Одним з важливих суспільних питань є усиновлення. На початок 2018 року в Україні близько 20 тисяч дітей чекають можливості знайти свою сім'ю. Процес усиновлення регулюється Сімейним, Цивільним процесуальним кодексами України і спеціальним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 905.
Усиновлення
Усиновленою може бути та дитина, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Тобто такі діти мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї дитини. Таким документом може бути рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть батьків, нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини, тощо.
Усиновлення - це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов'язків від однієї родини до іншої, це прийняття у сім'ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов'язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.
Особам, які наважились на такий досить важливий та серйозний крок, треба добре зважити та обміркувати своє рішення, щоб не подарувати марну надію і без того пораненій маленькій душі.
Особливістю усиновлення є чітко обмежений перелік осіб, які мають і не мають на це право.
Для того щоб усиновити дитину, особа повинна бути:
- дієздатною;
- бути старшою 21 років (це обмеження не поширюється на родичів дитини);
- мати різницю у віці в 15 років з малюком, якого хоче усиновити.
Якщо на одного і того ж малюка претендує не одна людина, перевага буде надано громадянам України, родичам або подружжю, які, в разі необхідності, готові усиновити кілька дітей, не пориваючи сімейних відносин між ними.
Більш ймовірно, що право усиновити буде за тими, у кого проживає кандидат на усиновлення або якщо заявник є чоловіком\дружиною матері\батька дитини.
Особа, яка бажає усиновити малюка, не повинна перебувати на обліку або лікуватися в психоневрологічному, наркотичному диспансері. А також бути засудженою за злочини проти життя і здоров'я і по іншим статтям Кримінального Кодексу України, перелік яких наведено у статті 212 Сімейного Кодексу України п.10.
Як усиновителі не розглядаються:
- одностатеві пари;
- особи, визнані недієздатними або обмежено дієздатними;
- без певного місця проживання або постійного заробітку;
- не мають громадянства або ж іноземні громадяни, які не перебувають у шлюбі (за винятком, якщо усиновлювач є родичем дитини);
- люди із захворюваннями, перерахованими Міністерством охорони здоров'я України, або ті, які самі потребують щоденного догляду;
- особи, які зловживають алкоголем або наркотичними речовинами;
- ті, хто був позбавлений батьківських прав по відношенню до іншої дитини, або вже були усиновлювачами і втратили це право з власної вини.
Кандидат, який проживає з кимось, хто підпадає під перелік осіб, яким було б відмовлено в усиновленні, не може розраховувати на успішний результат справи.
За рішенням суду усиновлювачами можуть бути особи, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, але проживають однією сім'єю (в цивільному шлюбі).
Для усиновлення дитини необхідно стати на облік кандидатів в усиновлювачі. Для цього в Службу у справах дітей за місцем свого проживання подається наступний пакет документів:
- заява про взяття на облік;
- копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- довідка з офіційного місця роботи про заробітну плату за останні 6 місяців. Також підійде декларація про дохід за попередній рік, завірена в податковій інспекції;
- копія свідоцтва про укладення шлюбу;
- довідка з медичного закладу про фізичний і психологічний здоров'я кожного кандидата спеціального зразка;
- письмова нотаріально завірена згода на усиновлення другого з подружжя, коли усиновлювачем виступає тільки один;
- довідка про відсутність судимості;
- копія документа, що підтверджує право власності або користування нерухомістю.
Термін дії вищеперерахованих документів становить 1 рік.
Отримавши необхідну документацію, Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів повинна:
- перевірити подані документи;
- обстежити житлово-побутові умови заявника та скласти відповідний акт;
- провести співбесіду з майбутніми усиновлювачами.
При позитивному результаті Служба у справах дітей ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі, вносить інформацію щодо них до Єдиного банку даних і складає висновок щодо можливості бути усиновлювачами. Термін дії такого висновку становить 1 рік і може бути продовжений не більше ніж на 1 рік.
Рішення про відмову у взятті на облік виноситься в разі невідповідності усиновителів вимогам закону і видається в письмовому вигляді.
Не можете знайти дитину для усиновлення? Служба у справах дітей надасть для вивчення інформацію зі списку дітей, які перебувають на централізованому, регіональному або місцевому обліку.
Анкета дитини, яка може бути всиновлена, повинна включати в себе фотографію, дату і місце народження, стать, ім'я, інформацію щодо фізичного і психологічного стану здоров'я, особливості розвитку, дані щодо її батьків або родичів, якщо такі відомі, опис звичок і характеру.
Якщо знаєте, кого хочете усиновити, або вже вибрали з наданих кандидатів, то видається направлення на знайомство і спілкування з дитиною.
У разі якщо рішення про усиновлення конкретної дитини прийнято, необхідно подати заяву в Службу у справах дітей того району, в якому проживає дитина. Служба в свою чергу отримує згоду дитини (якщо вона здатна в силу віку висловити свою думку), і готує висновок про можливість усиновлення.
Наступним етапом усиновлення є подача заяви в суд за місцем знаходження дитини. До заяви про усиновлення необхідно додати:
- копію свідоцтва про шлюб або письмову згоду другого з подружжя (якщо усиновлювачем є тільки один);
- медичну довідку про стан здоров'я;
- довідку з роботи, в якій вказано розмір зарплати або копію декларації про доходи;
- документ про право власності або користування житлом;
- згода на усиновлення самої дитини.
Під час судового розгляду справи про усиновлення орган опіки та піклування подає до суду свій висновок про можливість усиновлення, до якого додає акт обстеження житлових умов заявника, свідоцтво про народження дитини та медичну довідку про стан здоров'я дитини.
Суд зобов'язаний з'ясувати мотиви усиновлення, ставлення дитини до усиновителів та безліч інших питань для прийняття рішення.
У разі прийняття позитивного рішення, дитину можна забрати після набрання рішенням чинності (якщо ніхто не оскаржить, то 10 днів з моменту отримання його копії усіма учасниками процесу).
Україна фінансово дбає про людей, які усиновили дитину. Отримати фінансову допомогу можна, звернувшись до Управління праці та соціального захисту населення, протягом 12 місяців після дня вступу в силу рішення про усиновлення, але не пізніше.
Розмір допомоги в Україні прирівняний до соціальної виплати при народженні малюка. Якщо всиновлюють не одного, а більше дітей, допомога виходить на кожного з дітей.
Які документи необхідно надати для отримання виплат при усиновленні:
- копію паспорта;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- банківські реквізити для перерахування виплат. Рахунок в банку необхідно відкрити заздалегідь;
- копію рішення суду про усиновлення.
