояснює посадовець.

Крім власних запасів, громада співпрацює з благодійними фондами. Зокрема, гуманітарна місія «Карітас» безкоштовно встановлює людям вікна.

— “Карітас” приїжджають, роблять заміри, а вже за тиждень привозять пластикові конструкції. Це перевірено на практиці — до опалювального сезону вікна будуть вставлені.

Працює й комісія з обстеження пошкоджень, однак державної фінансової допомоги громада поки що не отримала. Крім того, жителі Петропавлівської громади у разі пошкоджень, спричинених надзвичайними ситуаціями, можуть звертатися по фінансову допомогу.

— Люди можуть написати заяву, після чого комісія складає акт обстеження та визначає ступінь руйнувань. Наприклад, родини з вулиці Щасливої, чиї будинки постраждали найбільше, отримали по 30 тисяч гривень грошової допомоги. Окрім цього, вони також отримали по 10 800 гривень на кожного члена сім’ї від Міжнародного фонду. Таким чином, виходило до 50 тисяч гривень плюс наші 30 тисяч і матеріали. Звісно, ці кошти не компенсують усіх втрат, пов’язаних із війною, але першочергово ми можемо допомогти, — говорить Іван Леонов.

Водночас відновлення господарських будівель у перелік допомоги не входить.

— Літні кухні та господарські будівлі не беруться до уваги — допомога надається лише на житлові будинки, — додає він.

Наостанок Іван Леонов наголошує: «Поки працюємо так. Дай Боже, щоб більше не було потреби в цих запасах».

“Підготовка громади до можливої евакуації — це план, а не заклик до дій”

Надзвичайна ситуація склалася в селі Росішки, є пошкоджені будинки, але без жертв. Ця ситуація стала серйозним сигналом для громади.

— Два тижні тому, був вибух у селі Росішки, — пояснює Іван Леонов. — Є пошкоджені будинки, також конюшня, кухня зруйновані. Повилітали шибки в будинках. Матеріали будівельні надані. Постало ще одне питання — безпека дітей, — пояснює заступник.

У селах громади, які найближче до лінії фронту проводять опитування щодо можливостей родин евакуюватися у разі необхідності. Мета опитування — зрозуміти, як родини бачать можливу евакуацію.

— Ми доручили старості провести опитування серед сімей із дітьми у старостинському окрузі, бо старостат межує з Межівським районом, який наразі під прицілом ворога.

У Лозівському старостинському окрузі проживає 29 сімей, у яких виховуються 48 дітей. Нині родини опитують: хто має власний транспорт, хто вже визначився, куди виїжджатиме у разі необхідності, а хто такої можливості не має.

— Ми повинні поділити сім’ї по групах і чітко знати, як ці 49 дітей будуть евакуйовані. Бо якщо в села почнуть летіти дрони, уже ніхто не вивезе ці родини. Евакуація можлива тільки завчасно, - пояснює посадовець.

Офіційно примусова евакуація передбачена лише для прифронтових громад, керівництво Петропавлівської громади готові діяти на випередження.

— Петропавлівська громада не підпадає під критерії тих, що потребують евакуації, проте ми маємо бути готові до будь-якого розвитку подій заздалегідь. Наразі у громаді налічується 1 448 дітей віком до 18 років, і за кожного з них потрібно подбати. Одним днем усіх евакуювати неможливо. Дехто каже: «У мене все нормально, сяду на машину й поїду до кума чи брата». Проте є родини, які не мають жодної можливості. Саме для них ми формуємо групи.

Опитування, поділ на групи та сам план евакуації — це не заклик до дій, а підготовчий план на випадок необхідності, адже ситуація змінюється дуже швидко.

— Навіщо нам ці опитування? Вони дозволяють отримати первинні дані, щоб у разі загострення ситуації уникнути хаосу та бути готовими до дій. Хочу заспокоїти людей, які сприйняли дії представників громади як початок евакуації: це лише збір інформації.

“Ми не фронтова громада, але мусимо чітко знати: скільки людей, хто саме та куди готовий виїхати. Це називається діяти наперед”, — підсумовує посадовець.

Чи має Петропавлівська громада дружні громади та чіткий план евакуації?

У Петропавлівській громаді подбали про маршрути виїзду на випадок погіршення безпекової ситуації. Іван Леонов розповідає, що партнерами стали громади на заході країни.

— У нас є дружня громада в Закарпатті. Ми вже налагодили з ними комунікацію. Зокрема громада має порожню будівлю НВК повністю: будівля з трьома приміщеннями та котельнею. Це приміщення ми вже зарезервували для можливої евакуації людей з нашої громади.

Окрім того, Петропавлівська лікарня в разі потреби евакуюється до Градизької територіальної громади на Полтавщину.

— Ми маємо домовленість, що Градизька громада прийме нашу вторинку. У них цієї ланки медицини немає. Тож наші медики матимуть не лише громади для евакуації, а й місце роботи, — пояснює посадовець.

За словами посадовця, на випадок евакуації громада має детальні дані по кожному комунальному закладу.

— Ми знаємо об’єм вантажів навіть у кубічних метрах та маємо списки того, що плануємо евакуювати. Розрахували, скільки транспорту знадобиться. Наприклад, можемо перевезти трудовий архів, адже досвід сусідніх громад показує: якщо архів залишиться в підвалі, його вже не вдасться врятувати — а це майбутні пенсії людей. З лікарнею ситуація простіша: 90% колективу готові виїхати разом із обладнанням. Петропавлівська лікарня продовжить працювати на новому місці, Градизька громада отримає медичні послуги, а наші працівники — робочі місця та заробітні плати. Тобто обладнання лікарні не стоятиме без діла, а буде функціонувати.

Попри значну відстань — понад 1 300 кілометрів — у громаді вже визначили категорії людей, яких евакуюватимуть першочергово.

— Зокрема, це люди, яких обслуговує Центр надання соціальних послуг: одинокі люди похилого віку, сім’ї з дітьми та ті, хто не має родичів, щоб виїхати разом із працівником, який їх доглядає.

Для перевезення людей і речей закладені кошти та передбачені договори з перевізниками.

— На сесії виділили кошти на потреби евакуації. Будемо укладати договори з транспортними підприємствами — як із вантажними, так і з пасажирськими. Щоб не шукати в останній момент, чим везти й яклюдей та обладнання. Усе це вже передбачено: і фінансування, і договори, — каже Іван Леонов.

Водночас визнає: такі приготування не розголошують, просто готують план.

- Інформація, звичайно, “витікає”. Люди починають питати: “Що таке? А чому нам не кажуть?” Але евакуації немає. Є план, який має бути обов’язково. У нас по кожному підприємству заведена папка, прописано, скільки чого і навіть який об’єм потрібно для фури, аби евакуювати. Усе чітко, по поличках, бо так має бути.

«Це не руйнування, а залякування»: про прильоти та настрої в громаді

Після обстрілів у громаді серед людей зростає напруга, але й проявляється стійкість. Утім, зізнається, час від часу у людей виникають панічні настрої:

- Як тільки чують слово «обстріл» чи «прильот», у людей одразу здіймається хвиля паніки. Останні події може прокоментувати зі слів фахівців: ми бачимо фактично точкові удари, і їхня мета — посіяти страх, а не зруйнувати все навколо. Тактика ворога проста: вони хочуть нас виснажити морально.

Автор: Ірина СИТНІК

Посадовець підсумовує: - Так, кожен вибух, уламки, це неприємно, це нервує. Але нам треба тримати голову холодною. Бо, зрештою, головне завдання цих «прильотів» — саме психологія, а не реальні руйнування.

Чи працюватиме Петропавлівський ліцей №1

Питання Петропавлівського ліцею №1 у громаді залишається одним із найскладніших. Зі слів Івана Леонова, головна проблема — відсутність укриття, яке відповідає нормам.

- Про те, що те укриття нам не зарахують і ми там нічого не зробимо, — це не ми придумали, є висновки експертів. Складність побудувати укриття полягає у ґрунтових водах, які залягають дуже близько. Тому укриття має бути не в землі, а наземне, насипне. Саме таке ми будуємо в дошкільному закладі “Барвінок”.

Посадовець наголошує: згідно нового формату освітньої галузі — з 2027 року Петропавлівський ліцей №1 матиме ступінь гімназії. Аби ліцей отримав статус гімназії, потрібно виконати всі вимоги, зокрема побудувати протирадіаційне укриття.

- У нас є рішення, яке ніхто не відміняв і не відмінить: у громаді буде один ліцей і одна гімназія. І обидва заклади повинні мати протирадіаційне укриття. Наше завдання — замовляти проєкт, шукати зовнішнє фінансування, тобто будувати за рахунок державного бюджету. Для прикладу: укриття на 120 дітей у дитсадку “Барвінок” коштує 53 мільйони гривень. А побудувати таке укриття у чотири рази більше - на дітей та персонал — це 600 осіб. Таку вартість самотужки ми не потягнемо. Укриття у підвалі ліцею №1 немає і бути не може, бо заклад стоїть на болоті, — уточнює Іван Леонов.

ВПО та нові виклики

Ще одна болюча тема для громади — внутрішньо переміщені особи. Офіційна статистика не відображає реального масштабу того, скільки нових людей проживає в громаді.

- Офіційно зареєстрованих ВПО небагато — за останній тиждень додалося лише 150 людей. Але багато не реєструється. Про це свідчать і старости, що наприклад дітей привезли до бабусі й дідуся, але не реєструються, бачимо по факту.

Така ситуація стає типовою: батьки, рятуючись від війни, часто залишають дітей у селах на опіку старших родичів. Загалом міграція дуже швидка. Зростання кількості людей добре помітне в побуті:

- Подивіться на базарі в центрі: ні пройти, ні проїхати, ні машину поставити. Щільність населення вже така, що на кожного місцевого, мабуть, більше десяти “не місцевих”.

Дороги: що зроблено і які плани

Не менш актуальне питання — стан доріг. Люди все частіше запитують про ремонт об’їзної дороги Другої Набережної, вулиці Свободи та Миру та ключових вулиць у селищі.

- Зараз обласна адміністрація приймає рішення лише там, де є звернення від військових. Так в Петропавлівці вдалося відремонтувати вулицю Шкільну. В обласній адміністрації особисто піднімав питання про ремонт вулиці Миру. На жаль, на останній обласній сесії, де планувалось виділення фінансування на ці роботи, кошти не дали. Усе перекинули на фортифікації. Фінансування на ремонт доріг не виділили взагалі цьогоріч.

Наразі вже формується план ремонтних робіт на 2026 рік. У пріоритеті — обласні дороги, якими користуються кілька громад. Затверджений перелік включає дев’ять доріг обласного значення, серед яких і шляхи Петропавлівської громади.

- Врахували, що ми потенційно прифронтова громада, і виділили як пріоритетні евакуаційні шляхи. По нашій громаді вже є клопотання від військових формувань. Є підтвердження на вулиці: Миру та Свободи.

Також розглядають ремонт доріг на сусідні села:

- Планують включити дорогу на Мар’їнку, Вереміївку (Української громади), також напрямок із Водяного на Шевченкове, через Осадче, Хороше, Коханівку (Богинівської громади) та на Васильківське (Миколаївської громади).

Поновлення дорожніх знаків та проблема стихійних сміттєзвалищ

Ще одна тема, яка стосується благоустрою, — відновлення дорожніх знаків і боротьба зі сміттям.

- Ми замовили дорожні знаки — вони вже є в наявності. Приготували труби, на яких їх ставити. Це не лише оновлення, а й багато знаків, яких раніше взагалі не було будемо встановлювати найближчим часом, — каже Іван Леонов.

Стихійне звалище навіть після прибирання розростається знову.

- Читаю дописи наших громадян: “Поставте камери”. Ми ставили! Камери є на смітниках. Але хто туди возить? Автомобілі на єврономерах ми не можемо ідентифікувати. Навіть якщо камера зніме, що ми потім з тим зробимо? Де їх шукати?

Офіційні вивози сміття, навпаки, скоротилися.

- Новий надавач послуг з вивезення твердих побутових відходів по населенню, на наше сміттєзвалище не возить. А сміттєзвалище росте. Викидають сміття з краю, щоб далеко не їхати. Але й добре, що не по посадках викидають. Найбільш проблемна ситуація — в Самарському, де так звана “центральна свалка”, поробили ще локальні. Будемо наводити порядок і там.

Окремий виклик — небажання місцевих мешканців укладати договори на вивезення відходів.

- Дуже важко по Самарському. Там ніколи не було договорів. Люди стали проти: “34 гривні — це гроші”. І все одно не платять. Менталітет такий — не заключають договори. Від того сміттєзвалище кругом.

Як запроваджують вивіз сміття та чому виникають проблеми з договорами

Організований вивіз сміття для громади — тема складна і водночас болюча.

- Я запитував нового надавача послуг: “Як він надає послуги в інших громадах” Відповідь була проста: є закон про поводження з побутовими відходами. Згідно якого кожне підприємство та приватне домоволодіння повинно мати договір, куди воно діває сміття. Немає договору — ти вже порушник. Тож надавач послуг всім підряд виписав договори. Якщо підприємство чи підприємець не платить, тоді через виконавчу службу блокують їм рахунки в банках. Далі - суд, який присуджує вирок на користь виконавця. Така практика у нового надавача послуг з вивезення сміття.

У Петропавлівці цей процес також не пройшов, як по маслу. До редакції вже звертаються місцеві мешканці, щодо нарахування за вивіз сміття без укладених договорів. Тож питання з твердими побутовими відходами залишаємо відкритим для з'ясування обставин надання послуг та дотримання законодавства між владою, надавачем послуг та жителями громади.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися