Директор спортивного клубу «Восток» Євген Лодюков разом з ініціативною молоддю Петропавлівки відкрили спортивний зал уже на другий рік після повномасштабного вторгнення окупантів в Україну. Журналісти Петропавлівка.City зустрілися зі спортсменами, говорили про те, чи є місце спорту в Петропавлівці та що заважає реалізовувати плани спортивного розвитку у громаді.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Директор клубу Євген Лодюков з 2012 року викладає бойові мистецтва для дітей та молоді в Петропавлівці. Його вихованці виборювали призові місця на національному та світовому рівні. Усі ці роки Євген бідкається про те, аби в громаді було місце для спорту.

- Коли я вперше приїхав у Петропавлівку, то зрозумів, що тут немає жодного спортивного залу. Тільки шкільні, де молодь займається виключно футболом або волейболом, - розповідає Євген.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Разом із товаришем Станіславом Кобцем маленькими кроками почали впроваджувати спорт у життя мешканців селища. Почали тренувати підлітків, дітей із кікбоксингу. Охочих було чимало: діти різного віку, хлопці та дівчата. Невдовзі вихованці клубу показали чудові результати в чемпіонатах області та України, а потім заявили про себе й на Чемпіонаті Світу.

- Активно ми брали участь у змаганнях до 2014 року, потім почалися Майдан та воєнні дії, темп наших спортивних досягнень трохи спав, але ми продовжували виборювати перемоги, - розповідає Євген.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Здавалося б, що з початком великої війни в Україні та особливо в Петропавлівці, яка розташована у прифронтовій території, про розвиток спорту мови не буде. Але як можна зупинити молодь, яка прагне до спорту. Узимку 2023 року у тренерів назріла ідея створити тренажерну залу в Петропавлівці.

- На той момент майже ніяких спортивних секцій не було. Молоді та дітям не вистачало місця, аби розвивати свої спортивні навички. А для більш дорослих мешканців узагалі не було створено ніяких умов для тренувань. На той час у нашому клубі вже було кілька тренажерів, і наші військові хлопці, які хотіли підтримувати себе у формі, приходили, аби хоч трішки потренуватися, - говорить засновник.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Охочих до спорту було багато і, аби всі змогли займатись своїм фізичним здоров’ям, а саме важкою атлетикою, вирішили розвивати ідею створити клуб «GymBeam».

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Весною цього ж року тренери організували ініціативну групу з молоддю та звернулися до Петропавлівської селищної ради, аби орендувати приміщення під спортивну залу. Кімнату надали, але вона була занедбана та потребувала хоча б найпростішого косметичного ремонту. Тому юнаки активно почали звертатися до всіх можливих підприємців, мешканців.

Звернулися до редакції газети «Степова Зоря» та сайту Петропавлівка.City за допомогою: розповіли про свої плани та оголосили збір коштів на ремонт приміщення, і справа пішла.

- Нашою метою було зібрати кошти та відремонтувати залу. Кожен бажаючий зробив свій внесок. Нам допомагали представники місцевого бізнесу, зокрема будівельні магазини робили гарні знижки на матеріали для ремонту, але більшість матеріалів, усе таки, закуплялася за власні кошти, - розповідає тренер.

Майже весь ремонт ініціатори ідеї робили своїми руками. Довелося повністю замінити підлогу. Єдине, з чим не вдалося самостійно впоратися, так це із жахливими стінами та стелею, тож наймали спеціалістів. Євген зізнається, що навіть деякі його знайомі не вірили, що це приміщення вийде привести до ладу.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

- Я навіть не допускав такої думки, що щось не вийде. Завжди знаю, якщо я поставив мету, то досягну її. Якби не був упевненим, то не взявся б за цю справу, - говорить Євген.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

- Кожен з нашої команди доклав зусилля, аби мрія стала реальністю: одні ремонтували, інші прибирали. Усі працювали злагоджено та однією командою, - доповнює адміністраторка клубу Юлія.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Коли ж приміщення було готове, настав час знайти тренажери. І тут спрацювало «сарафанне радіо». Юнаки дізналася, що з міста Часів Яр Донецької області вивозять тренажери з великої спортивної зали. Аби зберегти тренажери, їх всі вирішили розвести по громадах, а саме в Синельниківську, Новомосковську та Петропавлівську.

- Від нашого спортивного клубу я уклав договір з адміністрацією міста Часів Яр, що ми використовуватимемо їхні тренажери. По факту ми їх орендуємо. Але вже потрохи починаємо закуповувати свій власний інвентар, який залишиться з нами», - говорить директор клубу.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Ремонт приміщення та організація процесу відкриття спортивної зали тривали близько 5 місяців. І вже 9 серпня 2023 тренажерний зал відкрили.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Ще на початку шляху Євген знав, кого брати в тренери до клубу. Першою стала Галина Цуканова - майстриня спорту з легкої атлетики. І невдовзі другим тренером став інструктор Максим Пономаренко.

- Я радий, що знайшов саме Галину та Максима. З ними відвідувачі досягають крутезних результатів у тренажерній залі. Я вважаю так: якими б не були спортзали та умови, якщо не буде професійного тренера, то результатів не буде також», - ділиться Євген.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

У першу чергу клуб було створено для молоді. Наразі зали відвідують понад 50 дітей юного віку. Є молодші та старші групи. Індивідуальні та групові заняття.

- Діти з нетерпінням чекають кожного тренування та досягають прекрасних результатів. Видно, що їм цього бракувало. Я безмежно радію, коли бачу, які вони захоплені», - говорить адміністраторка Юлія.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Здається, все чудово, спортивний рух у Петропавлівці розвивається, молодь активно займається. Але чи могло б бути більше можливостей вже на даний момент? Це питання напряму пов’язане з місцевою владою.

- Коли я тільки почав викладати спортивні заняття в Петропавлівці, був зацікавлений розвивати молодь та спорт у селищі якомога масштабніше. Молоддю у плані спорту ніхто не цікавився, і складалося враження, що діти нікому не треба. Чомусь, навіть зараз у Петропавлівці немає майданчиків для тих же занять футболом і волейболом, окрім стадіону ліцею, який не є у відкритому доступі, - говорить організатор клубу.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Єгор пригадує, як через відсутність дій з боку влади громада втратила можливість залучити мільйон гривень для розвитку спорту. Тоді у тренерів була ідея у старому парку за колишнім кінотеатром організувати спортивно-прогулянковий простір. Але мрія не здійснилася, хоча мала величезні шанси.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Після 2014 року в Україні з’явилося багато іноземних інвесторів, які пропонували гранти на розвиток громад у різних сферах. На кінець 2019 року інвестори запропонували профінансувати три спортивні проєкти (один мільйон гривень кожен проєкт). Клуб «Восток» подав заяву на побудову Урбан парку – місце для відпочинку, розваг та занять спортом місцевого населення. Серед 69 заявок на фінансування клуб «Восток» прорвався у п’ятірку претендентів на перемогу. Останнім кроком залишалося подати відомості на оренду земельної ділянки під цей парк.

- Була надія, що з новою та молодою владою прийдуть нові перспективи. Я ходив і намагався домовитися, аби селищна рада нам надала в оренду ту земельну ділянку. Така була умова гранту, щоб це була не приватна ділянка, а саме орендована в селищної ради. Насправді, аби оформити належно ту ділянку, знадобилась би зовсім невелика сума. Але в останній момент представники влади відвернулися, земельну ділянку нам не надали, і цей грант ми програли, - поділився засновник.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Євген констатує, що сусідні громади, зокрема Миколаївська та Межівська, постійно виборють гранти, бо зацікавлені в цьому. У Петропавлівській громаді такого рівня включення немає.

- 2023 року ми знову збиралися в Петропавлівській селищній раді з представниками спорту та культури, нас вислухали. Запевнили, що зацікавлені в наших ідеях. Тому надію розвивати спорт та зробити майданчики маємо. Розуміємо, що наразі пріоритети, звісно, в іншому. Але хотілося б, аби не забували про молодь – майбутнє нашої громади, - розповідає Євген.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Наразі в Петропавлівській громаді багато ініціативних мешканців. Єдине, чого їм не вистачає, аби їх чули та проявляти зацікавленість.

- Програми підтримки молоді мають бути у громадах, тоді ініціатив від молоді буде більше. А далі кожен має починати з активності, ніхто замість нас нічого робити не буде. Аби втілити ідею, треба не тільки чекати підтримки від влади, держави, а й брати самостійно ініціативу та організовуватися для її реалізації. Тому ми і зробили такий простір, де кожен бажаючий може відволіктись від буденності, займатись спортом заради свого здоров’я та отримати тіло мрії, - завершив Євген.

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Автор: Крістіна МЕЛЬНІЧЕНКО

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися