Шановна редакціє "Степової зорі" та сайту Petropavlivka.city! Таке життя настало у нашому селі Самарське, що хочеться поділитися з вами "нашою радістю".
З усіх сіл району Самарське знаходиться найближче до Петропавлівки. Тож повинно розквітати, а воно чомусь стало занепадати. Центр села з прихованими за чагарниками купами сміття, як і інші вулиці. Перед магазинами, правда, більш-менш порядок, а будівля пошти скоро завалиться.
За магазинами смітники! Річка поруч протікає, от туди все сміття безвідповідальні жителі і скидають. Мешканець села Володимир Маловик організував молодь, прибрали, поставили контейнери для сміття, і все рівно – люди не дотримуються порядку.
Від вулиці Центральна знаходиться місток через річку Бичок. На містку одні ями, скакають машини, немов по драбині, колеса б’ють. Міст збудований давно, в кінці 50-х років, і ніколи не ремонтувався, бо кажуть, що він на балансі в сільраді. Також і кладочки через водойми не ремонтуються.
Будинок культури
А погляньте на фото, люди добрі, який у нас Будинок культури! Колони скоро впадуть, обідраний, у бур’янах. Люди колись ходили на концерти, на різні свята, діти і молодь теж збиралися, гуртки були.
Зараз День працівників сільського працівника проводять у школі на майданчику, мітинги до 9 Травня, якщо дощова погода, у спортзалі. Як соромно, що у нас стільки орендаторів, підприємців – а нікого доля культури у селі не турбує.
Сільська рада вкрай погано працює, голова Олександр Ємельянов і депутати села "й у вус не дують". Щоб хтось із них пройшов по селі? – немає коли. Нащо ми їх вибирали? Звичайно є охайні двори, і біля двору гарно: дерева, квіти. А де розвалені будинки та біля клубу, у центрі села - все в хащах.
Школа хоча у нас і стара, та щороку з ремонтом: дах міняли, двері вхідні, вікна, відремонтували спортзал, поміняли котел. Завідуючий школи Володимир Третьяк зі своїм колективом намагаються вивести школу на новий рівень.
Школа бере участь в різноманітних навчальних, творчих проектах. Працюють прекрасні вчителі, які докладають всіх зусиль, щоб діти мали гідну освіту.
Самарські школярі беруть участь у різних змаганнях. Є у школі танцювальний колектив, яким керує хореограф Наталя Ємільяненко. Діти виступають в районному Будинку культури, на різних сільських заходах. І дивує те, що не захищають честь села діти, яких батьки віддали в центральні школи. Вони що не такі жителі Самарського?
Нехай вони теж організовують сільські свята, теж виступають перед односельцями і розважають їх. Нашою місцевою школою знехтували чимало батьків, діти яких в інших школах Петропавлівки. І не задумуються батьки, що скоро не тільки свят у селі нікому буде провести, а й самих жителів не буде.
Читаєш нашу районку і заздриш, як живуть села району. Бо там голови сільрад на місці, підприємці та орендарі підтримують кожен своє село. Які люди вдячні їм – в Богинівці, Олександрополі, Троїцькому, Хорошому, Миколаївці. Керівники працюють для села і на благо людей.
Якби побільше було таких Карпенків, Калиманів, Рудів! Прикро за наше рідне село! Який приклад даємо молоді, яке село залишимо їм? Ми, жителі села, повинні згуртуватися і дбати про своє село, про майбутнє наших дітей та онуків.
Жителі Самарського
